Від боїв на Луганщині до контрабанди та "кришування": хто такий Сергій Дейнеко – ексголова ДПСУ

НАБУ та САП викрили системну корупцію в Держприкордонслужбі. Під підозрою сам недавній очільник структури – генерал-лейтенант Сергій Дейнеко та кілька його підлеглих, які нібито створили під прикриттям ДПСУ та за участі завербованих членів родин українських дипломатів успішний осередок контрабандистів, що збагачувався на нелегальних постачаннях у ЄС цигарок та інших тютюнових виробів, що набагато дешевші, а подекуди – якісніші за європейські аналоги.

Поки на Сергія Дейнека та його підлеглих і друзів чекає суд, 24 Канал розкриває основні деталі його біографії.

Біографія Сергія Дейнеки

Сергію Дейнеці 50 років, він народився 5 квітня 1975 року в екзотичному Біробіджані, столиці Єврейської автономної області в складі тоді ще РСФСР.

Це Далекий Схід, а точніше – Приамур’я, добре відоме також як Зелений клин, відбите Росією в ціньського Китаю місце масового та компактного розселення українців ще з кінця XIX століття.

Родина Дейнеків до цих подій особливого відношення не має, батько майбутнього генерала також був військовим і служив на прикордонні. Дейнеки на Далекому Сході не затримались, і все подальше життя Сергія вже було пов’язане з Україною. Він вирішив піти батьковим шляхом і стати прикордонником.

У 1996 році Сергій закінчив профільну Академію Прикордонних військ України (базується у Хмельницькому) та розпочав кар’єру військовослужбовця, служив в оперативно-розшукових підрозділах органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України.

Згодом Дейнеко продовжить навчання в Об'єднаному інституті воєнної розвідки при Національній академії оборони України, а також закінчить заочно Ужгородський університет за спеціальністю "Правознавство".

З 2011 року Сергій Дейнеко очолював Луганський прикордонний загін. Пересічні українці дізналися про нього у 2014 році – з початком російського вторгнення, що тоді ще мало гібридний характер. Росіяни використовували сили як бойовиків, так і власні регулярні частини, зокрема елітні. Протистояли їм українські прикордонники на чолі з Дейнеком.

Сергій Дейнеко з бійцями-прикордонниками / фото ДПСУ

Облога та вихід бійців Луганського прикордонного загону

2 червня 2014 року проросійські бойовики та російські найманці значними силами атакували будівлі Луганського прикордонного загону. Ворог зайняв панівні позиції на навколишніх висотках і почав обстрілювати прикордонників із кулеметів і гранатометів.

Бойовики запропонували бійцям здатися, але українці відмовились і продовжили бій в облозі. Прикордонники зазнали втрат (8 бійців були поранені), згодом надійшов наказ з Києва відступати (від тодішнього очільника ДПСУ Миколи Литвина, брата відомого українського політика). Відходом командував Дейнеко, який вивів бійців з оточення без втрат.

Це зробило офіцера героєм ЗМІ. Утім, були й ті, хто звинувачував його в зраді та фальсифікації подвигу. Підстави для цього надали проросійські бойовики, які заявили, що командир прикордонників нібито імітував спротив, а насправді мав прямі домовленості з ними щодо здачі арсеналу зброї.

Звинувачення з боку злочинців були сприйняті серйозно в Україні – перевірку фактів проводила прокуратура, але кримінальна справа не дійшла до суду й звинувачення були спростовані. У такий спосіб Сергій Дейнеко очистив своє ім'я та повернув собі довіру керівництва. Натомість шефа Дейнеки Миколу Литвина було з ганьбою звільнено. Відставці передували пікети київського офісу ДПСУ майданівцями.

Дейнеко з цієї історії вийшов у плюсі. Незабаром він навіть отримав високу нагороду – Орден Богдана Хмельницького другого ступеня. Утім, цей епізод йому постійно нагадують.

