Цифровий геній на чолі Міноборони: який план у Федорова на війну і що він зробив у Мінцифрі за 6 років

У січні 2026 року Верховна Рада призначила 34-річного Михайла Федорова новим міністром оборони України. Ця подія стала логічним продовженням його стрімкої кар’єри, адже до цього Федоров понад 6 років очолював Міністерство цифрової трансформації та був наймолодшим міністром в історії країни. Саме на посаді "цифрового" міністра він перетворив амбітну ідею на дієву стратегію. За ці роки Україна здійснила стрімкий стрибок у світових цифрових рейтингах – зі 102-го місця до потрапляння у п'ятірку лідерів цифровізації.

За час своєї роботи в уряді Федоров фактично побудував в Україні "державу в смартфоні". Він запустив Дію, що об’єднала десятки державних послуг і документів в одному застосунку. Сьогодні 23 мільйони українців користуються Дією, маючи доступ до цифрових документів і понад 160 послугам просто з телефона. Під керівництвом Федорова Україна першою у світі прирівняла електронні паспорти до паперових, запровадила найшвидшу у світі реєстрацію бізнесу ФОП і навіть послугу онлайн-одруження – настільки новаторську, що вона увійшла до списку найкращих винаходів світу за версією журналу Time. Визнання Дії авторитетним Time стало знаковим підтвердженням успіху цифрових реформ: український застосунок потрапив у категорію "Apps & Software" серед Best Inventions 2024 року.

Повномасштабна війна, що розпочалася у 2022 році, стала серйозним випробуванням для цифрової інфраструктури – і водночас каталізатором її розвитку. Федоров швидко переорієнтував Мінцифри на потреби фронту: вже в перші дні вторгнення саме цифровий блок забезпечив Україні критично важливий зв’язок через термінали Starlink. Міністр особисто звертався до міжнародних технологічних лідерів і досяг успіху, тримаючи країну онлайн навіть під час блекаутів. Паралельно команда Федорова запустила кілька інноваційних військово-технічних проєктів – від масштабної програми "Армія дронів", Brave1 та до цивільних послуг. Недарма у своєму виступі в парламенті Федоров зазначив, що "сьогодні не можна воювати новими технологіями зі старою організаційною структурою".

Тепер, очоливши Міноборони, Михайло Федоров має намір перенести свій цифровий досвід на воєнні рейки повною мірою. В парламенті він окреслив амбітні пріоритети на новій посаді – провести глибоку військову реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити корупцію та вибудувати нову культуру лідерства і довіри в армії. "Президент поставив чітке завдання: побудувати систему, яка здатна зупинити ворога в небі, просування на землі, посилити асиметричні та кіберудари по ворогу та його економіці. Зробити ціну війни для Росії такою, яку вона не зможе потягнути. Зупинити ворога силою. Ми повинні почати роботу в інформаційно-когнітивному домені та протидіяти російській пропаганді, зокрема на території ворога", – заявив новопризначений міністр, наголошуючи на ролі високих технологій у досягненні цієї мети.

У матеріалі 24 Каналу розглянемо, які здобутки привели його до цього призначення та як Федоров планує змінити саму сутність сучасної війни.

Дрони, партнери, нові підрозділи: які плани у Федорова на війну і Міноборони

Під час зустрічі з медіа, на якій побували журналісти 24 Каналу, Михайло Федоров уже на новій посаді розповів про створення плану війни та призначення на посаду міністра оборони:

У нас є троє консультантів: це дві американські R&D-команди (Center for Strategic and International Studies CSIS та Rand), британський RUSI. Ми також багато спілкуємося з військовими. У нас є система Армія дронів.Бонус – єБали, яка надає якісні дані з поля бою. Ми розуміємо математику війни. Ми розуміємо, скільки кожен підрозділ уражає живої сили та техніки, на яку глибину, яка зброя ефективна в бойових умовах. У нас є власний бойовий підрозділ, який безпосередньо бере участь у боях. Ми знаємо про війну з поля бою, а не з кабінетів. Але війна – це не лише бойові дії, це також менеджмент, логістика, постачання, когнітивна війна.

