Російські ракети та атомні станції України: експерти пояснили ризики і наслідки ударів по АЕС

Перериваннязовнішнього енергопостачання Чорнобильської АЕСвнаслідок російських ударів вранці 20 січня, а також попередження Головного управління розвідки та заяви президента Володимира Зеленського про можливіудари Росії по підстанціях, що забезпечують роботу українських атомних електростанцій, знову актуалізували питання стійкості енергосистеми. Експерти наголошують, що йдеться не лише про ризик масштабних відключень світла, а про вразливість інфраструктури, яка сьогодні тримає на собі більшу частину всієї генерації країни.

"Це вже було": сценарій листопада 2022 року

Нинішні загрози про удари по АЕС не є новими. Як наголосила співзасновниця громадської організації "Антикризовий експертний ядерний центр України" Ольга Кошарна, йдеться про так звані підстанції другого кола — трансформаторні підстанції "Укренерго", через які атомні електростанції видають потужність у високовольтні мережі.

"Це відбулося вперше 23 листопада 2022 року, коли вони одночасно влучили в такі підстанції навколо трьох АЕС. Тоді підстанції "Укренерго" були без жодного захисту", — зазначає Кошарна у коментарі Фокусу.

Внаслідок ураження трансформаторів на енергоблоках спрацював аварійний захист, і блоки були зупинені.

"7 600 мегават потужності трьох АЕС одночасно випало з мережі", — нагадує експертка.

Це призвело до класичного блекауту з розпадом об’єднаної енергосистеми на окремі острови. За словами Кошарної, "Укренерго" приблизно за 14 годин змогло зібрати систему, після чого Україна знову синхронізувалася з європейською енергосистемою та атомними станціями.

Алгоритм ГУР і підготовка до атак

Після цих подій, розповідає Кошарна, Головне управління розвідки, фахівці-атомники та "Укренерго" розробили алгоритм підготовки енергосистеми до ракетних атак.

"Коли від ГУР є інформація, що літаки виходять на стартові позиції десь у районі Каспійського моря, є приблизно година–півтори, щоб підготувати енергосистему", — пояснює вона.

За її словами, після впровадження цього алгоритму жодного класичного блекауту з розпадом енергосистеми більше не було.

Важливо Загроза ударів РФ по підстанціях АЕС: у Раді розповіли про ймовірність такого сценарію (відео)

Захист є, але він не абсолютний

"Укренерго" побудувало бетонні споруди на ключових енерговузлах. Вони розраховані на протидію дронам-камікадзе та здатні витримувати влучання крилатих ракет.

"Але проти балістики захисту немає", — наголошує Кошарна.

Ситуацію ускладнює й те, що тактика РФ змінилася: спочатку йде атака дронами — десять, двадцять і більше, а потім — ракети різних типів, зокрема крилаті та балістичні. "Тому небезпека, безумовно, є", — підкреслює експертка.

Критичний дефіцит генерації

За словами Кошарної, сьогодні ситуація з генерацією принципово інша, ніж 2022-2023 рр. Тоді Україна мала профіцит встановленої потужності, а зараз, за офіційними даними, пошкоджені всі теплові електростанції та гідроелектростанції.

"Президент публічно заявив, що у нас є близько 11 тисяч мегават виробництва, а потрібно 18 тисяч. Із цих 11 тисяч 7 600 мегават — це атомна генерація, тобто близько 69%", — зазначає вона.

Теплова генерація на вугіллі, ТЕЦ на газі та гідроелектростанції зазнали значних пошкоджень, а атомні станції фактично стали основою енергосистеми.

Два типи цілей

Директор з досліджень українського аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович у коментарі Фокусу наголошує, що варто чітко розрізняти два типи об’єктів потенційних атак.

Перший — це підстанції системи передачі електроенергії "Укренерго". Удари по них уже неодноразово призводили до того, що окремі енергоблоки АЕС були змушені тимчасово відключатися від енергосистеми або зменшувати потужність.

"Ми регулярно бачимо звіти МАГАТЕ після масованих атак. Як правило, такі ситуації вирішуються протягом одного–двох тижнів після аналізу уражень і ремонтів", — зазначає Ніцович.

Другий тип цілей — це відкриті розподільчі пристрої (ВРП) безпосередньо на майданчиках АЕС. "Це інфраструктура, яка знаходиться в периметрі станції, поблизу реакторів. Навіть невелике відхилення засобів ураження може створити загрозу для будівель, де розташований реактор", — пояснює він.

