Чи готувалися українські міста до блекаутів? Про що свідчить Prozorro

Новий рік для українців почався з масованих ударів по енергетичній інфраструктурі. Росія не відмовляється від своєї мети – залишити країну у темряві та холоді. Внаслідок атак дронами й ракетами мільйони людей опинилися без світла й тепла.  Київ переживає одну з найскладніших енергетичних криз у своїй історії. Після повторного обстрілу в ніч з 19 на 20 грудня без опалення знову залишилися понад 5 тисяч багатоповерхівок. Подекуди електрики немає по кілька діб, наземний електротранспорт не працює. 

Однак ситуація складна не лише в столиці. Аварійні відключення через постійні обстріли росіянами енергоінфраструктури тривають в Одеській, Сумській, Харківській і Чернігівській областях. Стабілізаційні графіки погодинних відключень стали нормою для всієї країни. 

В особливо складних умовах може скластися враження, що міста не готувалися до такої ситуації. Команда Dozorro TI Ukraine проаналізувала, що муніципалітети купували торік через Prozorro, щоб зрозуміти, чи справді це так. 

20 млрд грн законтрактованих коштів

У 2025 році через Prozorro на підвищення енергостійкості міст законтрактували 20 млрд грн. Ці кошти спрямували на обладнання, а також монтажні й ремонтні роботи, розробку проєктної документації. Роком раніше на ці потреби уклали угод на понад 13 млрд грн – тобто попит на енергетичну автономність зріс майже в півтора раза.

Найбільша сума контрактів торік припала на закупівлі для забезпечення опалення – 8,1 млрд грн. 3,4 млрд з них – договори на блочно-модульні котельні, решта стосувалися когенераційних установок, переважно робіт з їх встановлення. Також торік часто замовляли джерела безперебійного живлення – акумулятори, інвертори, зарядні станції та супутні послуги до них. Крім того, закуповували сонячні електростанції, генератори тощо.

За сумою контрактів 29% закупівель провели за процедурою відкритих торгів з особливостями, 64% – через прямі угоди, у 3% випадків обрали запит ціни пропозиції, а ще 4% – спрощену процедуру закупівлі.

За даними публічного аналітичного модуля BI Prozorro, у середньому на закупівлі товарів, послуг і робіт для підвищення енергостійкості міст подавалося 2,4 компанії.

Ще на понад 3,2 млрд грн закупівель залишаються активними. Серед них – один із наймасштабніших тендерів року, який проводить АТ «Криворізька теплоцентраль». Підприємство замовляє будівництво когенераційних газопоршневих установок загальною електричною потужністю 75,2 МВт. Угоду планують укласти з ТОВ «ВКП «Котлогаз», яке оцінило вартість робіт у 1,3 млрд грн.

На Сумщині ще триває торішня закупівля шести блочно-газових модульних котелень. Договори на 256 млн грн планують укласти з ТДВ «Броварський завод котельного устаткування Арденз» та ТОВ «Атонмаш» на замовлення Управління капітального будівництва Шосткинської міської ради.

Регіони-лідери

Абсолютним лідером за вартістю укладених контрактів стала Київська область – 9,6 млрд грн, майже половина всіх коштів. Втім, це не означає, що закуплене обладнання виключно для столичного регіону. У Києві зареєстровані великі замовники, які купують та встановлюють дороге обладнання, яке згодом дає користь країні. Йдеться, зокрема, про ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та ПрАТ «Укргідроенерго». Якщо виключити великих замовників, обсяг законтрактованих коштів у Київській області складе приблизно 3,4 млрд грн. Найбільші контракти саме для громад уклали на когенераційні установки в столиці і обладнання для безперебійного живлення системи, що контролює безпечний рух поїздів метрополітену. 

На другій сходинці – Харківська область. Місцеві замовники законтрактували майже 2,4 млрд грн. Більшість цих коштів – контракти на обладнання для теплопостачання. 

Далі в рейтингу Миколаївська область – 1,9 млрд грн, 1,7 млрд грн з яких пішло на забезпечення опалення у Миколаєві. На четвертій сходинці Дніпропетровська область – 999 млн грн, з яких майже 200 млн. грн спрямували на сонячні електростанції. Замикає п’ятірку Сумська область з 617 млн грн, більшість контрактів тут стосувалися забезпечення опалення в Сумах.