Михайло Федоров / Фото Мінцифри

Федоров нагадав, що є великий бекграунд військових проєктів, які його команда реалізувала:

• Перехоплювачі, якими почали займатися ще в лютому минулого року та зробили формат R&D в режимі реального часу: на Чернігівському рубежі допустили всі компанії, які робили перехоплювачі, і платили їм по 20 тисяч доларів за кожен збитий шахед. "Вони почали розвиватися, а гроші "ходили" за збитим шахедом. Тоді в це ніхто не вірив. Але вже цього місяця 40 тисяч перехоплювачів буде поставлено у військо";
• відкривали ринки дронів, ракет, РЕБів та боєприпасів, підняли маржинальність для компаній, змінили поліси та ухвалили потрібні НПА, щоб максимально прискорити розвиток оборонних інновацій;
• запустили Brave1, який сьогодні є найбільшим ангельським інвестором в український defense tech;
• система єБалів сьогодні – опорна конструкція з верифікації втрат ворога;
• Маркетплейс Brave1 – ще один геймченджер війни;
• а також старлінки.

Я вже пройшов усю штатку Міноборони. Ми також дуже добре розуміємо структуру видатків міністерства оборони, дефіцит міністерства оборони на цей рік. Але завдяки якісним даним чітко розуміємо, куди витрачають гроші й де можна економити. Ми маємо весь необхідний досвід, щоб змінити правила гри,
– зазначив Федоров.

"Президент поставив чітке завдання: побудувати систему, яка здатна зупинити ворога в небі, просування на землі, посилити асиметричні й кіберудари по ворогу та його економіці. Зробити ціну війни для Росії такою, яку вона не зможе потягнути. Тим самим примусити до миру силою. Дипломати займаються власним треком, але паралельно ми повинні робити своє", – розповідає міністр оборони про цілі у війні.

За його словами, є ключові етапи, які приведуть до цього:

• Перебудова менеджменту: "Ми хочемо змінити парадигму, що Міноборони — це лише закупівлі та забезпечення. Це робота цивільного нагляду й координації. Нам потрібен правильний діалог, правильна синхронізація".
• Друга стратегічна ціль — убивати 50 тисяч росіян на місяць: "Минулого місяця вбили 35 тисяч – усі ці втрати верифіковані на відео. Якщо досягнемо показника в 50 тисяч – побачимо, що буде з ворогом. Вони сприймають людей як ресурс, проблеми з яким уже очевидні".

Будемо посилювати співпрацю на всіх рівнях, шукати додаткове фінансування та пропонувати свою цінність. Активніше інтегруватимемо партнерів у проєкти. Вони повинні відчути, що це і їхня війна. Партнери хочуть наші дані. Ми побудуємо систему, на якій вони зможуть навчати свої софтові продукти, використовуючи наші дані. Сьогодні дані з фронту мають надзвичайну цінність. Саме тому ми побудуємо датаполігон для тренування їхніх AI-моделей. Насправді партнери вже надають нам суттєву підтримку, однак ключовим залишається питання організації – і саме над ним ми працюватимемо. Ми не розраховуємо, що нас хтось урятує: робимо ставку на власні сили. Якщо зупинимо ворога в небі та на землі й завдамо нищівного удару по його економіці, у нас є всі шанси завершити цю війну,
– ділиться Федоров про плани роботи з партнерами.

Михайло Федоров / Фото Міноборони

Міністр оборони також вважає, що важливо знайти заміну мавікам та іншим китайським дронам – уже у січні тестується певне рішення, аналог мавіка: камера та сама, однак дистанція польоту більша.

