Скільки та які будинки Києва можуть пережити відсутність тепла: що по енергоефективності

Кияни без опалення

У контексті останніх масованих атак на українську енергетику та частих перебоїв з централізованим теплопостачанням питання енергоефективності житлового фонду Києва стає ключовим для виживання в холодні зимові місяці. Наслідки пошкоджень енергетичної інфраструктури показали, що не всі будинки мають однакову здатність зберігати тепло і витримувати тривалі періоди без опалення.

Чому більшість київських будинків «мерзнуть» без опалення

Аналітики з ринку нерухомості провели аналіз понад 10 тисяч житлових будинків столиці, щоб оцінити, які з них здатні краще зберігати тепло при відсутності централізованого теплопостачання. Результати показали значну різницю між типами забудови.

За даними аналітиків ринку нерухомості, більша частина житлового фонду столиці сформувалася в середині та другій половині XX століття. Зокрема, приблизно 20% київських будинків становлять так звані хрущівки, зведені у 1950–60-х роках, ще близько 18% — панельні багатоповерхівки 1970–90-х років. Таким чином, сукупно майже 38% житлового фонду Києва належить до типів забудови з найнижчими показниками енергоефективності.

Ці будинки об’єднує низка конструктивних проблем: тонкі зовнішні стіни, відсутність або мінімальна теплоізоляція міжпанельних стиків, застарілі інженерні мережі та теплові вузли, які не дозволяють ефективно регулювати подачу тепла. У разі відключення опалення такі будівлі швидко втрачають внутрішню температуру, а квартири охолоджуються значно швидше, ніж у будинках із сучасними теплоізоляційними рішеннями.

Окрему частину житлового фонду становлять старі цегляні будинки дореволюційної забудови та «сталінки». Завдяки товстішим стінам вони мають більшу теплову інерцію і повільніше охолоджуються, однак без комплексної термомодернізації — утеплення фасадів, заміни вікон, оновлення дахів і внутрішніх мереж — ці будівлі також залишаються енергетично неефективними і не здатні довго утримувати тепло за відсутності централізованого опалення.

Окрему групу становлять гостинки та компактні житлові приміщення, для яких конструктивні обмеження не дозволяють досягти високого рівня енергоефективності навіть після певних оновлень.

Високі показники енергоефективності в новобудовах

Новіші будинки — здебільшого побудовані наприкінці 1980-х років і пізніше — демонструють значно кращі енергетичні характеристики. При використанні сучасних матеріалів та інженерних рішень такі будівлі мають менші тепловтрати і кращу здатність зберігати тепло, що робить їх менш залежними від централізованого опалення у разі його тимчасової відсутності.

Лише близько 20% житлових будинків у Києві мають ознаки підвищеної енергоефективності. Йдеться не про частку старого житла, а про окрему групу будинків, які або були зведені за сучаснішими стандартами, або пройшли комплексну термомодернізацію в межах міських програм. До таких ознак належать утеплені фасади, сучасні склопакети, індивідуальні теплові пункти та відрегульовані системи теплопостачання, що дозволяють суттєво зменшити тепловтрати.

Саме ці приблизно 20% енергоефективних будинків здатні відносно краще переживати короткострокову відсутність тепла, оскільки повільніше втрачають температуру і потребують менше енергії для повторного прогріву після відновлення опалення. Водночас вони не перекривають і не компенсують загальну вразливість міста, адже переважна більшість житлового фонду Києва залишається залежною від безперебійної роботи централізованої системи теплопостачання.

Наскільки енергоефективні київські будинки загалом

Згідно з аналізом ЛУН, близько 38% будинків — хрущівки та старі панельні багатоповерхівки — є найбільш уразливими до відключень тепла, з іншого — лише близько кожен п’ятий будинок у Києві має сучасні ознаки енергоефективності — це включає утеплені фасади, сучасні вікна та модернізовані інженерні системи. Все інше житло суттєво залежить від якості своєї конструкції та бувших оновлень.

Ці показники означають, що тільки приблизно 20% київських будинків можуть краще пережити без тепла короткочасні перебої, тоді як більшість будівель істотно втрачають внутрішню температуру вже за кілька днів без централізованого опалення.