Запросив і Зеленського, і Путіна: що ховається за Радою миру і який хитрий задум Трампа

Чому Трамп пішов на такий одіозний крок, що за ним ховається і які насправді сподівання президент США покладає на новостворену Раду миру ексклюзивно для 24 Каналу проаналізували політики та політичні експерти.

Яку гру веде Трамп?

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок вважає, що ініціатива Дональда Трампа щодо створення Ради миру є значно складнішою геополітичною конструкцією, ніж може здаватися на перший погляд.

Запрошення до цієї організації різних країн, зокрема Росії, не свідчить про наміри Трампа налагоджувати дружні відносини з Владіміром Путіним. Клочок переконаний, що дії президента США мають чіткий стратегічний підтекст і тісно пов'язані з Китаєм.

До орбіти Ради миру Трамп намагається залучити держави, які є важливими або стратегічно цікавими саме для Пекіна – зокрема Білорусь, Росію, Казахстан, а також окремі країни Європи.

Тобто всі дії Трампа – це не про дружбу з Росією чи Європою. Він ні з ким не дружить і робити цього не збирається. Трамп будує свою стратегію майбутнього саміту з Сі Цзіньпіном, який проведе у квітні цього року,
– пояснив він.

Створення Ради миру є лише одним з елементів ширшої геополітичної гри Трампа. До цієї стратегії він також відносить дії США щодо Венесуели, наміри посилити контроль над Гренландією, тиск на європейських партнерів, масштабні постачання озброєння Тайваню, а також підготовку до саміту з прем'єр-міністром Японії.

Україна в цій конфігурації також є лише одним із компонентів великої геополітичної мозаїки, яку формує адміністрація Трампа.

Клочок вважає, що нині більшість держав змушені діяти в контексті американської політики, не маючи можливості вести повністю самостійну зовнішню стратегію. На цьому тлі, за його оцінкою, свою неефективність демонструє і НАТО, який не спромігся відігравати самостійну й визначальну роль у сучасних глобальних процесах.

Чому Трамп заграє з Китаєм: дивитися відео

Навіщо Трампу Рада миру?

Громадський діяч, президент Республіканського клубу імені Рональда Рейгана Борис Пінкус вважає, що ініціатива Дональда Трампа щодо створення організації під назвою "Рада миру" демонструє суто прагматичний і комерційний підхід президента США до міжнародної політики.

Сам формат цієї структури свідчить, що для Трампа першочергове значення має фінансова вигода, а не відповідальність за глобальну безпеку.

Залучення до Ради миру країн Європи та Центральної Азії на платній основі є показовим кроком. Сполучені Штати при цьому не планують робити жодних фінансових внесків, що підтверджує: Трамп мислить як бізнесмен, а не як президент держави, яка претендує на роль світового лідера.

Зауважте, країни, які хочуть стати постійними членами нової Ради миру, мають внести значний фінансовий внесок – приблизно 1 мільярд доларів США за кожне таке місце. Без цього внеску держави можуть обіймати членство лише тимчасово (три роки), тоді як платники мільярдних внесків отримують довгострокові права участі у формуванні рішень і процесу миротворчих ініціатив.

Ідея Ради миру тісно пов’язана зі змінами у поглядах Трампа щодо відновлення Сектора Гази. Пінкус вважає принциповим моментом те, що для вступу до цієї організації країни мають сплатити США значну суму, що свідчить про небажання самого Трампа брати на себе фінансову відповідальність.

Він хоче зібрати сотні мільярдів і пожертвувати на відновлення Гази. Трамп досі зациклений на ідеї досягнення цілі, базуючись на угоді. Тобто у нього немає моралі. Це жахливо та непритаманно Америці,
– наголосив він.

Такий підхід свідчить про відсутність морального складника у зовнішній політиці нинішньої адміністрації, що, на його думку, є неприйнятним для США. Навіть у геополітиці мораль має залишатися базовим орієнтиром і включати чесність, лояльність, відданість союзникам та захист країн, які борються за свободу, незалежність і демократію.

