Купольна ППО, – полковник запасу назвав ефективний сценарій збиття російських ракет

Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор, військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу пояснив, чому справа не тільки в кількості ракет для Patriot чи NASAMS. Він натякнув на інший підхід до побудови ППО, який може змінити те, де саме збиватимуть російські цілі.

Чому купольна ППО не зупиняє дрони та крилаті ракети?

У нинішній схемі атаки Росії дрони та крилаті ракети часто йдуть схожими маршрутами з півночі та півдня. Основні перехоплення нерідко відбуваються вже біля великих міст, бо фронтова протиповітряна оборона має замалу щільність.

Світан пояснив, що купольний підхід змушує розподіляти ракети, перехоплювачі та мобільні групи по всій країні. Але Росія може зосередити удар в одному напрямку, і тоді в конкретній точці може не вистачити засобів для масового перехоплення.

У випадку атак крилатими ракетами та дронами, на думку Світана, ефективніше змістити фокус на бар'єрну оборону уздовж фронту, кордону та узбережжя. Туди варто стягувати малу ППО, мобільні групи й дрони-перехоплювачі, щоб збивати цілі ще на підльоті.

Навіщо Україні купольна ППО і де вона справді потрібна?

Балістичні ракети працюють за іншою логікою, ніж дрони чи крилаті ракети. Такі цілі заходять по іншій траєкторії і на значно більших висотах, тому підхід до перехоплення має бути іншим.

Проти балістики краще створювати купольну, так звану зенітну ППО,
– пояснив колишній офіцер.

Можливості такого купола напряму залежать від кількості проти балістичних комплексів, які може отримати Україна. Накрити всю неокуповану територію повністю майже нереально, тому купол логічніше зосереджувати над районами з найбільшою щільністю населення, щоб підсилення давало максимальний ефект.

Закрити повністю Україну куполом від балістики практично нереально,
– наголосив Світан.

Він також пояснив, що однією обороною цю проблему не закрити. У його логіці Росію може зупинити лише ризик дзеркальної відповіді по цілях у тилу, але для цього потрібні власні можливості завдавати таких ударів.

Без власної балістики Росію не зупинити

Оборона від балістичних ракет не може триматися лише на перехопленнях. Якщо Росія зберігає можливість бити з далекого тилу без ризику відповіді, вона продовжуватиме запускати балістику, змінювати напрямки ударів і шукати шпарини в захисті. Саме тому, наголосив він, поряд із купольним прикриттям потрібен інший фактор, який стримуватиме рішення про такі атаки.

Проти балістики боротися треба дзеркальними ударами по російських цілях у тилу,
– зауважив колишній офіцер.

Він пояснив, що справжнє стримування з'являється тоді, коли є чим відповідати, тим самим класом озброєння. У такій моделі противник змушений рахуватися не тільки з ризиком втратити ракету в польоті, а й з наслідками для власних тилових об'єктів.

Удари по Москві зупинять удари балістикою по Україні. Тільки так,
– наголосив льотчик-інструктор.

Для цього, за його словами, Україні потрібна власна балістика, бо лише вона здатна створити зрозумілу для Кремля ціну продовження ударів.

Що відомо про роботу ППО під час останньої масованої атаки?

• У ніч проти 21 січня Росія атакувала Україну 97 безпілотниками, з яких близько 70 були типу Shahed, а також застосувала балістичну ракету "Іскандер-М" з тимчасово окупованого Криму. Станом на 08:30 протиповітряна оборона знищила або подавила 84 БпЛА, водночас зафіксовано влучання ракети та 13 дронів на 11 локаціях, а також падіння уламків на ще одній.
• Під час масованої атаки 20 січня Росія застосувала комбінований набір засобів ураження – крилаті й балістичні ракети, ударні дрони та дрони-обманки. Сергій Кузан повідомив, що українська протиповітряна оборона знешкодила 93% дронів і понад 70% ракет, включно з балістикою, попри складні погодні умови та навантаження на мобільні вогневі групи.
• Володимир Зеленський заявив, що робота Повітряних сил щодо знищення дронів-камікадзе під час нічного обстрілу Київської області 20 січня була незадовільною. Президент зазначив, що окремо розібрав цю ситуацію з міністром оборони та пообіцяв управлінські висновки.