Роман Безсмертний: На тлі Гренландії Україна - ланка, що утримує діалог Європи та США

Амбіції президента США Дональда Трампа щодо Гренландії вийшли на пікову точку. Його бажання взяти під контроль острів не зупиняє навіть перспектива конфлікту з Європою.

У чому причина таких дій Трампа, як їх зараз можна класифікувати і як далеко він готовий зайти, журналіст Коротко про дізнавався у дипломата та історика Романа Безсмертного.

«Трампізм» — це очевидний неоімперіалізм та неоколоніалізм

— Чому Трампа так раптово «придавило» питанням Гренландії?

— У цьому випадку є причини, приводи, реальні плани та бажання Трампа, а є схема прикриття всього цього. Приводом для цього «запалення» Трампа стало саме те, що лідери Європейського Союзу підписали з організацією МЕРКОСУР (об'єднання торгово-економічних зв'язків латиноамериканських країн) договір про зону вільної торгівлі. А Трамп раніше оголосив про введення в дію «доктрини Монро», яка передбачає, що вся Центральна та Латинська Америка переходить під неформальний контроль США. І тут Європа дозволяє собі окремо від США створювати зону вільної торгівлі з Латинською Америкою, яку Трамп вважає своєю власністю. Його це настільки розлютило, що він пішов «війною» на Європу в питанні Гренландії. Це привід.

Тепер причина. Це та сама «доктрина Монро», яка за фактом є новітнім неоімперіалізмом, що передбачає захоплення нових територій. А прикриттям усього цього безглуздя та безумства Трампа стала тема безпеки арктичного регіону. Адже насправді Гренландія в цьому відношенні відіграє дуже серйозну роль.

На території Гренландії знаходиться 17 баз США, з яких, щоправда, більше 10 покинуті, а кілька продовжують функціонувати. Це, власне, свідчить про розуміння ролі Гренландії. Вірно і те, що і Росія, і Китай вишукують плани контролю над островом. Але все це робиться за гібридними схемами, через фінансове та економічне проникнення — власне, так само як Китай уже опанував Латинську Америку. Тому Трамп здіймає галас, використовуючи це як прикриття для власних інтересів.

— Дії Трампа щодо Гренландії викликають почуття дежавю. Гітлер також виправдовував анексію Чехії пошуком «життєвого простору» та забезпеченням національних інтересів Рейху. Чи можна провести таку паралель?

— Примітивізм диктаторів зрозумілий, тому такі паралелі очевидні. Щобільше, якщо подивитися європейську пресу, то, скажімо, французьке видання «Le Monde» постійно публікує матеріали із запитанням: чи не є «трампізм» новітнім фашизмом? Можу вам сказати, що навіть немає потреби створювати ці паралелі, тому що трампізм — це очевидний неоімперіалізм та неоколоніалізм у найгірших їхніх проявах. І я переконаний, що надалі він виросте в агресивну течію. Інша справа, що на заваді йому може стати американська електоральна демократія, яка здатна все це зупинити.

Тому немає нічого дивного в тому, що європейці дивляться на трампізм як на фашизм, проводячи паралелі з Муссоліні, наприклад, і частково з тим імперіалістичним агресивним курсом, який проводив нацизм. До того ж Трамп сам зізнався, що його доктрина полягає в недопущенні європейців та витісненні їх із Латинської Америки.

Для Трампа Європа — особистий ідеологічний ворог

— Загроза Гренландії — це загроза всій Європі, не дарма там усі озброїлися проти цього. У чому полягає ця загроза?

— Мова йде не про загрозу континенту чи загрозу НАТО, мова йде про стабільність і загрозу початку розгортання континентального, а потім і глобального конфлікту. Європейці не не розуміють, що за цим стоїть світова війна. Потрібно усвідомлювати ще один момент: існує висока ймовірність того, що при дестабілізації відносин усередині НАТО цим може скористатися московський «цар» і напасти на європейські країни.

— А навіщо Трамп так відверто провокує Європу? Хіба вона вже не його союзник?

— Для Трампа об'єднана Європа — це не просто конкурент, це його загибель. Процеси кооперації, глобалізації, «зеленої реформи» і так далі — всі ці процеси майбутнього, мейнстрими — йдуть із Європи. Тому для Трампа це серйозний економічний конкурент. Звідси й вигадуються всі ці претензії до еміграції, ставлення до політичних консервативних сил та митні дії проти Європи.

І в цьому його інтереси збігаються з Путіним, оскільки для російського диктатора об'єднана Європа — річ непереборна, а імперська Росія завжди «полювала» на європейські країни.

— І як має реагувати Європа на ці закиди Трампа?

— Європа має об'єднатися і сказати: «Ми готові до захисту північноатлантичного простору, ми готові захищати Гренландію від зазіхань Росії та Китаю, а якщо необхідно буде захищати її від Трампа — ми будемо захищати її від Трампа».

— Але тут можливий парадокс: Гренландія (як підконтрольна Данії територія) та США — члени НАТО. Якщо Трамп захоче анексувати острів, це автоматично запустить 5-ту статтю про колективний захист. Виходить, країни НАТО захищатимуть Гренландію від агресора з НАТО — США? Це можливо?

— А багаторічна війна на Кіпрі між Туреччиною та Грецією, які також обидві входять до НАТО? Тому я не бачу жодних проблем у тому, що Данія, яка курирує Гренландію, почне захищатися. І ще одне: треба пам'ятати, що Гренландія має статус самоврядування. Ще з 1996 року Гренландія може покинути свою метрополію та здобути незалежність.

Гренландія не відволікатиме увагу Європи від України

— Європа для протидії Трампу направила до Гренландії лише... кілька десятків своїх офіцерів. Навіщо ця клоунада?

— Це не клоунада, це розвідувальна місія. Її суть — провести ревізію всіх об'єктів, покинутих американцями, щоб потім надіслати туди війська. І коли Трамп глузує з «двох собачих упряжок» (які нібито захищають усю Гренландію), я хочу, щоб йому хтось розповів: саме такі «дві собачі упряжки» не пустили туди кілька взводів нацистів, які атакували острів у 1940-1944 роках. Окрім того, у сил оборони Гренландії є аеропорти та спеціалізована арктична техніка. Тому ті, хто розуміє, про що йдеться, сміються із заяв самого Трампа. Він просто не розуміє суті справи.

— Як ситуація з Гренландією та різке погіршення відносин США з Європою вплине на допомогу Україні? Чи зможе Гренландія відтіснити питання війни в Україні на другий план?

— Жодним чином. Річ у тім, що Україна — це та ланка, яка зараз утримує діалог між Європою та Сполученими Штатами.

— Як Києву потрібно реагувати на агресію США щодо Гренландії?

— Нам потрібно підтримувати норми міжнародного права. Доля Гренландії та Данії — це справа Гренландії та Данії, а не Дональда Трампа. Питання безпеки євроатлантичного простору — це справа НАТО. Безпека Європи — це справа НАТО та України. І НАТО потребує України в питаннях європейської безпеки так само сильно, як Україна потребує НАТО.

— Ключове питання: чи можливий військовий конфлікт між Європою та США у Гренландії?

— Неможливий, з тієї простої причини, що зробити такий крок для Трампа означає зруйнувати армію США та розвалити систему управління. У самому Пентагоні це сприймають як безумство.