Краще не стане, – інтерв'ю експертки про відключення світла і кому буде найважче

Масовані удари Росії по енергетичній інфраструктурі створюють серйозну загрозу для життєздатності Києва взимку. Найскладнішою ситуація може стати у районах із щільною багатоповерховою забудовою, де зупинка роботи ТЕЦ означає втрату і тепла, і світла. Влада вже говорить про ризик гуманітарної кризи, а багато людей змушені шукати тимчасовий прихисток.

Про те, чи може бути ще гірше, хто з киян перебуває у найбільшій небезпеці, чому місто виявилося неготовим до таких ударів і як виснаження комунальників впливає на швидкість відновлення, в інтерв'ю 24 Каналу розповіла членкиня Наглядової ради аналітичного центру We Build Ukraine Вікторія Войціцька. Вона також оцінила ризики атак на підстанції АЕС і пояснила, коли енергетична ситуація може почати стабілізуватися. Більше деталей – читайте далі у матеріалі.

Для кого в Києві ситуація буде найважчою?

Зараз величезна кількість споживачів без тепла. Які висновки після численних атак по українській енергетиці можна зараз зробити? Хочеться зрозуміти до чого готуватися далі?

Найперше треба зробити висновки, що значно краще не буде. А чи може бути гірше? Можливо. Залежно від того, які перед собою ставить задачі ворог.

Якщо ворог має на меті повністю знищити, до неможливості відновлення, роботу ключових об'єктів, які генерують тепло та електроенергію – ТЕЦ в Києві, тоді дійсно ситуація буде дуже складною для мільйонного міста.

Особливо для людей, які живуть на Лівому березі, особливо для тих, хто живе в багатоповерхівках. В основному там і є така забудова, яка повністю залежить від наявності електроенергії – де і світло, і тепло залежить від роботи цих конкретних об'єктів.

Повне інтерв'ю Вікторії Войціцької: дивіться відео

Тому робити будь-які прогнози дуже складно. Розраховувати, що завтра закінчиться війна й обстріли енергооб'єктів, це також навряд чи розумна стратегія. Кожна родина має дати собі відповідь на питання, що робити у випадку, якщо складуться такі складні обставини. Яке приймати рішення?

Важливо! Мер Києва Віталій Кличко заявив, що масовані російські удари по енергетиці та тепломережах підштовхують столицю до гуманітарної кризи. За його словами, близько 600 тисяч мешканців залишили місто у січні 2026 року. Тим, хто має таку можливість, він радить тимчасово виїхати, поки аварійні служби відновлюють електро- й теплопостачання.

Питання також в іншому. Окрім кожного із нас, існує місцева і центральна влада, яка мала б підготуватися, та підготувати рішення для людей, які потребують особливої уваги. Оце мене найбільше непокоїть. Тобто, для людей з інвалідністю, для людей похилого віку, для людей, які потребують постійного доступу до ліків, до медичних послуг і так далі. От яка доля у них буде?

Вони в більшості випадків не мають можливості мати план "B", план "C", план "D". Що для них готує влада? Я поки не розумію.

Пункти незламності – це прекрасно. Те, що там почали робити місця, де люди можуть переночувати, це також дуже добре, це правильний крок. У той самий час я дуже сподіваюся, що терміново знайдуть рішення, яке дозволить найбільш вразливим верствам населення пережити ці складні часи. Щонайменше, я припускаю, до початку або до середини березня (2026 року, – 24 Канал), коли суттєво можуть покращитись погодні умови.

Чому Київ не підготувався до відключень світла?

З минулої атаки по київських ТЕЦ у людей потріскали труби у квартирах – там немає теплопостачання. Частина людей, яка могла кудись поїхати, виїхала до родичів. Але що робити самотнім людям, куди їм виїжджати? І що з тими трубами, які потріскали? Їх не під'єднали до генераторів, як обіцяли у владі.