Коли реактор працює, а світла немає

Ніцович підкреслює: у разі ураження відкритих розподільчих пристроїв атомна електростанція може фізично виробляти електроенергію, але не мати змоги передати її в мережу.

"Реактор працює, турбіна крутиться, але видати електроенергію споживачам неможливо, поки не буде відремонтоване це обладнання", — зазначає експерт.

Тривалість такого ремонту спрогнозувати складно. Вона залежить від ступеня ураження, наявності резервного обладнання та безпекової ситуації. Додатковим фактором є необхідність розмінування після атак, зокрема із застосуванням касетних боєприпасів.

Обидва експерти сходяться в оцінці: навіть у разі автоматичної зупинки енергоблоків йдеться не про радіаційну катастрофу, а про різке зростання дефіциту електроенергії.

"Якщо зупиняться всі три АЕС, ви розумієте, що буде. Зараз, за словами президента, нам не вистачає близько 7 гігават — це сім великих енергоблоків АЕС", — наголошує Кошарна.

У такій ситуації, додає Ніцович, "Укренерго" буде змушене застосовувати максимальну кількість черг відключень, а в окремих регіонах — усі доступні черги одночасно.

З точки зору ядерної безпеки радіаційних наслідків не буде, адже спрацьовує автоматичний захист. Водночас для обладнання, особливо в зимовий період, такі зупинки є вкрай шкідливими: вивести блоки знову на потужність можна лише тоді, коли є куди видавати електроенергію.

МАГАТЕ: фіксація без впливу

Водночас Ольга Кошарна розкритикувала роль МАГАТЕ. За її словами, місії агентства можуть лише зафіксувати стан об’єктів і написати звіт.

"У секретаріаті МАГАТЕ заступник генерального директора — представник Росії. Тому користі від цього нуль. МАГАТЕ не має мандату захищати підстанції "Укренерго" і жодним чином не впливає на ситуацію", — наголошує експертка.

Раніше очільник Центру радіотехнологій Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" наголосив на воєнному аспекті загрози та низькій точності російських засобів ураження.

За його словами, ключова небезпека полягає не в цілеспрямованому ударі по ядерному реактору, а у високій імовірності промахів під час атак на комутаційні поля та підстанції поблизу АЕС.

"Поруч з кожною АЕС є підстанція і комутаційні поля, які "виводять" електроенергію з атомної станції в мережу. Іноді вони розташовані за кілометр від реакторів, а іноді — за 300 метрів. Це фактично частина інфраструктури АЕС", — пояснює Бескрестнов.

"Флеш" підкреслює, що заяви Росії про "надточну" зброю не відповідають дійсності. Як приклади він наводить удари "Кинджалами" та іншими ракетами, які неодноразово влучали у цивільні об’єкти замість заявлених військових цілей.

"Я дуже сподіваюся, що у росіян вистачить розуму не намагатися атакувати атомні електростанції, тому що промах "Іскандера" або "Кинжала" може перетворитися на другий Чорнобиль", — наголосив експерт.

Він також звертає увагу, що всі українські АЕС розташовані поблизу кордонів або окупованих територій, а отже можлива аварія матиме транскордонні наслідки й торкнеться не лише України, а й сусідніх держав Європи.

Отже, навіть за відсутності прямого удару по реакторах, атаки на суміжну інфраструктуру через низьку точність російської зброї несуть ризик масштабної катастрофи.

Що означає "аварійний режим реакторів"

Тим часом директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко звертає увагу на ще один критично небезпечний аспект атак по підстанціях, які забезпечують видачу потужності з атомних електростанцій.

Він наголосив, що такі удари безпосередньо впливають на режим роботи ядерних реакторів і можуть створювати передумови для ядерної аварії.

"Коли б’ють по підстанції, яка видає потужність з АЕС, генерація на атомному блоці переходить в аварійний режим, бо не може швидко зреагувати на зупинку — немає куди передавати енергію. Реактор переходить в екстремальний режим, що може створити ядерну аварію. Ключове обладнання, включно з генератором, може бути пошкоджене", — пояснив Омельченко 19 січня в ефірі Вечір.LIVE

Експерт підкреслив, що хоча удари по такій інфраструктурі і фіксуються ще від 2022 року, проте інформація про їхні реальні наслідки тривалий час не виносилася у публічну площину.

Як Фокус писав раніше, наразі енергетична стабільність України залежить від роботи трьох АЕС — Рівненської, Південноукраїнської і Хмельницької.