Пінкус вважає, що концепція Ради миру лише підкреслює байдуже ставлення Трампа до світового порядку та міжнародних цінностей. Ідея Ради миру виникла на ґрунті планів контролю за відбудовою Сектора Гази, а згодом була спроєктована і на Україну.

Пінкус припускає, що головною метою цієї ініціативи є контроль і формальні гарантії виконання гіпотетичного мирного плану, якого фактично не існує та який Росія не визнає. Тому ця концепція залишається далекою від реальної реалізації.

Дональд Трамп не до кінця усвідомлює відповідальність, яка лежить на президенті держави – світового лідера. Найбільшу загрозу він бачить у тому, що подібні ініціативи відштовхують не лише союзників США, а й власних громадян, які очікують від президента морального та політичного лідерства.

Як до Трампа ставляться в США: дивитись відео

До чого призвели одіозні рішення Трампа?

Борис Пінкус вважає, що за перший рік своєї каденції Дональд Трамп не виправдав очікувань лідерів інших держав. Попри постійні заяви президента США про нібито великі досягнення та завершення кількох воєн, світова безпека залишається під серйозною загрозою.

Політика Трампа викликає обурення не лише за кордоном, а й серед самих американців. Пінкус припускає, що через це на президента може чекати серйозний тиск як з боку Конгресу, так і з боку громадянського суспільства.

Під час своєї першої каденції Трамп справді демонстрував підтримку Ізраїлю, однак зараз його позиція суттєво змінилася. Пінкус вважає, що нинішній президент США є зовсім іншим політиком і не демонструє реальних успіхів на міжнародній арені.

У цьому вся біда. Успіхів у Трампа немає, цей рік став провальним. У світі його не підтримують ні щодо Гренландії, ні щодо дій в бік України. Навіть в Америці ці теми розкручують всі медіа. Трамп тримає руку на пульсі – громадська думка в Америці котиться в прірву,
– наголосив Пінкус.

Він припускає, що нині Трампа підтримує лише так званий "ядерний електорат", який становить близько третини населення США. Він не виключає, що найближчим часом можливі масові протести біля Білого дому.

Пінкус вважає, що українські делегації могли б посилити цей тиск, якби приїжджали до США та безпосередньо розповідали американцям про реальну ситуацію в Україні під час війни. Крім того, демократи в США роблять ставку на соціальні програми та внутрішню політику, тоді як команда Трампа зосереджується на риториці про Китай як головного ворога Америки.

Це призводить до глибоких і радикальних розбіжностей у внутрішній політиці США. Можливо, після повернення Трампа з Давоського форуму Конгрес може посилити тиск на президента та активніше впливати на його рішення.

Що відомо про створення Ради миру?

• Президент США Дональд Трамп оголосив про намір створити міжнародну структуру під назвою Рада миру, яка має об’єднати низку держав для участі в процесах врегулювання глобальних конфліктів. Повідомляється, що запрошення до участі отримали країни Європи, Центральної Азії, а також Росія. Офіційного статуту чи чітко визначеного механізму роботи організації наразі не оприлюднено.
• Трамп запросив до участі в Раді миру низку країн, серед яких держави Європейського Союзу, країни Центральної Азії, а також Росія, Білорусь і Казахстан. Також Україну, Ізраїль та окремих ключових партнерів США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, зокрема Японію, тоді як остаточний перелік учасників і формат їхньої участі наразі офіційно не підтверджені.
• Початково ідея Ради миру формувалася в контексті стабілізації та відбудови Сектора Гази, однак згодом її почали розглядати ширше – зокрема у зв'язку з війною Росії проти України. У цьому контексті обговорюється можливість використання Ради як інструменту контролю за виконанням потенційних мирних домовленостей, попри відсутність погодженого мирного плану та небажання Росії йти на поступки.