Так близько ви його ще не бачили: астронавт показав неймовірні кадри полярного сяйва з орбіти

Як з'явилося це відео?

Кімія Юі повернувся з МКС 15 січня 2026 року. Усю його команду забрали зі станції в рамках першої в історії медичної евакуації. Його колеги повинні були вийти в космос 7 січня, але неназвана досі проблема зруйнувала ці плани. Комусь на борту знадобилась допомога, тому Юі здійснив сеанс зв'язку з лікарями на Землі. Хоча ситуацію визнали некритичною, керівництво вирішило скоротити місію й повернути всіх додому. Однак Сонце відмовилось відпускати їх без прощального подарунка, пише 24 Канал.

Судячи з усього, на кадрах, знятих японським астронавтом, можна побачити наслідки магнітної бурі 10 – 11 січня, оскільки наступні збурення він зустрів уже на Землі. У своєму дописі в соцмережі X Кімія Юі каже: "Можливо, Сонце знало, що я скоро повернуся, і влаштувало для мене справжнє шоу, адже мені вдалося сфотографувати кілька дійсно прекрасних північних сяйв".

МКС пролетіла дуже близько до полярного сяйва: дивіться відео

Ця магнітна буря була досить слабкою, не перевищуючи рівень G2, однак навіть за таких умов вона зачепила Україну, проявивши полярні сяйва над Сумщиною. Цей вкрай рідкісний випадок має пояснення – суббурі. Це короткий, але дуже інтенсивний епізод в межах аврорального овалу, коли накопичена в магнітному полі Землі енергія різко вивільняється.

Полярне сяйво над Сумщиною, Роменський район / Фото Антон Редькін/Сумський обласний центр з гідрометеорології

Полярне сяйво над Сумщиною, Роменський район / Фото Антон Редькін/Сумський обласний центр з гідрометеорології

Магнітне поле Землі виконує роль захисного щита від сонячного вітру. Воно не є жорстким – під тиском заряджених частинок з Сонця магнітосфера розтягується, утворюючи довгий "хвіст" на нічному боці планети. У цьому хвості поступово накопичується енергія. Коли напруження стає критичним, система різко перебудовується, і заряджені частинки спрямовуються назад до атмосфери. Саме цей момент і є початком суббурі.

Суббуря – локальна й швидка подія. Вона може відбутися навіть за низького Kp-індексу й при цьому дати надзвичайно яскраве небесне шоу. Під час суббурі полярне сяйво стає вищим і яскравішим. Зелене світіння доповнюється рожевими та фіолетовими відтінками через збудження молекул азоту на нижчих висотах. На великих висотах активується червоне світіння кисню, яке може бути помітним за сотні кілометрів від основної зони сяйва. Саме тому в середніх широтах, як-от в Україні, суббурі часто є єдиним шансом щось побачити.

У той день полярні сяйва бачили у помірних широтах Європи та Північної Америки, зокрема на кордоні США та Канади, на Шетландських островах у Великій Британії, у Берліні, на північному узбережжі Німеччини в Кап Аркона, у північній Австрії, над місцевістю Чіма-Пора в північній Італії та над льодовиком Презена також в Італії.

Кап-Аркона, північна Німеччина / Фото Jure Atanackov

Льодовик Презена, Італія / Фото @frapepppemaria у соцмережі X

Сяйво на кордоні США та Канади 11 січня 2026 року / Фото Vincent Ledvina

Кімія Юі показав іншу сторону полярних сяйв – кадри з космосу. На відео можна побачити, як МКС ледь не влітає в саму зону сяйва. Зазвичай кадри з МКС показують це явище здалеку, але цього разу ми отримали змогу побачити їх надзвичайно близько.

Це великий збіг та вдача, що станція опинилася в правильній позиції, а суббурі поширили сяйва так сильно, що охопили навіть Україну.