ГУР показало новий ударний дрон Росії: що відомо про "Герань-5" та чому це виклик для санкцій

Цього разу оновлений дрон суттєво відрізняється від попередніх версій "сімейства". Про це повідомляє Головне управління розвідки МО України.

Реактивний "Герань-5": швидший, важчий і небезпечніший

За даними ГУР, повна злітна маса "Герань-5" становить близько 850 кілограмів, а крейсерська швидкість – 450–600 кілометрів за годину, що значно перевищує показники "Герані-3".

Безпілотник здатний перебувати у повітрі до двох годин, а оцінна дальність польоту сягає 950 кілометрів. Максимальна висота – до 6 кілометрів, хоча фактично зафіксовані польоти на висотах від 200 метрів до 3 кілометрів.

Особливу увагу розвідка звертає на силову установку: дрон оснащений китайським турбореактивним двигуном TELEFLY TF-TJ2000A з тягою 200 кілограм-сила. За формою та компонуванням "Герань-5" нагадує іранський Karrar, а більшість його блоків уніфіковані з іншими безпілотниками, які Росія виробляє в Алабузі.

Крім того, окупанти опрацьовують можливість запуску цього дрона з літака Су-25, що потенційно розширює сценарії його бойового застосування.

Компоненти з Китаю, США та Німеччини: як Росія обходить обмеження

ГУР також детально ідентифікувало електронну компонентну базу "Герані-5". Вона включає польотний контролер, інерціальну та супутникову навігаційні системи, систему передачі телеметрії на базі Raspberry Pi, 3G/LTE-модеми та MESH-модем Xingkai Tech.

Обшивка фюзеляжу, крил і хвостового оперення виготовлена з вуглецевого волокна, а силова конструкція – з алюмінієвого профілю та заліза. Для маркування апаратів противник використовує експериментальну серію "Э", аналогічну тій, що застосовувалась у "Герані-2" з ракетами Р-60 та ПЗРК.

Ключове – походження компонентів. За даними War&Sanctions, у "Герані-5" виявлено деталі виробництва Китаю, США та Німеччини. Паралельно українська розвідка оприлюднила перелік ще 105 іноземних електронних компонентів, які Росія використовує у БпЛА "Герань-2", "Zala T-20" та крилатій ракеті "Х-32".

У ГУР наголошують: розширення номенклатури російських засобів ураження, створених на іранських прототипах, і подальше використання західних технологій свідчать про критичну потребу посилення санкційного контролю та блокування доступу держави-агресора до високотехнологічних компонентів.

Що відомо про модернізацію російських ударних безпілотників?

• На початку 2026 року повідомили про модифікацію ворожого дрона "Герань-2". Нова версія одночасно несе бойову частину та переносний зенітно-ракетний комплекс, що дозволяє атакувати повітряні цілі.
• Аналітики Інституту вивчення війни припускають, що для виробництва нової модифікації Росія відкрила окрему лінію на базі іранських технологій. При цьому поки невідомо, чи розташоване виробництво в Татарстані, де випускають інші "Герані".
• Командир 429-го окремого полку безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко, наголосив, щокитайські технології відіграють ключову роль у розвитку засобів радіоелектронної розвідки, РЕБ, безпілотних систем і запасних частин російського озброєння.