Китай провалив одразу дві космічні місії за добу: що означають ці аварії ракет

Якою була перша втрата?

Перший інцидент стався вночі на космодромі Січан у провінції Сичуань. Державна ракета-носій Long March-3B, запуск якої здійснювався під контролем корпорації China Aerospace Science and Technology Corporation, стартувала за розкладом, однак на фінальній ділянці польоту виникла проблема, пише SCMP.

За офіційною інформацією, третій ступінь ракети відпрацював некоректно, через що було втрачено супутник Shijian-32. Ця аварія перервала серію безаварійних запусків Long March-3B, яка тривала з квітня 2020 року.

Цей носій традиційно використовується для виведення апаратів на геоперехідну орбіту – зокрема супутників зв’язку, метеорологічних і експериментальних платформ. Нинішня невдача може вплинути на графік запусків інших місій, включно з апаратами серій TJS і Tianlian, а також викликати додаткові перевірки суміжних ракетних систем.

Другий удар

Менш ніж за 12 годин після цього інциденту Китай отримав другий удар. Цього разу приватна компанія Galactic Energy втратила свою нову ракету Ceres-2 під час першого випробувального польоту.

Запуск відбувався з космодрому Цзюцюань на північному заході країни. Носій зазнав аварії та впав невдовзі після старту, що призвело до втрати кількох комерційних супутників, які перебували на борту.

Ракета Ceres-2 / Фото Galactic Energy

Ceres-2 розроблялася як значно потужніша альтернатива попередній моделі Ceres-1 і мала виводити до 1 600 кілограмів корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту на висоті близько 500 кілометрів, пише SpaceNews.

Для Galactic Energy це був важливий етап масштабування бізнесу напередодні дебюту ще амбітнішої рідинної ракети Pallas-1 та підготовки до виходу на біржу.

Але все не так погано

Експерти наголошують, що, попри гучний резонанс, подібні збої є типовими для швидко зростаючих космічних програм. Вони проводять паралелі з ранніми етапами розвитку компанії SpaceX, для якої аварії стали частиною процесу навчання та вдосконалення технологій.

У випадку Китаю, який планує понад 100 орбітальних запусків у 2026 році, ці дві невдачі можуть стати болісним, але очікуваним етапом розвитку всієї галузі.