Ще 1,3 млрд грн припадає на закупівлі без зазначення області – їх не вдалося врахувати в регіональному аналізі. 99% з них – це закупівлі для потреб оборони. 

Що купували для опалення

Щоб українські міста залишалися з теплом і електрикою навіть під час атак на енергетику, у 2025 році активно закуповували газопоршневі когенераційні установки, або їх ще називають міні-ТЕЦ. Вони одночасно виробляють електроенергію та тепло, працюють на газі і забезпечують автономне опалення та електропостачання.

У 2025 році на Prozorro з’явилася понад тисяча закупівель, пов’язаних із придбанням і встановленням когенераційних установок. Вартість контрактів – близько 4,7 млрд грн, причому більшість коштів спрямували саме на встановлення. Ймовірно, це пов’язано з тим, що багато когенераційних установок громади отримували безкоштовно від міжнародних партнерів. За даними Міністерства розвитку громад і територій України, до країни поставили 566 когенераційних установок, 368 модульних котелень і 28 газотурбінних установок. Частина обладнання вже працює, інша – на етапі монтажу. 

КП «Харківський метрополітен» єдине торік купувало когенераційні установки. Підприємство уклало три угоди з чеською компанією RSE s.r.o. на 628 млн грн та закупило 13 когенераційних установок: 5 – у січні, 3 – у квітні та 5 – у червні. Когенераційні закупівлі, які замовили у січні та квітні мали поставити до кінця року, а червневі – до червня 2026 року.

Пік замовлень за сумою угод на встановлення когенераційних установок припав на листопад – 786 млн грн, а найбільше контрактів уклали в грудні – 157. 

Найбільше коштів на встановлення когенераційних установок та облаштування захисту для них законтрактувала Київська область – понад 1,9 млрд грн. Замовником усіх договорів було КП «Київтеплоенерго. Частину робіт мали виконати до кінця року, а решту – у 2026 році.

На другому місці – Харківська область із контрактами на 1,6 млрд грн. Приблизно третину цих коштів КП «Харківські теплові мережі» спрямували на будівництво та розміщення модульних газових когенераційних установок по місту. Частину встановили торік, частину побудують у 2026.

Трійку регіонів замикає Запорізька область – 423 млн грн. Наймасштабніший проєкт замовило Управління капітального будівництва Запорізької ОДА. Він передбачає реконструкцію системи теплопостачання з встановленням газопоршневих когенераційних установок. Ці роботи оцінили в 270 млн грн. Завершити їх планують у жовтні 2026 року.

Ще приблизно 3,4 млрд грн у 2025 році витратили на закупівлі блочно-модульних котелень, їх монтаж та ремонт. Найбільший проєкт реалізують у Миколаєві. Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської ОДА законтрактував 1,7 млрд грн на будівництво мереж розподіленої теплової генерації та постачання 18 блочно-модульних котелень різної потужності для міста. Наприкінці минулого року місцеві медіа повідомляли, що роботи зі встановлення котелень завершуються – вони забезпечуватимуть опалення житлового сектора навіть під час ворожих ударів чи перебоїв у роботі ТЕЦ.

У Сумах департамент інфраструктури міської ради у листопаді замовив 20 блочно-модульних котелень на 448 млн грн. До 25 грудня 2025 року 16 котелень мало поставити ТДВ «Броварський завод котельного устаткування Арденз», а решту чотири – ТОВ «Атонмаш». 

Джерела безперебійного живлення

Торік джерела безперебійного живлення (ДБЖ) стали одними з найпоширеніших у системі Prozorro. Акумулятори, інвертори та зарядні станції допомагають утримувати роботу критичних систем під час аварійних відключень. На них та супутні послуги законтрактували 4,6 млрд грн.

Найбільша сума контрактів на таке обладнання у Приватбанку» – 364 млн грн. У листопаді банк замовив китайські акумуляторні батареї LiFePo4 різної потужності для інверторів 6–20 кВт, а також три інвертори з підключенням. Їх мають поставити до кінця 2026 року.

Активно інвестувало у резервне живлення й СКП «Київтелесервіс», яке забезпечує роботу телебачення, дротового, бездротового та супутникового зв’язку у столиці. Загалом комунальники законтрактували на них 133 млн грн. Підприємство закупило 213 систем безперебійного живлення з монтажем і супутнім обладнанням, включно з акумуляторами та сонячними інверторами. Також придбали 172 комплекти джерел безперебійного живлення для Wi-Fi у закладах освіти, які працюють навіть при відключеннях електрики і дозволяють контролювати обладнання віддалено. Крім того, замовили 95 антивандальних систем безперебійного живлення з дистанційним моніторингом і встановленням. Все це обладнання мали поставити до кінця 2025 року.

