Холод у квартирах до 10 градусів: у МОЗ пояснили як правильно зігрітися і не нашкодити собі

Про це пише ВВС, посилаючись на рекомендації Міністерства охорони здоров’я та поради лікаря-терапевта Богдана Смаля.

Зокрема, у матеріалі йдеться, що уже кілька тижнів Київ та інші міста України залишаються без стабільного тепла й електропостачання. Російські атаки по енергетиці збіглися з сильними морозами, через що температура в помешканнях подекуди опускається до 7–10 градусів. Синоптики обережно говорять про можливе потепління наприкінці тижня, однак попереджають, що холоди можуть повернутися.

Як зігрітися без опалення у квартирі

В цілому, за таких умов організм швидко втрачає тепло, а ризик переохолодження особливо високий для дітей, людей літнього віку та тих, хто має хронічні захворювання. Тому зігріватися потрібно не "як вийде", а дотримуючись чітких і безпечних правил.

У МОЗ радять почати з простого — зменшити втрати тепла. Для цього краще за все зосередити життя в одній, найтеплішій кімнаті, зачинити двері в інші приміщення, ущільнити вікна, а за потреби завісити їх ковдрами або щільними шторами. Набагато ефективніше обігрівати невеликий простір, ніж намагатися прогріти всю квартиру.

Крім того, потрібно одягатися шарами. Перший шар — тонкий і сухий, далі утеплювальний із вовни чи флісу, а зверху — захисний. Навіть удома важливо тримати в теплі ноги, руки та голову, адже саме через них організм швидше охолоджується. Натомість вологий одяг у холоді працює проти людини — він у рази прискорює втрату тепла.

Більше того, універсальної формули на кшталт "один шар на певну кількість градусів", на думку лікарів, не існує. Все залежить від віку, стану здоров’я, рухливості та вологості повітря. Та все ж, якщо в кімнаті 14–15 градусів, більшості людей знадобляться щонайменше три шари одягу, теплі шкарпетки, а іноді й шапка або верхній одяг. За температури близько 10 градусів умови майже такі самі, як надворі: зазвичай потрібно чотири шари, дві пари шкарпеток, теплий светр чи куртка, а під час сну — плед або спальник.

Щодо матеріалів, найкраще утримують тепло ті тканини, що "захоплюють" повітря: вовна, фліс, пух, синтетична термобілизна. Натомість бавовна й льон у холоді практично не зігрівають, особливо якщо намокають, а вирішальне значення має не товщина одягу, а поєднання сухих шарів і повітря між ними.

Окрім гарного утоплення, важливою в таких умовах залишається й їжа. У холоді організм потребує більше енергії, тому корисні теплі напої — чай, вода, бульйон — і поживна, калорійна їжа: каші, супи, хліб, горіхи, консерви.

Як відрізнити замерзання від переохолодження

Також у МОЗ пояснили, як відрізнити звичайне замерзання від небезпечного переохолодження. За ловами лікарів, коли людині просто холодно, вона тремтить, залишається притомною, може рухатися і зігріватися самостійно. Натомість переохолодження починається тоді, коли ці механізми слабшають: з’являється загальна слабкість, порушується координація, мова стає повільною, наростає сонливість і плутанина в думках. Ба більше, людина може не усвідомлювати, що її стан стає загрозливим.

У дітей симптоми часто виглядають інакше, зокрема вони можуть ставати незвично тихими, млявими, відмовлятися від їжі, а їхня шкіра на дотик здається холодною.

Крім того, у рекомендаціях МОЗ зазначено, якщо температура тіла становить 34–36 градусів, людину потрібно зігрівати в приміщенні, замінити вологий одяг на сухий, укутати ковдрами й дати теплий напій. Зігрівати слід повільно, передусім тулуб, оскільки різке нагрівання рук і ніг, гарячі ванни або інтенсивний масаж холодних кінцівок можуть спричинити серцеві ускладнення. Якщо температура тіла опускається нижче 34 градусів, потрібна госпіталізація, а при 28 градусах і нижче виникає безпосередня загроза життю.

Що ще може становити небезпеку для людини під час "спроб" зігрітися

Крім того, лікарі застерігають від алкоголю як способу "зігрітися", оскільки він лише створює відчуття тепла, але насправді прискорює втрату тепла зсередини, пригнічує тремтіння та притуплює відчуття небезпеки. У результаті ризик переохолодження лише зростає.

Не менш небезпечними є спроби обігріватися відкритим вогнем або газовими приладами, оскільки такий спосіб може призвести до пожежі чи отруєння чадним газом, який не має запаху й кольору. Навіть у невеликих концентраціях він викликає головний біль, нудоту, запаморочення та втрату свідомості.

У разі підозри на отруєння чадним газом у МОЗ радять негайно вимкнути всі прилади, відкрити вікна, забезпечити приплив свіжого повітря та викликати рятувальників, медиків і аварійну газову службу. Постраждалу людину потрібно винести на повітря, розстебнути одяг і дочекатися фахівців. Найефективніша допомога в таких випадках надається в медичному закладі, де проводять кисневу терапію.

Нагадаємо, 20 січня міський голова Віталій Кличко зауважив, що у Києві відновлено подачу тепла до понад 1600 житлових багатоповерхівок, однак 4000 будинків досі не мають опалення.

Крім того, у Центрі протидії дезінформації при РНБО заявили, що хоч Росія продовжує завдавати удари по українській енергетиці, через що чимало людей не мають світла та тепла, повністю зруйнувати енергосистему ворог не може.