Українське слово: як у Данії працює медіа, створене переселенцями

Через прибуття в Данію українців з лютого 2022 виникла потреба в інформаційному ресурсі для біженців. У соцмережах виникли мікрогрупи, де більш досвідчені українці, переважно діаспоряни, ділилися інформацією, практичними порадами, відповідали на запитання. Але, як кажуть автори Slovo, це не давало можливості знаходити контент через пошукові системи, тож навіть доєднавшись до чергового мікрочату, переселенці ставили ті ж запитання, на які до цього адміністратори та волонтери відповіли вже багато разів.

Тож рік тому, в листопаді 2024-го, невеличка команда ентузіастів створила та запустила україномовне данське онлайн-видання Slovo.dk, яке збирає базову інформацію для переселенців і розповідає їм про Данію. За рік аудиторія видання стабільно зростає, окремі статті мають по 5—6 тисяч переглядів (це більш як 10% від кількості новоприбулих українців, яких у Данії 45,3 тисячі). Але так було не завжди. Як відзначає команда Slovo, створювати проєкт згідно з професійними стандартами та браком ресурсів було непросто.

«Ми вирішили, що немає звідки далі чекати ініціативи, і ми можемо самі знайти однодумців із професійним досвідом створення контенту, тож почали створювати статті, добірки фактів, оглядів, перевіряти новини, знаходити інформацію, яка допоможе новоприбулим українцям орієнтуватися в новій країні», — каже журналістка Анна Куделя, яка була однією з тих, хто створював видання.

Старту проєкту передувала історія пошуку локальних партнерів і дослідження інформаційних потреб українців в Данії.

«Ми бачили, що всі дуже розгублені — і у 2022, і 2023, і 2024 році. Люди, перебуваючи в Данії, сфокусовані на контенті про Україну та фактично не мають інформації про місце, де вони опинилися, щоб сформувати свої нові життєві стратегії. Розгубленість і дезорієнтація — ключові ознаки стану спільноти переселенців у питаннях нового місця перебування», — відзначає Алла Шоріна, дослідниця та засновниця проєкту Slovo.dk.

На той момент медіа для українців працювали в багатьох країнах — Польщі, Чехії, Фінляндії, Швеції, але не в Данії.

«Я комунікувала з колегами там, питала, хто створив цю можливість. Переважно цю місію взяли на себе медіахолдинги в країнах, куди прибуло багато українських біженців. Тож у Данії я теж хотіла знайти таку команду або структуру, яка могла б стати основою, локальним партнером, мала б інфраструктуру та досвід у медіасфері. Коли станом на вересень 2024 цього не відбулося, я вирішила, що ми маємо шукати для старту не данців, а українців, однодумців, які мають емоційний та професійний ресурс створити поштовх там, де ще немає фінансових ресурсів, метрик, планів, KPI. Тож, отримавши згоду на регулярну контрибуцію контенту від перших авторів (експерти, журналісти, блогери) наприкінці листопада 2024-го ми почали публікувати перші статті українською на сайті Slovo», — згадує Шоріна.

Технічну розробку сайту робили фахівці в Україні, які працюють з українськими медіа, техпідтримку до цього часу здійснюють два члени команди, які перебувають в Києві та Дніпрі. На старті проєкту, коли ще не було відомо, чи відбудеться медіа, діаспорна організація Women For Ukraine запропонувала, гарантувавши Slovo автономність, свою юридичну, бухгалтерську інфраструктуру для можливих дій надалі.

Команда видання

З десяти людей, які пишуть для ресурсу, вісім — українські переселенки в Данії. Є також асоційовані автори, які готують серії текстів за певними темами, або експерти, які пишуть для Slovo експертні матеріали. Тепер підтримати медіа готові нові автори, зокрема данці — наприклад, автор книг про данське хюґе Мейк Вікінг, чиї бестселери, до речі, перекладені українською. Замість гонорару він попросив видавця передавати кошти на благодійні потреби в Україні. Пишуть для Slovo й експерти з інтеграційних процесів — наприклад, авторка книг про данську бізнес-культуру Кай Хандер Меліш.

Найбільш популярними серед читачів темами у 2025 були статті про закони та правила, податкові вимоги, значення свят і традиції, освіту, можливості для дітей, культурні події, соціальні традиції, практичні гайди — як працює поштовий сервіс, як придбати ліки, система рецептів тощо.

«Я приєдналася до команди Slovo в січні 2025-го і щотижня роблю огляд новин, добираю найбільш знакові факти, супроводжуючи їх гіперлінками для того, щоб читачі могли перейти на першоджерело. Тримати щотижневий темп у волонтерському проєкті нелегко, але навіть зараз, коли я стала мамою, я готую огляди, відчуваючи відповідальність перед читачами», — коментує свою участь у проєкті Анна Іваненко, яка до 2022-го працювала в Україні у сфері копірайтингу, а пізніше, в Данії — у менеджменті.

Авторка оглядів данських новин готувала контент навіть перебуваючи в пологовому будинку

За словами Іваненко, навіть через рік щотижневого моніторингу зміст новин данських медіа часто продовжує дивувати. Slovo задекларувало, що більшість авторів, створюючи контент, фактично також досліджують нову країну, нову культуру. І новини дають неймовірний матеріал для цього. Так, у данських медіа, за спостереженнями Анни, менш насичено, ніж в Україні відображені події кримінального плану, аварії, але стабільно є новини, які спонукають українського читача шукати пояснень. Наприклад, новина про те, що школярі під час уроків із природознавства йдуть з учителькою в ліс подивитися на мертвих тварин; що зоопарк в Ольборзі пропонує людям приносити хворих домашніх тварин для годування в зоопарку; що запрацює державна програма повернення паперових підручників у данські школи тощо.