Київ є містом, де бюджет, щонайменше останні кілька років – більше як 100 мільярдів гривень. Київ витрачав на заміну асфальту, по якому можна було спокійно їздити. Київ витрачав гроші на парки, які точно нам потрібні, але після того, як закінчиться війна. Київ витрачав на шляхопроводи у тих місцях, де ними, у час війни, можна було б ще користуватися.

У Києва були і є гроші. Київ не залежить від надходжень з державного бюджету. Київ точно міг би й мав би подбати про те, щоб створити той самий фонд резервного обладнання, який необхідний для того, щоб здійснювати термінові ремонти для відновлення тепло-, електро- та водопостачання.

І досі у мене стоїть волосся дибки, коли я читаю пости Тодорова, який очолює інститут серця в Києві. Він розповідає про те, що в Києві їм не вистачає обладнання для того, щоб стабілізувати електропостачання, коли йде перепад мереж, коли відключається централізоване електропостачання.

Інститут серця, де людей оперують кожного дня. І у них є проблеми з таким обладнанням. Місто Київ мало б про це подбати. Так само як і подбати про інших людей, яким потрібна допомога.

Бо, об'єктивно у людей, особливо пенсійного віку та людей з інвалідністю, не з'являться гроші для того, щоб збирати необхідні суми для відновлення інфраструктури, яка дійсно була суттєво пошкоджена в результаті тих обстрілів, які мали місце. У людей не знайдуться сьогодні-завтра ці гроші. А якщо їх нема, то як потім відновлювати роботу і життєздатність приміщень, будинків?

Влада не пояснює, а що буде?

Влада не хоче про це думати. Їм не хочеться закочувати рукава і казати, що ситуація мегаскладна і терміново треба збиратись, щоб переглянути весь бюджет, як загальнодержавний, так і місцевий. Особливо в місті Київ.

Чому на місті Київ наголошую? Крім того, що це столиця, це також місто, де не дефіцит, а профіцит бюджету, де збирається податків більше, ніж витрачається грошей. Ці гроші витрачають безглуздо. Може, прийшов час пріоритети змінити?

Комунальники та енергетики на межі виснаження

У мережі з'явилася інформація, що два слюсарі аварійних бригад в Києві померли. Це могло статись внаслідок обмороження та психофізичного виснаження. Офіційного підтвердження цьому поки немає. Чи є енергетики з інших міст, які приїжджають до Києва допомагати? Чи місцева влада просто дає додаткове навантаження і не намагається замінити персонал?

Дуже болючі питання, бо персонально знаю історії, коли люди почали дуже сильно хворіти, через те, що перебували в нелюдських умовах, працюючи, намагаючись відновити (українську енергетику, – 24 Канал). Один – електрик, другий – людина, яка займалася питаннями теплопостачання.

Реально є історії й це реальні люди, які реально виснажуються. Працювати у таких умовах не витримає навіть здорова молода людина. Окрім психологічно навантаження, це ще потрібно і фізично перебувати в таких умовах по 12 – 14 годин на добу.

Важливо! Львів направив до Києва шість бригад комунальників, щоб допомогти у ліквідації наслідків російських ракетних ударів по інфраструктурі. Понад 20 працівників львівських служб разом із необхідним обладнанням долучилися до відновлення тепла й води, зосередившись насамперед на внутрішньобудинкових мережах. Координація робіт відбувається напряму між керівниками підприємств та міською владою обох міст.

Було правильне рішення, що Укрзалізниця виділила свій персонал для того, щоб допомагати відновлювати нашу інфраструктуру в столиці. Я так розумію, що і по інших містах.

Давайте також будемо чесними – ворог відкрив повноцінний другий фронт всередині країни проти всього мирного населення. Фактично на цьому фронті єдині, хто несе цей тягар – це наші енергетики та комунальники.

Нам бракує рук на фронті, а зараз нам починає бракувати рук тих, хто повертає світло і тепло в наші домівки. Тому тут також має бути певна ініціатива з боку місцевої влади, центральної влади, щоб заохочувати приєднуватися до збільшення кількості людей, які могли б бути залучені до відновлення. Однозначно всі ці люди заслуговують на відповідну компенсацію.