Завдяки єБалам ми повністю розуміємо, що відбувається з дронами. Незабаром запустимо революційний проєкт Mission control: кожен екіпаж вноситиме в систему тип БпЛА, куди він летить, з якого місця тощо. Це дасть змогу ще краще розуміти ситуацію на ЛБЗ та щодо ефективності застосування дронів. Завдяки Mission control ми закриємо весь цикл по дронах: закупівля, постачання, а потім використання на полі бою. За єБалами ми наразі бачимо лише звіти про виконання завдань, тоді як нам важливо мати повну картину – із результатами та накопиченим досвідом. Над функціоналом Mission control ми працювали два роки. А наступний крок – запуск Mission control для артилерії,
– розповів Федоров.

Незабаром Міноборони матиме повну інформацію по екіпажах дронів: керівників, їхні щомісячні рейтинги, статистику всього корпусу. Федоров наголошує, що команді потрібно бачити всю картину, щоб спростити й пришвидшити ухвалення управлінських рішень.

Наше завдання – вибити російських операторів дронів з поля бою. Сформувати підрозділи, які полюють суто на операторів дронів. Їх уже створюють, але нам треба масштабувати набутий досвід.

Міністр також розповів про створення дроново-штурмових підрозділів:

Створення дроново-штурмових підрозділів – це важлива ініціатива. У них інша штатка та доктрина застосування дронів. Нещодавно Code 9.2. провели унікальну операцію в Купʼянську. Ця тактика працює, тому за дроново-штурмовими підрозділами майбутнє. Ви ще почуєте про них.

Дія: держава в смартфоні

Повернемося до попередніх здобутків нинішнього очільника Міноборони. Головним дітищем Михайла Федорова на посаді очільника Мінцифри стала платформа Дія. Ще 2019 року цифрова держава була радше мрією, ніж реальністю. Проте команда Федорова змогла за невеликий час створити з нуля повноцінний портал державних послуг онлайн. Сьогодні застосунок Дія пропонує громадянам 33 цифрові документи – від ID-паспорта та водійського посвідчення до свідоцтва про народження – і доступ до понад 160 різноманітних послуг.

Фактично, черги в ЦНАПах та стоси паперів були замінені кількома кліками, а поняття "paperless" стало новим стандартом взаємодії з державою. За даними Мінцифри, користувачами Дії вже є 23 мільйони українців.

Дія та Time / Зображення Мінцифри

Україна першою у світі узаконила цифровий паспорт, прирівнявши його до традиційного документа. Також саме у Дії з’явилася найшвидша у світі процедура реєстрації фізичної особи-підприємця – менше ніж за 10 хвилин, без бюрократії. А у 2024 році було запущено сервіс "Шлюб онлайн", який дозволяє укладати шлюб дистанційно, без відвідування РАЦС – це абсолютно новий підхід навіть у глобальному масштабі.

Ця послуга набула міжнародного резонансу: журнал TIME включив онлайн-одруження через Дію до свого престижного переліку Best Inventions 2024, відзначивши сміливість та практичність українського рішення. Крім того, через Дію вперше у світі стало можливим переоформити автомобіль онлайн – ще один революційний сервіс, що руйнує старі бюрократичні бар’єри.

Секрет успіху Дії – у філософії, яку сповідує Мінцифра: послуги мають бути непомітними, швидкими та людяними. Команда Мінцифри постійно розширювала функціонал платформи, реагуючи на запити суспільства. Зокрема, під час пандемії COVID-19 у застосунку з’явилися цифрові сертифікати вакцинації та результати тестів, що спростило поїздки українців за кордон і відвідання закладів.

Пізніше, із початком повномасштабної війни, Дія стала інструментом і для воєнного часу: через неї збиралися заявки на грошову допомогу для переселенців, подавалися повідомлення про зруйноване майно, видавався тимчасовий електронний документ "єДокумент" Таким чином, цифрова держава в Україні виявилася гнучкою і здатною підтримати громадян як у мирному житті, так і в умовах кризи.