«Ми дискутуємо про це в команді, бачимо, як емоційно реагують читачі, — коментує авторка оглядів новин. — Водночас, звісно, найбільше тяжіння і в мене, і в аудиторії є до данських новин, повʼязаних з Україною. Наприклад, про те, як місцеві жителі реагують на плани військового виробництва в Данії тощо».

Культура, суспільні підходи в Данії відмінні від життя в Україні, тож кожна новина, що резонує для команди та читачів Slovo, — це можливість не тільки дізнатися про факт, а й проаналізувати причини, ціннісні орієнтири, подискутувати про це в коментарях під дописами Slovo в соцмережах.

Формування ніші, конфлікти, партнерства

Після появи Slovo почали з’являтися й інші ініціативи з інтеграційним контентом для українців Данії — наприклад, окремі канали в телеграмі, інстаграм-сторінки з анонсами данських подій, регулярні розсилки текстів електронною поштою тощо.

Тож, як відзначає Алла Шоріна, сьогодні ситуація з інформаційним забезпеченням значно краща, але є доволі чутливі тематичні сфери, де для українців залишається багато нетипового, потребує дослідження та переосмислення — міжгендерні комунікації, взаємодія з дітьми (тут є драматичні ситуації), доступ до роботи, традиційний соціальний емоційний стан (оптимізм, привітне спілкування на робочому місці), знання прав (біженство знижує відчуття, що людина має права і непорушність особистих кордонів) тощо.

«Після трьох років активності в діловому середовищі Данії, серед основних рис місцевої екосистеми поруч із відданістю та глобальністю місій я б назвала передбачуваність, детальне планування, високу увагу до калькуляцій бюджетів. Але саме в цій площині й відбувалися у 2025 у нас якісь рутинні непорозуміння», — відзначає Алла Шоріна. Наприклад, додає вона, сплата за хостинг у перший рік становила 900 DKK (еквівалент 5400 грн), а вже у вересні 2025-го — 5600 DKK (еквівалент 32 тис. грн). Як з’ясувалося після складного листування, в перший рік це була ціна для нового клієнта, а перейти на український хостинг неможливо через певні вимоги GDPR. «Це деталі, але коли ви робите проєкт у новій країні — їх дуже багато», — каже Шоріна.

Поруч із цим у Slovo складаються партнерства й стосунки з данськими медіа, які зацікавлені як самим фактом створення проєкту українськими переселенцями без попередньо залучених місцевих ресурсів, так і взаємодією з аудиторією українців, які є найбільшою міноритарною групою в Данії. Так, Slovo підтримало Copenhagen Post — найбільше англомовне видання країни. Нішеві видання також готові приєднатися як контент-контрибʼютори, постійним є партнерство з Комуною Копенгагена (Københavns Kommune), яка прийняла найбільше українських біженців із 98 комун (муніципалітетів) Данії, приєднуються інші. Своєю чергою й деякі українські видання передруковують зі Slovo цікаві новини про Данію.

Усі учасники команди на етапі старту домовилися працювати в проєкті на волонтерських засадах один рік, щоб створити якомога більше інтеграційного контенту і далі сфокусуватися на розв’язанні власних життєвих задач, яких у переселенців у новій країні дуже багато. Водночас на зустрічі 5 грудня, коли команда вперше очно зустрілася для відзначення річниці Slovo, всі автори проголосували за продовження проєкту за тим же принципом, тож у 2026 українському Slovo в Копенгагені бути.

Фото зі спільних мітингів

Фото надане Slovo. DK

Суттєвим фактором підтримки для команди при прийнятті рішення, чи працювати у 2026-му, стала також взаємодія і підтвердження важливості місії від данської медіаспільноти.

«Улітку 2022-го мені й Анні Куделі данський журналістський фонд, його очільниця Тіне Йохансен дали акредитацію та данську медіакартку. Тоді ми були дезорієнтовані, мали розв’язувати питання першої ланки піраміди Маслоу — і факт довіри з боку колег прийняли як символ підтримки, орієнтир, що колись ми можемо повернутися в медіасферу. Я не знаю, чому ми не прийшли до колег раніше, коли шукали локальних партнерів, але у вересні 2025-го ми звернулися до Тіне Йохансен, яка не просто підтримала ініціативу, а й погодилася вкладати на регулярній основі свій досвід та експертизу для того, щоб Slovo продовжило розвиватися у 2026-му та створювати інтеграційний контент для українців», — каже Шоріна.

Тіне Йохансен +2. Зустріч щодо перспектив проєкту

Пріоритетами команди Slovo у 2026-му є залучення першої грантової підтримки, запуск нових інформаційних продуктів, подій для спільноти, збереження атмосфери всередині команди.

«Це, мабуть, єдине питання, де ми дуже схожі на данців: волонтерство може бути тривалим і з високими стандартами якості, але важливим є процес взаємодії, тепла атмосфера в команді, коли кожен робить внесок своїми талантами по максимуму, й акумулятивний ефект створює відчуття, що 2+2 може давати у підсумку 5», — переконані в Slovo.