Гаванський синдром: що за секретна зброя допомогла США у Венесуелі та до чого тут Україна

Американські урядовці та дипломати вже майже десятиліття стикаються із загадковим набором симптомів, відомим як "гаванський синдром". Цей термін виник після того, як у 2016 році співробітники посольства США на Кубі поскаржилися на дивні недуги – запаморочення, нудоту, головний біль, дзвін у вухах та навіть когнітивні порушення.

Відтоді подібні випадки були зареєстровані по всьому світу – загалом понад тисяча американських дипломатів, розвідників і військових повідомили про схожі симптоми під час роботи за кордоном. Офіційно ці інциденти отримали назву "аномальні явища зі здоров’ям" (Anomalous Health Incidents, AHI), але в медіа закріпилася коротша назва – гаванський синдром.

Нещодавно ця тема знову опинилася в центрі уваги через повідомлення про пристрій, що ймовірно викликає гаванський синдром. 24 Канал детальніше розповідає про одну з перших сенсацій 2026 року.

Український слід у таємній зброї США?

Американські слідчі отримали у своє розпорядження таємничий апарат – портативний, розміром із рюкзак, який випромінює імпульсні радіохвилі. Цей пристрій, що містить компоненти російського виробництва, було придбано наприкінці 2024 року під час операції під прикриттям підрозділом розслідувань міністерства нацбезпеки за кошти Пентагону (сума перевищила десять мільйонів доларів).

За даними CNN та незалежної журналістки Саші Інгбер, Міноборони США вже понад рік тестує цей апарат і перевіряє, чи здатен він відтворити ефекти, на які скаржаться жертви синдрому.

Розслідування про існування такого пристрою вперше оприлюднила Інгбер, а згодом підтвердило і CNN із посиланням на чотири обізнані джерела. Наразі пристрій продовжують вивчати, і в уряді США немає єдності щодо того, чи саме він став причиною десятків загадкових інцидентів – частина посадовців схиляється до цієї версії, тоді як інші залишаються скептичними.

Ще один несподіваний поворот додало повідомлення від болгарського розслідувача Христо Грозєва – з начебто українським слідом. Він стверджує, що пристрій, пов’язаний із гаванським синдромом, міг потрапити до американців через українську розвідку. За словами Грозєва, представники Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР) розповідали йому, що здобули цей прилад у росіян і розглядали можливість обміняти його зі США на фінансову підтримку спецоперацій.

Грозєв радив не зволікати та передати знахідку адміністрації Джо Байдена (побоюючись, що за іншої влади тему можуть "зам'яти"), і зрештою таємничий девайс опинився в США.

Грозєв уточнює, що пристрій містить багато російських деталей, однак не є повністю російського виробництва – ймовірно, його створила інша країна на основі російських технологій. Водночас розслідувач зауважує, що не можна стверджувати напевно, що це той самий апарат, який американці купили через міністерство нацбезпеки – хоча хронологія подій збігається, може йтися про інший екземпляр.

Що відомо про Гаванський синдром?

Гаванський синдром – це комплекс неврологічних розладів нез’ясованого походження. Вперше про нього заговорили майже 10 років тому, коли наприкінці 2016 року співробітники посольства США в Гавані почали масово скаржитися на погіршення самопочуття після чутних ними дивних звуків.

Люди повідомляли про раптовий сильний тиск у голові, шум або високочастотний писк у вухах, нудоту, дезорієнтацію, втрату рівноваги.

Цікаво! Деякі потерпілі відчували такі наслідки місяцями – з’являлися проблеми з пам’яттю, порушення сну, навіть ознаки легких черепно-мозкових травм. У декого стан виявився настільки тяжким, що вони були змушені завершити кар’єру за станом здоров’я.

Спершу випадки обмежувалися Кубою, однак згодом схожі інциденти фіксувалися по всьому світу – від Європи й Азії до самих США. Станом на 2023 рік було офіційно зареєстровано понад 1500 ймовірних епізодів AHI, які трапилися на кожному континенті. Постраждали переважно співробітники державних структур – дипломати, розвідники, військові, а також члени їхніх родин.