Не менш важливим досягненням Федорова стало створення екосистеми навколо Дії. Йдеться про проєкти Дія.City, Дія.Бізнес, Дія.Освіта тощо – кожен із яких націлений на свою аудиторію. Дія.City запрацювала як спеціальний правовий і податковий простір для ІТ-компаній, що пропонує їм найкращі умови в Європі: на кінець 2025 року резидентами Diia City стали понад 3,4 тисячі компаній, де працюють 140 тисяч спеціалістів. Дія.Бізнес перетворилася на мережу центрів підтримки підприємців по всій країні, де можна отримати консультації, пройти навчання чи навіть знайти інвестора; за час існування проєкт видав грантів малому бізнесу на понад 183 млн грн.

Дія.Цифрова освіта забезпечує безоплатні курси з цифрової грамотності, закриваючи розрив між поколіннями в користуванні сучасними технологіями. Кожен із цих напрямів будувався за принципом клієнтоорієнтованості й став частиною бренду Дія, що уособлює зручність та інновації. Така комплексна цифрова екосистема не лише спростила життя українців, а й принесла відчутний економічний ефект – за оцінками Мінцифри, цифровізація зекономила державі та бізнесу сумарно 184 млрд грн, а 58% громадян вважають цифрові послуги найефективнішою зброєю проти корупції.

Цифровий фронт: дрони, старлінки та Brave1

З початком війни в лютому 2022 року стало очевидно, що сучасна війна виграється не лише на полі бою, а й у кіберпросторі та технологічному тилу. Михайло Федоров став одним із драйверів "цифрового фронту" України. Ще до призначення в Міноборони він очолював низку ініціатив, що суттєво посилили обороноздатність країни завдяки технологіям. Одна з найвідоміших – програма "Армія дронів", започаткована влітку 2022 року спільно Генштабом ЗСУ, Міноборони, Держспецзв’язку, Мінцифри та платформою United24.

Її мета – різко наростити парк безпілотників для української армії, як шляхом прямої закупівлі дронів за донати, так і шляхом розвитку власного виробництва БПЛА. Для цього команда Федорова спрощувала регуляції, усувала зайву бюрократію і відкривала ринок для приватних компаній-виробників дронів та інших high-tech озброєнь.

Паралельно Федоров ініціював створення інноваційного оборонного кластера Brave1. Це фактично коаліція держави, військових і приватного сектору, покликана об’єднати зусилля тисяч інженерів, стартапів і виробників задля однієї мети – дати українській армії технологічну перевагу. Станом на початок 2026 року Brave1 об’єднує понад 2 350 компаній, які працюють над більш ніж 4 900 розробками у сфері defense-tech. Важливо, що найкращі рішення отримують не лише моральну, а й фінансову підтримку: через Brave1 держава вже надала 730 грантів на загальну суму понад 2,6 млрд грн перспективним військовим розробкам.

Багато з цих проєктів проходять процедуру кодифікації за стандартами НАТО, тобто інтегруються у військові структури за прозорими процедурами та можуть серійно закуповуватися армією. Brave1 також запустив платформу Brave1 Market – щось на кшталт "воєнного Amazon" для українських військових підрозділів. Ця цифрова платформа дозволяє військовим частинам без бюрократії замовляти необхідні технологічні рішення або обладнання, у тому числі за спеціальними програмами мотивації.

Однією з таких програм стала система "е-Бали" (також відома як "Армія дронів.Бонус"). Її суть полягає в нарахуванні бойових "балів" підрозділам ЗСУ за кожне підтверджене знищення ворожої техніки чи сил. Накопичені бали військові можуть обміняти через маркетплейс Brave1 на корисне обладнання – дрони, наземні роботи, системи РЕБ тощо. По суті, це цифрова мотиваційна програма, яка одночасно заохочує ефективність на полі бою і прискорює постачання новітньої техніки в підрозділи.

Лише за перші місяці роботи через систему "е-Бали" було замовлено техніки більш ніж на 1 мільярд гривень. Федоров презентував цю інновацію на конференції Defense Tech в межах Brave1, підкресливши, що подібний гейміфікований підхід мотивує військових і "змінює правила гри" у питаннях оснащення армії.