Будьмо чесними, вони всі отримують копійки за свою надскладну роботу. А чому вони копійки отримують? Низькі тарифи й ніхто не дозволяє їх переглянути. Були заяви про те, щоб платити людям за понаднормові, збільшувати їм компенсацію.

Але запитаймо тепер ще кожного українця, чи готові ми заплатити більше за тепло і за електроенергію в наших домівках? Тому що потрібно чесно подякувати людям, які працюють над відновленням. Я вам скажу, що відразу почнеться ґвалт про те, що "мені виставили рахунок за тепло, яке мені ніхто не подав, а мені виставили більше за електроенергію, яку я не отримав".

Що похитнуло енергетичну стійкість України?

У суспільстві зараз немає довіри, особливо після цих корупційних скандалів. У Міністерстві енергетики говорили, що робили все необхідне, аби підготуватися до цього опалювального сезону. Чи достатньо було зроблено?

У 2017 році, коли я ще була народним депутатом, ми перейняли так звану енергетичну стратегію, як дороговказ, куди має розвиватися наша енергетична система. Основним напрямком був розвиток так званої децентралізованої генерації. Якби ми реалізували цю стратегію, то у нас сьогодні була значно краща ситуація. Не така, з якою ми сьогодні стикаємося.

Ба більше, коли прийшов Герман Галущенко (ексміністр енергетики, – 24 Канал), окрім того, що він фактично є тим, хто створив передумови для того, щоб у компанію Енергоатом, де сталися "Шлагбаум", "Міндічгейт", прийшли "важливі", "правильні" люди, то він вирішив повністю переглянути нашу стратегію.

Зверніть увагу! 10 листопада 2025 року НАБУ оголосило про викриття масштабної корупційної схеми "Шлагбаум" – механізму, який дозволяв наближеним до влади структурам блокувати або пропускати потрібні рішення в енергетиці за хабарі. За оцінкою слідства, збитки сягають близько 100 мільйонів доларів, а наслідком стало суттєве ослаблення енергосистеми напередодні зими.

Питання, яке пов'язане з розподіленою децентралізованою генерацією, було повністю знято з порядку денного. Нова стратегія, яка була розроблена, передбачала будівництво десятків атомних блоків, сонячної генерації, а про децентралізовану генерацію ніхто навіть ніде не згадував.

Це був перший крок для саботажу розбудови енергетичної стійкості нашої країни з врахуванням наявності постійної загрози з боку північного сусіда – Росії.

Ми у 2017 році це визначили як один з основних елементів розбудови стійкості. Приходить Галущенко і повністю перекреслює це бачення, цю стратегію. І починає два роки морочити голову про те, що треба добудовувати нові блоки на Хмельницьку атомну електростанцію з використанням російських реакторних установок.

Ми тільки позбулися залежності від Росії, а він нас під час війни повертав нас у залежність від Росії. Був повний саботаж по всіх напрямках, які пов'язані саме з розбудовою розподіленої генерації, яка б дуже допомогла.

Виглядає, як державна зрада?

Для мене це державна зрада, для мене це спецоперація, яка була реалізована росіянами через агентів Деркача в Україні. Усе це було спеціально сплановано і зроблено. Тут навіть немає ніяких інших варіантів, як оцінювати цю диверсійну діяльність.

Що буде, якщо Росія почне обстрілювати підстанції АЕС?

Була інформація від української розвідки, що можуть бути обстріли підстанцій, які забезпечують енергопостачання АЕС. Які можуть бути наслідки від таких ударів, і чи намагався ворог вже це робити?

Були спроби обстрілу вже не в перше. У 2022 році 26 листопада, коли в Україні стався загальноукраїнський блекаут, коли повністю лягла вся наша енергосистема. Це був перший раз, коли ворог ударив по підстанціях Укренерго – нашого системного оператора. Вони дозволяють об'єми електроенергії, які генеруються на кожному окремому атомному блоці, передавати в енергомережу далі до споживачів.

