Телескоп Джеймс Вебб знайшов "богиню світанку": вона ховалася в ранньому Всесвіті

Астрономи за допомогою космічного телескопа Вебб виявили надзвичайно далеку наднову, яка утворилася після смерті зірки в ранньому Всесвіті. Розрахунки показують, що цей вибух стався приблизно через мільярд років після народження Всесвіту. Це означає, що світло від наднової переміщалося космосом, щоб досягти телескопа близько 12,8 мільярдів років. Це одна з найбільш ранніх наднових типу II, виявлених астрономами. Дослідження опубліковано на сервері препринтів arXiv, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За допомогою космічного телескопа Вебб астрономи отримали зображення наднової типу II. Вона отримала назву "Еос" на честь богині світанку з давньогрецької міфології, адже період історії Всесвіту, коли вона утворилася, часто називають "космічним світанком". Ця наднова може допомогти астрономам краще зрозуміти, як зірки та галактики еволюціонують протягом мільярдів років.

Глибше розуміння найбільш ранніх зірок у Всесвіті може допомогти астрономам краще зрозуміти, як формувалися, жили й помирали зірки в ранньому Всесвіті та розподіляли космосом важкі хімічні елементи, зокрема необхідні для життя.

Але побачити окремі зірки з раннього Всесвіту дуже непросто, адже вони знаходяться на дуже великій відстані від нас. Але вибухи наднових набагато яскравіші за світло зірок, що дає змогу вченим вивчати останні стадії зоряної еволюції.

Наднова виникає, коли масивна зірка, з масою щонайменше у 8 разів більшою за масу Сонця, вибухає наприкінці свого життя. Наднові типу II містять у своїх спектрах водень. Бувають наднові типу II-P, коли їхня яскравість знижується повільно і наднові типу II-L, у яких яскравість знижується набагато швидше. Аналіз випромінювання наднової показав, що "Еос" — це наднова типу II-P.

Незалежно від типу, наднові зустрічаються не дуже часто. У нашій галактиці Чумацький Шлях за 100 років виникає всього 2-3 наднові.

Щоб отримати зображення наднової "Еос" астрономи використовували явище, відоме як гравітаційне лінзування. Воно відбувається, коли світло від більш далекого об'єкта проходить через область простору-часу, викривлену величезною гравітацією масивного об'єкта, наприклад, скупчення галактик. Викривлення підсилює це світло, даючи змогу вченим виявляти об'єкти, які інакше були б занадто тьмяними, щоб їх побачити.

Астрономи з'ясували, що ця наднова має у своєму спектрі багато водню, і зірка, яка її створила, існувала в середовищі з дуже низькою концентрацією хімічних речовин, важчих за водень.

Як з'ясували вчені, зірка містила щонайменше 10% важчих хімічних елементів, ніж має Сонце. Це ще раз підтверджує те, що наднова вибухнула в ранньому Всесвіті, адже протягом першого мільярда років історії космосу зірки ще не змогли наповнити простір великою кількістю важких хімічних елементів.

Астрономам потрібно виявити більше наднових з раннього Всесвіту, щоб підтвердити, чи типові властивості "Еос" для масивних зірок і наднових тієї епохи. Але ці відкриття можуть допомогти вченим простежити еволюцію зірок і галактик від раннього Всесвіту до наших днів.

Як уже писав Фокус, у найближчій до нас надновій не вистачає важливого компонента і це ставить під сумнів теорії.

Також Фокус писав про те, що до Землі наближається комета діаметром 10 км і незабаром її можна буде побачити.