Окрему увагу резервному живленню приділило столичне метро. У березні, червні та жовтні КП «Київський метрополітен» законтрактувало 165 млн грн на дев’ять систем безперебійного живлення німецького виробництва Benning для пристроїв залізничної автоматики. Вони підтримують роботу систем сигналізації, централізації та блокування під час аварійних відключень електроенергії. Шість систем вже поставили, ще три – мають встановити до кінця травня.

Генератори: резерв для критичної інфраструктури

Генератори – бензинові, дизельні та газові – допомагають підтримувати роботу важливих об’єктів та екстрених служб. Їх не тільки купували, а й встановлювали, обслуговували та ремонтували. Найчастіше генератори закуповували комунальні підприємства, ПрАТ «Укргідроенерго», ДП «НАЕК «Енергоатом», ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», а також військові частини. Як і у 2024 році, у 2025 році зберігся попит на турбогенератори – газотурбінні генераторні установки, які виробляють електроенергію за рахунок згоряння газу та обертання турбіни. Такі установки використовують для автономного або резервного електропостачання великих об’єктів і цілих ділянок енергосистеми, зокрема у випадках аварій або масових відключень. 

Найбільшу закупівлю року провели саме на придбання газотурбінного обладнання. На нього АТ «Укрнафта» законтрактувало з німецьким підрядником Siemens Energy AB 1,9 млрд грн. Його мали поставити у 2025 році.

Не відстає й ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». Компанія уклала два договори на придбання семи газотурбінних генераторних установок. Їхня загальна вартість – 1,3 млрд грн. Установки мали поставити торік. Крім того, за 603 тис. грн замовили п’ять газотурбінних двигунів потужністю 6,5 МВт разом із монтажним комплектом. Один планують отримати цього року, ще п’ять – у 2027.

Серед інших великих замовників генераторів – ПАТ «АК Київводоканал», яке замовило дев’ять дизельних генераторів на 243 млн грн. Поставити їх мають до кінця лютого 2026.

Варто пам’ятати, що окрім внутрішніх закупівель, значну допомогу в забезпеченні медичних та критичних об’єктів електроенергією надали міжнародні партнери. ЄС та Німеччина спільно профінансували придбання 143 генераторів, які були передані МОЗ для понад 100 медзакладів у 20 областях.

Сонячні електростанції

Торік міста продовжили закуповувати сонячні електростанції для шкіл, лікарень та інших закладів. 

Найактивнішим замовником стала Дніпровська міська рада. Її Департамент гуманітарної політики уклав п’ять угод на придбання сонячних електростанцій різних потужностей за 194 млн грн – їх вже встановили. Ще 21,3 млн грн на придбання сонячних електростанцій для оснащення ліцеїв законтрактувало КП «Централізована закупівельна організація» Дніпровської міської ради. 

Усі ці закупівлі здійснювалися у співпраці з ТОВ «МБК Сінергія», з якою уклали угод на понад 200 млн грн. Завдяки цьому Дніпропетровщина стала лідером за сумою закупівель сонячних станцій. 

Встановлення сонячних електростанцій у міських закладах освіти планується й надалі. Це передбачено Програмою безпечного освітнього середовища на 2023−2027 роки, яку затвердили рішенням Дніпровської міської ради.

З аналізу закупівель видно, що українські міста у 2025 році готувалися до блекаутів. І це не перший рік таких закупівель – торік на енергетичне обладнання законтрактували в півтора раза більше, ніж у 2024. Окрім закупівель у Prozorro, значну частину обладнання нам передали міжнародні партнери. Проте цього недостатньо, щоб повністю убезпечити країну від наслідків атак на енергетичну інфраструктуру. Чи можна було б підготуватися краще? Напевно, так. Водночас у холодні й темні дні варто пам’ятати, що відповідальність за це лежить на Росії, яка ледь не щодня завдає ударів по енергетичних об’єктах. Натомість нам слід робити висновки з цьогорічного досвіду і вже зараз вкладатися в підготовку до наступної зими, підходячи до цього процесу більш стратегічно та системно.

Наталія Іжицька, журналістка Dozorro TI Ukraine