Це вже було. Такі випадки повторювалися і не один раз. І торік були такі обстріли й такі спроби.

Зараз немає умов, щоб сказати, що це призведе до якоїсь катастрофи. Чому? Ми вже навчилися реагувати на такі загрози. Ми знаємо, як діяти. У нас є розроблені протоколи дій: від атомної станції до системного оператора – по всьому ланцюжку. Хто і що робить, якщо стається такий інцидент, якщо відбувається такий обстріл.

Певні кроки, певні дії насправді відбуваються на випередження. На рівні тої ж самої атомної електростанції, на рівні Укренерго і так далі. Ми навчилися мінімізовувати ризики ядерного інциденту на наших атомних електростанціях, коли ворог б'є по цих підстанціях.

Друге, до чого це призводить, і що ми відчуваємо – це те, що значну частку електроенергії, яку ми споживаємо, до початку повномасштабного вторгнення у нас 50% електроенергії виробляли атомні електростанції, а зараз в певний період часу ця частка зростає від 70% до 80%.

Відповідно, якщо у нас є ситуація, коли нема можливості передати електроенергію через підстанції, які уражені внаслідок обстрілів, від атомних станцій, блоків, до нашої енергомережі, то у нас зменшуються об'єми електроенергії в нашій енергосистемі.

Це все одно, що ми мали пиріг, а коли відбувається обстріл, то він зменшується у два рази. Тобто у нас менше стає електроенергії, яку ми можемо використовувати. Так триває допоки ми не відновлюємо роботу пошкоджених підстанцій. А це ми можемо робити й робимо дуже оперативно. Чому? Ми вивчили уроки 2022 – 2023 років.

Росія б'є по таких об'єктах. Якщо це відбувається, то завдається шкода обладнанню, тому ми сформували, по-перше, стратегічний резерв такого обладнання коштом підтримки наших партнерів.

По-друге, певні підстанції мають дворівневий фізичний захист. Більшість підстанцій Укренерго, особливо ті, які стосуються можливості передачі електроенергії від атомних електростанцій, то там взагалі трирівневий захист. Він дуже ефективний, особливо коли йде мова про удари "Шахедами".

Тому не повинно бути ніякої паніки. Це психологічна спецоперація (Росії, – 24 Канал), яка направлена на те, щоб полоскотати нерви як українцям, так і нашим європейським сусідам.

У випадку з Чорнобилем, ми так само маємо розуміти, що щойно відбулося від'єднання від нашої єдиної енергосистеми, запрацювали дизельні генератори, яких там достатня кількість, для того, щоб мати запас міцності.

Увесь світ прекрасно пам'ятає трагедію Чорнобильської атомної електростанції. Там точно були створені необхідні умови після того, як у 2022 році росіяни захопили, а потім ми звільнили Чорнобильську зону. У нас там все працює як швейцарський годинник для того, щоб убезпечити нас і весь світ від можливих негативних наслідків відсутності електропостачання у Чорнобильській зоні й на Чорнобильській атомній електростанції.

Коли ситуація зі світлом покращиться?

Коли ситуація в енергетиці може поліпшитися?

Перше – це температурний режим. Будемо сподіватися, що стане трошки тепліше. Друге – з кожним днем у нас світловий час збільшується. Відповідно навантаження на енергосистему буде меншим, бо ми найбільше споживаємо електроенергії звечора і зранку. Нам треба буде цього менше, бо світовий день буде продовжуватися.

Врешті-решт, українці – це той народ, що з нас має брати приклад весь світ. Стосовно нашої стійкості й спроможності адаптуватися навіть до найскладніших викликів і умов. Ми все одно їх переживемо і ще будемо їздити по світу або до нас будуть приїжджати, й розповідатимемо, як це пережити зиму в містах-мільйонниках і не тільки, не маючи світла і тепла. Тому стоїмо, нікуди ми не дінемося.