Окремо слід відзначити роль Федорова у забезпеченні України безперебійним інтернет-зв’язком під час війни. Саме він у кінці лютого 2022 року напряму звернувся у Twitter до Ілона Маска із проханням під'єднати Україну до супутникового інтернету Starlink. Результат не забарився: менш ніж за дві доби перша партія Starlink прибула до України. Надалі Мінцифра координувала отримання та розподіл цих терміналів – в результаті країна отримала 50 000 станцій Starlink від партнерів, що врятувало зв’язок в прифронтових регіонах і під час масованих обстрілів енергосистеми.

Україна навіть стала першою державою, яка офіційно інтегрувалася до зони єдиного роумінгу ЄС, аби українці не втрачали мобільний зв’язок за будь-яких умов. Можна сказати, що Федоров вибудував цифровий щит України: попри російські кібератаки та ракети, країна залишалася онлайн, інформуючи громадян і світ про реальний стан справ.

Нові послуги для військових та цивільних: Армія+ та Резерв+

У 2023–2025 роках, ще до офіційного переходу Федорова в Міноборони, команда Мінцифри тісно співпрацювала з військовим відомством над цифровізацією внутрішніх процесів армії. Результатом стали нові для України сервіси "Резерв+" та "Армія+", які суттєво спростили життя і військовозобов’язаним громадянам, і самим військовим. Їх запуск ознаменував "кінець ери паперових військкоматів" – більшість бюрократичних процедур була переведена в онлайн, прозору форму.

• "Резерв+" – це мобільний застосунок і електронний кабінет для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, який Міністерство оборони запустило в травні 2024 року. Головна його функція – дати можливість громадянам самостійно, без походів до ТЦК, оновлювати свої облікові дані (адресу, контактний номер, інформацію про стан здоров’я тощо) та оформлювати відстрочки від призову онлайн.

У законодавство були внесені зміни, які зобов’язали всіх військовозобов’язаних актуалізувати дані через Резерв+ або в ЦНАП протягом 60 днів – і українці масово виконали цю норму, багато хто саме через застосунок. Нині відстрочки, отримані через додаток, продовжуються автоматично – без повторних подань заяв і без черг.

Якщо ж певний вид відстрочки поки не доступний онлайн, людині достатньо відвідати найближчий Центр надання адмінпослуг, де співробітники допоможуть оформити папери – ЦНАПи фактично взяли на себе функції допомоги військкоматам, працюючи за стандартами сервісу Мінцифри. Такий підхід мінімізував людський фактор і майже ліквідував простір для корупції при наданні відстрочок від мобілізації.

• "Армія+" – ще один проєкт цифрової трансформації армії, запущений у серпні 2024 року. Цей застосунок призначений для залучених військовослужбовців ЗСУ і покликаний звільнити їх від марудної паперової роботи. У першій версії "Армії+" було реалізовано 11 найбільш популярних серед військових онлайн-рапортів (заяв і рапортів) – зокрема, на відпустку, на отримання матеріальної допомоги, на ротацію тощо. Також кожен боєць отримав у системі власний Army ID – унікальний цифровий номер, за допомогою якого його рапорти можна офіційно подати та підписати електронним підписом командування. Рапорти через "Армію+" подаються за лічені хвилини й прозоро відстежуються, що економить час і нерви як солдатам, так і офіцерам.

Військові частини почали масово впроваджувати цей сервіс: за перші місяці після релізу до "Армії+" під'єдналися понад 1 000 військових підрозділів по всій країні, а кількість активних користувачів-десантників сягнула сотень тисяч. Надалі функціонал додатка розширюється – планується додати модулі для обліку військового майна, електронних медичних даних бійців, опитування для збору зворотного зв’язку від особового складу.