Спільного знаменника в цих випадках небагато – зазвичай люди відчували різкий звук невідомого походження (описували його як виск, дзижчання чи скрегіт), після якого з’являлися фізичні симптоми. На диво, коли людина переміщувалася в інше місце, звук і гострі відчуття припинялися. Це свідчить про певний зовнішній вплив або пристрій, дія якого обмежується певною зоною.

З самого початку висувалися різні гіпотези – від отруєння невідомими нейротоксинами до атаки ультразвуком або мікрохвильової зброї.

• Деякі скептики припускали й психосоматичну природу явища, мовляв, могла мати місце масова "істерія" чи колективний стресовий розлад. Однак перші офіційні експертизи цю версію поставили під сумнів.
• У 2020 році комісія Національної академії наук США дійшла висновку, що найбільш правдоподібним поясненням для багатьох гострих симптомів є дія спрямованої імпульсної радіочастотної енергії (інакше кажучи, мікрохвильового випромінювання).

Хоча конкретного "винуватця" чи джерело впливу тоді не встановили, експерти відзначили: психологічні фактори не здатні пояснити раптовий початок і унікальні прояви синдрому, хоч і не виключено, що вони могли посилювати перебіг хвороби у деяких випадках.

За роки, що минули від перших інцидентів, загадкову недугу ретельно вивчали лікарі різних відомств. Були оприлюднені звіти про обстеження постраждалих, зокрема сканування мозку. Результати великих наукових досліджень виявилися неоднозначними.

До прикладу, у 2024 році Національні інститути здоров’я (NIH) провели МРТ-дослідження 81 людини, які повідомляли про "атаки" гаванського синдрому, і порівняли їх з контрольною групою. Відмінностей у структурі мозку не виявили. Це може означати, що навіть якщо потерпілі зазнали якогось впливу, він не спричинив довготривалих змін, які можна побачити на знімках.

Науковці припустили, що травматичний фактор міг не залишити видимих слідів, і відзначили, що ці результати "мають трохи заспокоїти тривогу, ніби AHI призводять до серйозних незворотних змін у мозку". Отже, загадка лишається: конкретного медичного маркера синдрому не знайдено, а причинно-наслідковий зв’язок між подією та симптомами досі не доведений експериментально.

Таємничий пристрій: новий ключ до розгадки?

За таких умов звістка про виявлення реального пристрою, який потенційно може викликати гаванський синдром, стала переломною. Як повідомляє CNN, міністерство оборони США ще з 2024 року в секретному режимі випробовує портативний апарат, здатний випромінювати потужні імпульсні радіохвилі. Пристрій було придбано під час спеціальної операції "під прикриттям" наприкінці каденції адміністрації Байдена – купівлю здійснив підрозділ розслідувань міністерства нацбезпеки), використавши надане Пентагоном фінансування.

Цей факт сам по собі вказує, наскільки серйозно американські урядовці поставилися до можливості техногенного походження синдрому.

Цікаво! Зовнішній вигляд "девайсу" мало чим нагадує зброю з наукової фантастики – як зазначають джерела CBS News, він компактний, приблизно рюкзачного розміру. Втім, начинка пристрою викликає багато питань: всередині виявлено компоненти російського виробництва.

Це не означає, що апарат цілком виготовлений у Росії – судячи з усього, він може бути результатом розробки іншої країни, яка використала російські деталі чи технології. Такий висновок роблять українські джерела, і він побічно підтверджується тим, що точне походження пристрою американським журналістам поки що встановити не вдалося.

Американські слідчі не розкривають подробиць випробувань, але відомо, що пристрій здатен викликати ефекти, описані жертвами гаванського синдрому. Саме це наводить на думку, що знайдено "гарячий слід" у справі. Пентагонівські фахівці вже представили попередні результати дослідження цього апарату в Конгресі, хоча офіційних коментарів від Міноборони чи спецслужб поки немає.

Цікаво, що поява реального приладу, який теоретично може пояснити загадкові захворювання, фактично спростувала твердження скептиків із розвідки. Раніше у спецслужбах заявляли, що жодної подібної технології не існує і бути не може – і на цьому будували свої висновки про невинність іноземних держав. Тепер, коли технічна можливість все ж підтвердилася, звучать заклики перезапустити розслідування на новому рівні.

