Голодував і замерзав просто неба: як живе лев Хан, врятований зоозахисниками

Тиждень тому зоозахисники поділилися історією про порятунок африканського лева Хана. На Дніпропетровщині тварину утримували у відкритому вольєрі – за таких морозів, які трималися останні дні в Україні, Хан не просто мерз, а міг замерзнути на смерть.

Після розмови з зооволонтерами власник погодився передати лева фахівцям. Хана перевезли до Центру порятунку диких тварин Wild Animals Rescue Center, де йому забезпечили належні умови утримання, професійний догляд та реабілітацію.

Але такий великий хижак не зможе перебувати у центрі постійно. Якою буде його подальша доля та подробиці порятунку, Коротко про розповіла керівник Центру порятунку диких тварин Наталія Попова, яка й проводила евакуацію Хана.

Недоїдав, тіснився у вольєрі для алабая

- Наталю, як ви дізналися про Хана і про те, що тварина в небезпеці?

- Звернувся чоловік, який заїхав у своїх справах у це село і побачив лева у вольєрі. Він зв'язався з Мариною Сорковою, головою Асоціації зоозахисних організацій. Знайшли власника – виявився людиною похилого віку. Розповів, що тварину йому привезли якісь люди і попросили потримати в себе два тижні - вони евакуювалися з Донецької області і не знали, куди подіти лева.

Три місяці морочили дідусеві голову, обіцяючи ось-ось забрати, і зрештою залишився Хан у селі на Дніпропетровщині. Коли тимчасовий господар лева зрозумів, що власники не приїдуть, почав шукати зоопарки, куди можна було б передати хижака – про нас він не знав. Коли ми з ним зв'язалися і сказали, що забираємо лева, він був дуже радий. Адже лева доводилося утримувати у вольєрі для алабая.

- Лев утримувався у вольєрі для собаки?

- Так. Дідусь вивіз свого алабая, а лева залишив. Звісно, ​​йому було холодно, він замерзав. Адже лев – африканська тварина, а тут такі морози вдарили. Знаходився на вулиці, не в приміщенні.

- Невідомо, кому він належав і в яких умовах його утримували раніше – тримали вдома чи це був якийсь приватний зоопарк?

– Ні власників, ні де лева тримали – ми не знаємо. Думаю, що вдома. Зоопарк би так не поводився. Зоопарки нам дзвонять, передають тварин у якісь приватні умови офіційно.

- Коли ви приїхали, у якому стані була тварина – фізично та психологічно?

– Мені складно це описати. Мабуть, стан був тяжкий. Змерзла тварина. Розумієте, коли це вольєр для алабая, а там лев… Зрозуміло, там не прибрано. І я не можу звинувачувати власника: у такому вольєрі я теж не змогла б прибирати. Адже це не тому, що він не хотів – фізично не міг цього зробити: вольєр без перегородок, куди можна було б на час прибирання перегнати лева. Уявляєте, що там було?

На щастя, дідусь лева годував, але явно недостатньо: Хан був дуже худий, у нього не було м'язів. І теж не тому, що не хотів годувати – йому сказали давати по 5 кг м'яса щодня, він і давав. Але що таке 5 кілограмів для лева взимку? У мене вони сидять у набагато тепліших умовах, і я даю їм по 9 кг. Власники самі казали, що не розуміють, як правильно його годувати.

Хан не міг рухатися в такому маленькому вольєрі - він міг зробити крок туди, крок назад. У таких умовах немає можливості збільшити м'язову масу.

На щастя, ветеринари якихось серйозних проблем не виявили.

- А як себе зараз почуває Хан?  Минув уже тиждень після його порятунку.

– Вже трохи зігрівся, але повністю не відновився – відновлення так швидко не відбувається. Навіть люди не відновлюються швидко. Швидко можна тільки зламатися, а ось відремонтувати швидко не виходить. А ось психологічний стан плюс-мінус нормально.

- Тобто зараз лев у вас, але ви плануєте його кудись переправити?

- Поки що у нас. У майбутньому, сподіваюся, поїде за кордон. Ми шукаємо для нього гарний реабілітаційний центр. У яку країну він вирушить – поки що невідомо. Передача тварини – це не швидко. Взагалі дуже складно знайти потрібне місце.

Найскладніше - знайти місце для тигрів і левів

- За час повномасштабної війни це далеко не перший порятунок великих хижаків - левів, тигрів, ведмедів. Ведете облік, скільки їх було?