Візія Федорова полягала в тому, щоб перетворити армію на сучасну організацію, де солдати "займаються службою, а не паперами". І перші кроки в цьому напрямі вже дали результати: цифрова платформа "Армія+" підвищує ефективність менеджменту в ЗСУ та поступово змінює армійську культуру, позбавляючи її від радянської бюрократичної спадщини.

Шлях від стартапера до міністра: коротка біографія

Михайло Федоров народився 21 січня 1991 року в місті Василівка Запорізької області. Попри молодий вік, він встиг проявити себе і в бізнесі, і в політиці ще до приходу в уряд. Федоров здобув освіту в Запорізькому національному університеті на факультеті соціології та управління.

У 2015 році він заснував власну діджитал-агенцію SMMSTUDIO, що займалася інтернет-маркетингом та рекламою у соцмережах. Цей підприємницький досвід допоміг йому зрозуміти цінність технологій для розвитку бізнесу і комунікацій.

Політична зірка Федорова зійшла під час президентської кампанії 2019 року. Тоді він очолив digital-напрям виборчого штабу Володимира Зеленського – фактично, відповідав за присутність кандидата у соцмережах та інтернеті. Після перемоги Зеленського Федоров у 28 років отримав посаду позаштатного радника Президента з цифрових питань, а вже 29 серпня 2019 року увійшов до складу нового уряду як Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України.

Він став наймолодшим членом Кабінету Міністрів і одразу ж заявив амбіційну ціль – за кілька років перевести 100% популярних державних послуг в онлайн і побудувати "державу у смартфоні". Ця мета спочатку викликала скепсис, але Федоров та його команда довели реалістичність своїх обіцянок.

За роки роботи в Мінцифрі Михайло Федоров здобув репутацію реформатора та ефективного менеджера. Його зусилля були неодноразово відзначені на міжнародному рівні. У 2022-му, під час війни, Федоров увійшов до рейтингу Time100 Next як один з лідерів, що визначають майбутнє світу – за внесок у розвиток технологій і опір російській агресії в цифровому вимірі.

Попри високі оцінки, Федорову доводилося стикатися і з викликами. Критики часом дорікали, що цифровізація відбувається надто швидко, а частина населення (особливо старшого віку) не встигає адаптуватися до нових технологій. Втім, на це у Мінцифрі була своя відповідь – масштабні програми з цифрової освіти, курси для літніх людей, розвиток мережі ЦНАПів як офлайн-довірених помічників цифрової держави. Іншим викликом стали питання кібербезпеки: з розгортанням Дії уряду довелося відбивати потужні хакерські атаки, особливо на початку великої війни.

14 січня 2026 року Верховна Рада одноголосно (277 голосів "за") підтримала призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Цьому передувало звільнення його з посади голови Мінцифри днем раніше та публічна підтримка кандидатури з боку президента. Виступаючи перед парламентарями, Федоров підбив підсумки ключових досягнень у сфері оборони за час вторгнення – зокрема згадав про Starlink, дрони, Brave1 і ТЦК – і пообіцяв масштабні зміни у війську. Фактично, його прихід у МОУ символізує злиття двох світів: військового та технологічного.

Шість років тому Михайло Федоров розпочав трансформацію, яка здавалася фантастичною: перетворити повільну бюрократичну машину на гнучкий цифровий сервіс. Сьогодні ця фантастика стала буденністю для мільйонів українців – Мінцифра створила цифрову державу без черг, паперів і хабарів. Дія та супутні сервіси змінили взаємодію громадянина і держави, зробивши її зручною та прозорою. Водночас війна показала, що цифрові рішення можуть бути зброєю не менш важливою, ніж танки чи гармати.

Завдяки Федорову та його команді Україна стала піонером у застосуванні ІТ на полі бою – від ударних дронів до кібервійська. І це тільки початок: попереду впровадження штучного інтелекту, масове застосування робототехніки, побудова війська нового покоління. А Мінцифру тепер очолить ексзаступник Федорова з євроінтеграції – Олександр Борняков.