Найдавніші у світі трафаретні малюнки знайшли в Індонезії: їм 70 000 років

Ці знаки були виявлені в печері Лян Метандуно на південному сході Сулавесі, де археологи задокументували те, що зараз вважається найдавнішим відомим наскельним мистецтвом у світі. Це відкриття ставить Індонезію в центр дискусій про те, коли і де люди вперше почали використовувати трафаретні малюнки, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Трафарети рук були створені шляхом прикладання руки до поверхні скелі і розпилення пігменту навколо неї. Дослідники інтерпретують ці знаки як ранні ознаки того, що люди використовували образи для позначення ідентичності, присутності та спільних ідей. Ці малюнки відображають не випадкові зображення, а навмисну комунікацію.

Один трафарет був датований мінімум 67,8 тисячами років тому, а інший, розташований поруч, мав вік понад 60 000 років. Ці результати роблять малюнки Сулавесі значно давнішими за європейські наскельні малюнки, які традиційно пов'язують із виникненням символічного вираження.

"Це найдавніші достовірно датовані свідчення мистецтва трафаретів рук у світі", — сказав професор Адам Брумм з Університету Гріффіта, один із старших авторів дослідження. "Це свідчить про те, що люди на островах Південно-Східної Азії створювали складне символічне мистецтво на десятки тисяч років давніше, ніж вважалося".

Трафарети рук зустрічаються на стінах печер на багатьох континентах, включаючи Європу, Азію, Австралію та Америку. До недавнього часу більшість найдавніших датованих зразків асоціювалися з Європою і датувалися приблизно 40 000 років тому. Знахідки на Сулавесі змінюють цю хронологію і вказують на багаторазову художню діяльність у Лян Метандуно упродовж багатьох тисяч років.

Деякі трафарети рук на Сулавесі мають незвичайну форму пальців, включаючи звужені або змінені пальці. Ця особливість рідко зустрічається в доісторичному мистецтві і повторюється на цьому місці, що вказує на навмисну модифікацію, а не на випадковість. Дослідники інтерпретують це як свідчення спільних культурних практик, що передавалися з покоління в покоління.

Ці знахідки узгоджуються з археологічними роботами в Леанг Булу Беттуе в Південному Сулавесі, печері, яка зберігає одні з найдавніших свідчень людської діяльності у Воллесії. Розкопки там виявили відкладення глибиною понад вісім метрів, з доказами проживання, що датуються періодом між 132 000 і 208 000 років тому. Ці шари містять кам'яні знаряддя та останки тварин.

"Глибина і безперервність культурної послідовності в Леанг Булу Беттуе зараз робить цю печеру флагманським місцем для дослідження того, чи перетиналися в часі ці два людські роди", — сказав Басран Бурхан, аспірант з Південного Сулавесі, який керував розкопками під наглядом професора Адама Брумма.

Попередні дослідження показують, що архаїчні гомініди були присутні на Сулавесі щонайменше 1,04 мільйона років тому, тоді як Homo sapiens, ймовірно, прибули до першого заселення Австралії близько 65 000 років тому.

Археологічні знахідки з Леанг Булу Беттуе свідчать про значні культурні зміни близько 40 000 років тому, коли ранні традиції виготовлення кам'яних знарядь та рештки тварин були замінені новими технологіями та художніми практиками.

"Ця пізніша фаза характеризувалася особливим набором технологічних інструментів та найдавнішими відомими свідченнями художнього самовираження та символічної поведінки на острові — ознаками, пов'язаними з сучасними людьми", — зазначив Бурхан.

Вік і місцезнаходження малюнків Сулавесі також сприяють дебатам про ранню міграцію людей. Ці місця розташовані вздовж північного маршруту через Воллесію, одного з шляхів, якими сучасні люди переходили з материкової Азії до Австралії. Наявність символічного мистецтва в цьому регіоні підтверджує думку, що ранні мігранти вже володіли розвиненими когнітивними та культурними здібностями.

Попри ці відкриття, значна частина археологічних знахідок Сулавесі залишається недослідженою. Розкопки в Леанг Булу Беттуе ще не досягли найглибших шарів, що підвищує ймовірність того, що ще давніші свідчення людської діяльності можуть бути поховані під землею.

Разом стародавні трафарети рук і глибокі відкладення в печерах свідчать про зростаючу важливість Сулавесі для розуміння походження людини, ранньої творчості та міграції на великі відстані.

Раніше Фокус писав про древні гробниці, виявлені у Римі. Вчені вважають, що вони були пов'язані із святилищем Геркулеса.

Також ми розповідали про те, яким було правління княгині Ольги. Вона була єдиною жінкою-правителькою Київської Русі.