Усі аналітичні припущення, які робилися розвідкою, тепер розлетілися на друзки,
– цитує CBS News колишнього високопоставленого співробітника ЦРУ Марка Полімеропулоса.

На його думку, розвідувальній спільноті слід провести повномасштабний перегляд своїх оцінок, з урахуванням нових доказів.

Версії спецслужб: хто винен і чи був напад?

З моменту появи перших випадків гаванського синдрому питання про можливого винуватця висіло в повітрі. Якщо це була атака – то чия? Найочевидніша версія, яку неофіційно обговорювали у Вашингтоні, – причетність Росії. На користь цього говорила і присутність російських спецслужб у країнах, де фіксувалися інциденти, і той факт, що саме Москва історично експериментувала з мікрохвильовими технологіями для негласного впливу, пише The Guardian.

У 2021 році тодішній директор ЦРУ Вільям Бернс навіть особисто застеріг російське керівництво про “наслідки”, якщо з’ясується, що це їхніх рук справа. Росія, звісно, все заперечує – ще у 2021-му прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва "не має жодного стосунку" до випадків загадкової хвороби в американських і канадських посадовців.

Куба, на території якої все почалося, теж категорично відкинула звинувачення, запевнивши, що ніколи не дозволила б використати свою територію для нападів на дипломатів. Згодом на горизонті з’явилися і більш екзотичні припущення – наприклад, що винуватцем можуть бути китайські спецслужби або навіть якась негосударна тіньова структура. Але переконливих доказів жодна з цих теорій не мала.

Офіційна позиція американської розвідки довгий час залишалася стриманою. Перший масштабний огляд даних у 2023 році дійшов висновку, що участь іноземного противника малоймовірна. Іншими словами, розвідники не знайшли підтверджень, що гаванський синдром – це результат чиєїсь навмисної атаки. Цей вердикт, попри критику з боку потерпілих, був повторно підтверджений у січні 2025 року – більшість агентств як і раніше схилялися до думки, що сторонній актор не причетний.

Втім, не всі одностайні. Дві розвідувальні установи США змінили свою думку у 2025-му, зазначає CBS News, заявивши, що існує "приблизно рівна вірогідність" причетності іноземної держави, яка могла створити новий тип зброї або експериментальний пристрій для впливу на людей. Ці агентства, щоправда, не стверджували, що саме цей гаджет було застосовано в конкретних епізодах AHI – лише допускали таку можливість.

Наразі Офіс директора Національної розвідки (ODNI, очолюваний колишньою конгресвумен Тулсі Габбард) проводить повторну перевірку всіх розслідувань, щоби звести воєдино наявні факти. За словами представників ODNI, Габбард налаштована оприлюднити результати цього аналізу, але тільки після повного й ретельного завершення роботи. Іншими словами, у владі США визнають, що ставити крапку зарано.

Поки посадовці зважували докази, група постраждалих співробітників наполегливо вимагала визнати проблему реальною. Багато хто з них критикував уряд за повільну реакцію та брак підтримки – людям доводилося за власний кошт шукати лікування, проводити експертизи, і при цьому керівництво ставилося до їхніх історій із невірою. Дехто відкрито звинувачував саме Росію та дивувався, чому розвідка відмітає цю версію.

Цікаво! Останні події наблизили колись міську легенду до політики та реального використання. Наприклад, за кілька днів до появи січневих новин прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт поширила допис у X про ймовірне використання "потужної звукової або енергетичної зброї", яка вивела з ладу електроніку і дезорієнтувала охоронців Ніколаса Мадуро під час американської операції у Венесуелі.

Гаванський синдром залишається загадкою, що балансує між науковими пошуками та геополітичними інтригами. Знайдений пристрій – безперечно, важлива зачіпка. Він показує, що технологія, здатна викликати описані симптоми, теоретично існує. Але чи означає це, що всі випадки AHI були спричинені саме цією технологією? Поки що відповіді немає.

Пристрій досі досліджується, а уряд США офіційно не оприлюднив свої висновки щодо нього. Не відкидають й альтернативних версій – мовиться про можливий збіг різних чинників, помилкове віднесення різних хвороб до однієї категорії, або ж поєднання фізичного впливу з психологічними ефектами.