Війна за Гренландію скасовується. Як повернути Трампа обличчям до України

1. Після зашкального підняття ставок щодо Гренландії настав час реалістичніших переговорів. І тут маємо позитивні новини: Трамп особисто підтвердив, що скасовує тарифи проти європейців і що йому подобається ідея Марка Рютте про отримання американського суверенітету над невеликими частинами Гренландії для побудови воєнних баз. Якщо все піде нормально, а схоже, цей сценарій базовий, питання Гренландії стане черговою умовною зірочкою на фюзеляжі Трампа. Але це не скасовує всіх тих базових викликів, які запустив Трамп. І, повторюся, з Трампом нам жити наступні три роки. 

2. "Рада миру" - це, на жаль, один з викликів, на який доведеться давати відповідь. Ця структура не замінить ООН, вона має всі шанси померти доволі швидко і, не виключено, була вигадана кимось з оточення Трампа, щоб збити його навʼязливу ідею балотуватися на третій термін. Адже навіщо бути президентом США, якщо можна стати королем світу. 

Читайте також: Гренландія потрібна США для війни з Росією та Китаєм

Але це гіпотези про майбутнє. Поки Трамп буде грати в гру ООН-2.0 і велика частина світу змушена буде йому підігрувати. У нас тут немає вибору: ми маємо поки тягнути час, дивитися за тим, чи вироблять консолідовану позицію в ЄС і чи захоче вступати в цю раду Росія. 

Наш підхід тут має бути максимально прагматичним: якщо це допомагає в мирному процесі — ми вступаємо, не допомагає — не вступаємо. 

Всі ці пишномовні речі "як же ми будемо перебувати в одній організації з РФ та Білоруссю" - контрпродуктивні. Будемо, якщо знадобиться, так само як і в ООН. Рада миру поки виглядає як тимчасове явище, до якого треба зараз саме так і ставитися. 

3. Після Гренландії в Трампа вивільнитися час для України та Ірану. Я не сумніваюся, що зараз Путін запропонує якісь чергові неприйнятні умови миру і весь переговорний процес піде на нове коло. Я повторю те, що писав напередодні: та конструкція переговорів, яка існувала досі, зайшла в глухий кут. Через те, що ми повністю залежні від США, як головного переговорника, у нас немає іншого варіанту, ніж шукати відповідь на питання: "Чому ця війна не вигідна США". Продовжувати жити в чотирикутнику "території — зняття санкцій з РФ — вигоди для США — європейські цінності" можна, але за рік ми не добилися практично нічого. На столі лежать ті ж карти, і в 2026 році вони будуть незмінними.

4. Кампанія "війна не вигідна Трампу" - складна і системна. Але якщо до неї поставитися саме як до кампанії, а не до кавалерійського наскоку, в неї можна зіграти.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.