Война за Гренландию, пока что торговая. Что стоит за новыми пошлинами США против стран Европы

Нещодавня заява Дональда Трампа про запровадження нових додаткових ввізних мит на імпорт з країн, які не погоджуються з планами США щодо Гренландії (далі – "гренландські" мита), додала ще один вимір до вже достатньо складних відносин Європи зі Сполученими Штатами.

Згідно з повідомленням президента США в його соцмережі Truth Social, нові мита мають набрати чинності з 1 лютого – вони складуть 10% і будуть додатково застосовуватися для товарів походженням з шести країн ЄС – Данії, Швеції, Франції, Німеччини, Нідерландів та Фінляндії, а також з Норвегії та Великої Британії.

А якщо домовленості щодо Гренландії не будуть досягнуті до літа, попереджає Трамп, з 1 червня ці мита мають зрости до 25%.

Попри те, що такі тарифи можуть бути досить болючими для європейських країн, Європа має достатній економічний потенціал для запровадження кроків у відповідь.

Кроків, достатньо відчутних для економіки США, що має мотивувати Трампа змінити позицію.

Проте є один нюанс – мита, запроваджені проти окремих європейських країн, спрямовані й на поглиблення розколу в Європі.

Єврокомісії буде непросто переконати країни, щодо яких нові мита не будуть застосовуватися, погодитися на початок масштабної торгової війни з найбільшою економікою світу.

Та й заклик до країн, які не можуть визначати долю Гренландії, до переговорів – хіба це вже не запрошення до розколу Європи?.

Хто постраждає найбільше?.

Перш за все, чи можливо запровадити мита лише проти окремих країн-членів ЄС? Відповідь – так, але це дуже непросто.

Хоча Євросоюз є єдиною митною територією, країни-партнери поза ЄС можуть запроваджувати різні ввізні мита для окремих країн-членів.

Адже йдеться не про ввезення на територію митного союзу, а про експорт з такої території.

Головне у цій ситуації – це дотримання правил походження.

Однак є один нюанс: для експортерів з ЄС, на яких не поширюються "гренландські" мита, можуть виникнути додаткові видатки для доведення походження.

Проте Дональд Трамп свідомо ігнорує цю проблему.

Новина про нові мита є безумовно неприємною, оскільки посилення протекціонізму призведе до гіршої економічної динаміки як у країнах, щодо яких США планує ввести мита, так і власне для Сполучених Штатів.

Водночас економічний вплив цього рішення буде різним залежно від рівня поточної залежності країн від поставок до США, чинних мит, а також реакції Європи на дії Вашингтона, а зрештою, на наступному кроці – ймовірної реакції Трампа на дії Європи.

Чи буде запровадження додаткових мит ударом однакової сили по економіках країн "гренландської вісімки"?.

Серед восьми країн, щодо яких наразі планується запровадити нові мита, найбільший рівень залежності від ринку Сполучених Штатів має Велика Британія, чий експорт товарів в США у 2024 році становив 14% від загального, а за десять місяців 2025 – 16%.

Основні статті британського експорту в США – машини, фармацевтична продукція та транспорті засоби.

Серед країн ЄС найбільш вразливою до додаткових мит є Німеччина, частка США у товарному експорті якої становить близько 10%, а якщо дивитись лише на експорт поза межами ЄС – 22%.

Як і у випадку Британії, основу німецького експорту до США формують фармацевтична продукція, машини та транспортні засоби, причому у 2025 році структура поставок залишалася сталою.

Також Німеччина є лідером за абсолютними показниками експорту в США серед "гренландської вісімки".

У 2024 році Німеччина експортувала до США товарів на $170 млрд, що більш ніж вдвічі вище, аніж експорт Британії, та втричі вище, ніж поставки Франції.

Наступною за вразливістю з часткою також близько 10% від загального експорту країни та 23% від експорту поза межі ЄС є Фінляндія, яка ввозить до США у першу чергу машини та обладнання, а також папір.

Для інших країн ЄС, які постраждають від введення "гренландських" мит, частка експорту в США становить 9% від загального експорту для Швеції та Франції та 5% для Нідерландів і Данії.

Частка США в експорті за межі ЄС для цих країн – між 15% та 17%.

Найменш залежна від США Норвегія, для якої ринок США становить лише 3% від загального експорту.

Ще один фактор впливу – з якими митами ці країни стикаються в США зараз, до введення нових додаткових мит.

До 2025 року це питання було відносно простим.

Як щодо країн ЄС, так і щодо Сполученого Королівства та Норвегії у США застосовувались мита режиму найбільшого сприяння, тобто мита, які діють між країнами-членами СОТ.

Також діяли не дуже численні заходи торговельного захисту, зокрема антидемпінгові мита та спеціальні захисні заходи, зокрема щодо сталі та алюмінію, з-під дії яких окремим рішенням були виключені ЄС та Сполучене Королівство.

У 2025 році, з приходом другої адміністрації Дональда Трампа, ситуація різко змінилася.

За менш ніж рік було запроваджено багато додаткових мит.

А для країн, які уклали торговельні угоди з США – або принаймні оголосили про домовленості, ці додаткові мита була частково знижені у відповідь на поступки партерів щодо доступу на їхні ринки, а також додаткові зобов’язання щодо інвестицій у США та купівлі американської продукції.