Сергій Дейнеко / фото ДПСУ

З серпня 2014 року він став заступником начальника Східного регіонального управління ДПСУ, за кілька місяців перейшов на аналогічну посаду в Південному. У листопаді 2014 року Дейнеко став заступником директора Департаменту оперативної діяльності адміністрації ДПСУ.

Влітку 2019 року на тлі кадрових змін, пов’язаних з персоною нового президента України, Дейнеко очолив ДПСУ й залишався на посаді до початку 2026 року. За цей час офіцер став генералом, а з 30 квітня 2024 року – генерал-лейтенантом.

Фото Зеленського і Дейнека 2021 року / ОП

Що робив Дейнеко під час повномасштабного вторгнення?

В умовах російської агресії роль прикордонників змінилася, вони першими прийняли бій 24 лютого 2022 року і з тих часів залишаються важливою частиною Сил оборони України, адже нині всі понад 1200 кілометрів кордону України з Росією та її сателітом Білоруссю є потенційною гарячою точкою з регулярними обстрілами, рейдами ДРГ, спробами проривів кордону та постійними ворожими БПЛА.

Українські прикордонники з цим випробуваннями впорались. Бійця ДПСУ відзначились не лише у прикордонних операціях, але й проявили себе під час оборони Києва, Харкова, Чернігова, Сум інших міст. Брали участь Участь у боях за Куп'янськ, Авдіївку, Бахмут, Рубіжне, Лисичанськ, Сєверодонецьк та інші населені пункти.

На базі ДПСУ були створені ефективні бойові підрозділи (бригада "Гарт", загін "Помста" тощо), прикордонники також були одними з перших, хто почав активно та успішно застосовувати БПЛА.

Роль Сергія Дейнека в цьому вагома і свої чергові звання та державні нагороди він отримав цілком заслужено. Але це, якщо говорити, так би мовити, про роботу на кордоні з Росією та Білоруссю. Натомість до інших ділянок є великі питання.

Сергій Дейнеко / фото ДПСУ

У чому звинувачують Сергія Дейнека?

Не секрет, що ДПСУ – це велика корупціна годівничка, служба несе великі корупційні ризики, особливо на західному кордоні України. З початком повномасштабного вторгнення вони значно збільшились. Хоча, більшість прикордонників, є чесними та свідомими, випадки участі співробітників ДПСУ у "сірих схемах", таких як контрабанда та "кришування" нелегальних людських потоків далеко не поодинокі.

Обшуки НАБУ в посадовців ДПСУ: дивіться відео

Великим ударом по репутації ДПСУ стали звинувачення на адресу генерала Дейнеки та його підлеглих, що під прикриттям критично важливої для держави інституції створили осередок тютюнової мафії та заробляли на ньому десятки та сотні тисяч євро.

Фрагменти нової серії "плівок НАБУ" – підопічні Дейнека ділять "темний нал":

Єдиний позитив у цій ганебній справі, це те, що підлеглі Дейнека хоча б розмовляли українською, на відміну від учасників Міндіч-гейту чи нещодавно викритої очільниці парламентської фракції. Хоча це слабенька втіха. Голосу самого Дейнека на нових плівках НАБУ наразі немає, хоча дуже цікаво було б почути його виправдання.

Також генерала Дейнека громадські активісти та анонімні телеграм-канали неодноразово називали "людиною Єрмака", що нібито виконує його прямі накази – випускати чи не випускати з країни людей.
Доказів цим звинуваченням надано не було, тому вони можуть бути звичайним зведенням рахунків, що, на жаль, сьогодні не є рідкістю.

Наразі невідомо, що саме стало причиною звільнення Дейнеки 4 січня 2026 року з посади (новим тимчасовим керманичем ДПСУ став генерал-майор Валерій Вавринюк). Підозру в участі у незаконній банд контрабандистів він буде отримувати в якості радника міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Також повідомлялося, що він нібито, за прикладом Єрмака, може очолити один із бойових підрозділів прикордонників. Якщо так, то це може бути й "штрафбат".