- Багато. Більшість із них перебували у приватній власності. Щоразу думаю, що це вже останні випадки, бо начебто всіх вивезли, але ні. Заявки продовжують надходити. Це просто жах.

- Звідки люди взагалі беруть таких великих диких тварин, щоб тримати їх удома?

- На жаль, безліч зоопарків розводять тварин та продають їх нелегально у приватні руки. Ось і все.

- Ви казали, що з початку війни ви вивезли та врятували понад 250 диких тварин. Скільки з них змогли евакуювати за кордон?

– 250 – це лише ті, кого ми евакуювали за кордон. Зараз у мене сидять 15 великих котячих, чекають на виїзд. Для 14 з них – окрім лева Хана – вже знайшли місця, документи оформлені. Незабаром вони поїдуть.

- З якими труднощами ви стикаєтеся при порятунку та переміщенні великих хижаків? Що найскладніше?

- Якщо це зона бойових дій, то треба все робити дуже швидко, в умовах, де це найчастіше неможливо. Там не працюють жодні протоколи, бо немає умов. Це завжди ризик, зокрема ризик втратити тварину. Але, дякувати Богові, жодна тварина не загинула у нас на руках.

Траплялися випадки, коли ми їхали по заявці, а дорогою військові повідомляли, що вже пізно. Такі ситуації траплялися – ми не доїжджали, не встигали. Але коли таки доїжджали і бачили тварин, то, дякувати Богу, всі були живі.

- Усім цим хижакам краще перебувати за кордоном?

– В Україні немає нормальних умов, у тому числі на заході країни. Я передаю тварин у вольєри площею від 4 до 8 га. Що може бути кращим? Там природні умови зовсім інші. А у нас клітки, навіть у зоопарках.

Наше завдання – відправляти тварин у гарні умови. Ми не зоопарк, не накопичуємо тварин, ми їх рятуємо, лікуємо, реабілітуємо, робимо все потрібне. Якщо є можливість повернути тварину в дику природу – це навіть не обговорюється, її повертають у природу.

Якщо повернути в природу неможливо - як, наприклад, деяких тигрів, водяних тварин - ми шукаємо гарні місця для їхнього подальшого утримання. Тварин у себе не залишаємо, не накопичуємо. Ми швидше як клініка з великим стаціонаром.

- А як зараз у вас справи з умовами?

- У мене також немає нормальних умов. Моє завдання – не просто вивезти тварину із зони бойових дій. Якщо я вже зіткнулась з твариною , моє завдання - забезпечити їй хороше, гідне життя. Тому вибираю відправити їх за кордон. У нас в Україні немає жодного дійсно нормального вольєра.

- Коли тварина опиняється за кордоном, то за неї вже можна не переживати, з нею все буде добре?

- Звісно. Ми ж не передаємо тварин абикому. Тільки перевірені, правильні центри.

- Вони не відмовляють, готові брати тварин?

– Коли є можливість, вони не відмовляються. Але ми вже настільки все заповнили, що просто не вистачає вольєрів. Із левицями простіше: левицю можна підселити в прайд, в якусь групу. А лева ти не можеш просто так підселити туди, де вже є інший лев – і це проблема. Тигри, незалежно від статі – одинаки. Для тигрів взагалі дуже складно знайти місце.

Для наших тварин спеціально будували шість вольєрів. Забрали ведмедів. Ми майже рік чекали, поки їх збудують, це нешвидкий процес. Наразі вже майже закінчили будівництво ще двох вольєрів спеціально під наших тварин. Ви навіть не уявляєте, скільки це коштує. Зараз хочу передати лева Хана, але йому поки немає місця.

- Сьогодні до вас приходить багато заявок, щоб  забрати тварину?

- Якщо у 2022-2023 роки я фактично жила в машині, то останнім часом думала, що вивезла всіх, кого тільки можна було. Але знову пішли заявки.

Тепер у нас лев із Донецької області. Зона бойових дій у Донецькій області. Незважаючи на це, ці сволоти продовжують розводити чи купувати диких тварин. Як Хан взагалі опинився на Донеччині? Йому зараз 2,5 роки. Тобто його купили вже тоді, коли війна йшла повним ходом. Як це взагалі можливе?

– Зараз вам хтось допомагає фінансово? Пам'ятаю, ви казали, що у вас був великий борг. Може, стало трохи легше?

- Ні, борг тільки зріс. З кожним місяцем він росте і зараз вже становить 260 тисяч доларів. Я просто в шоці. Ніхто не хоче допомагати.

Як допомогти

4246001007643905

БО МБФ ПОРЯТУНОК ДИКИХ ТВАРИН