На сьогодні відомо про принаймні 15 таких домовленостей, у тому числі з ЄС та Великою Британією.

Як наслідок, умови доступу до ринку США для країн Європи стали вкрай неоднорідними.

Хоча одна риса залишилася незмінною – мита значно зросли порівняно з часом до нової торговельної політики Трампа.

Зокрема, для восьми країн, яким зараз загрожує "гренландське" мито, протягом 2025 року діючі ставки ввізного мита, зважені на структуру торгівлі, збільшились у 7-13 разів залежно від країни.

Найменше зросла ставка для Британії, найбільше – для Фінляндії.

Водночас, завдяки досягнутим торговельним домовленостям з США, Великій Британії та ЄС вдалося забезпечити певний рівень тарифної переваги порівняно з іншими великими торговельними партнерами США, зокрема з Азії.

Однак тепер ця перевага має зникнути – нові додаткові мита на рівні 10% на всі товари значно послаблять позиції "вісімки" на ринку США, а запровадження універсального мита у 25% може стати вбивчим для експорту цих країн до Сполучених Штатів.

Гра на розкол Європи.

Чи є у європейських країн діючі механізми протидії США?.

Якби ми говорили років десять тому, першою пропозицією було б звернення до СОТ.

Однак з того часу позиції Світової організації торгівлі, зокрема її механізму вирішення торговельних спорів, значно послабилися.

Понад те, як і інші додаткові ввізні мита, запроваджені під час другої каденції Дональда Трампа, "гренландські" мита обґрунтовуються безпековими потребами США, а отже, їх оскарження в СОТ, навіть якщо відбудеться, буде дуже складним, а результат – неочевидним.

Більш очевидною реакцією видаються дії "у відповідь".

Це може бути введення мит або інших обмежень, наприклад, на ринку послуг, які б дозволили компенсувати втрати від мит, запроваджених США.

Зокрема, логічним кроком видається припинення процесу затвердження скасування ввізних мит на промислові товари та зниження тарифних обмежень для окремих сільськогосподарських товарів із США.

Це є виконанням частини зобов’язань ЄС у рамках липневих домовленостей зі Штатами, які, відзначимо, свою частину – щодо рівня додаткових мит – вже виконали.

Зараз нормативні акти ЄС якраз перебувають на розгляді у Європейському парламенті.

Про намір зупинити процес голосування вже оголосили деякі євродепутати, ще на тлі погроз США щодо Гренландії, до появи інформації про додаткові мита.

Однак все не так просто.

З економічної точки зору, рішення щодо обмежень у відповідь буде найпростіше прийняти Норвегії, яка найменше залежить від ринку США й не має особливих домовленостей щодо доступу на цей ринок.

Для ЄС та Британії вихід з торговельних домовленостей з США може спровокувати рішення Вашингтона про повернення до мит "у відповідь" на рівні "до угод", а також відновлення дії секторальних додаткових мит, поступки щодо яких містились в угодах.

Це буде відносно менш проблемним для Британії, для якого планове мито "у відповідь" складало 10% (якщо Дональд Трамп не вирішить збільшити його).

Проте у випадку ЄС ймовірним є підвищення мит до 20% або вище.

При цьому мита можуть зрости для всіх країн-членів – це не лише матиме ще більший негативний вплив на економіку Євросоюзу, а й майже напевно викличе поглиблення суперечностей всередині блоку.

Для вироблення спільної адекватної відповіді країнам Європи буде потрібен надзвичайно високий рівень координації та спільне бачення, але з цим останнім часом виникає чимало проблем.

Країни ЄС, проти яких "гренландські" мита не були застосовані, можуть опиратися початку торговельної війни з США.

А тому не виключено, що Єврокомісія зустріне масовий опір планам ввести обмеження у торгівлі зі Сполученими Штатами.

Тим більше, що це – це далеко не єдиний запобіжник для Євросоюзу.

Європа потребує участі США у безпековій сфері, що є ключовим для України, і цей фактор також впливатиме на рішення Єврокомісії.

Щоправда, існує певний шанс, що запровадження "гренландських" мит не відбудеться через зміну нормативного поля у США.

Зараз у Верховному суді США розглядають справу щодо законності введення додаткових мит, таких як мит "у відповідь", виконавчими указами Дональда Трампа, без відповідного рішення парламенту.

Хоча перший раунд у цій справі було виграно, адміністрація Трампа подала апеляцію, й справа дійшла до Верховного суду.

Рішення може бути оголошено вже у вівторок, 20 січня.

Але навіть визнання мит "у відповідь" незаконними може не зупинити рішення щодо "гренландських" мит – для їх зупинки може знадобитися окремий позов.

* * * * *.

Повноцінної торгової війни між союзниками у рамках НАТО ще можна уникнути.

Однак готовність президента США використовувати економічні важелі для тиску на найближчих союзників сама по собі створює чималі проблеми.

Невизначеність, як торговельна, так і безпекова, знову зростає.

І так само зростатимуть пов’язані з нею економічні втрати.

Автор: Вероніка Мовчан,.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Оцінка економічного впливу адаптації права ЄС на окремі сфери економіки України" за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Вступаємо до ЄС разом".

Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".