Чи дійсно із Києва виїхали 600 тисяч киян та якими будуть наслідки: демограф пояснив

Експерт пояснив, чи реально підрахувати скільки людей залишили Київ / © Getty Images

Кияни дослухалися до рекомендацій мера столиці, який попередив мешканців про складну ситуацію з опаленням та електрикою після російського обстрілу 9 січня. За інформацією, озвученою Віталієм Кличком, 600 тисяч киян виїхали зі столиці у січні.

ТСН.ua поцікавився у фахівця, яким чином столична влада могла підрахувати таку кількість жителів, які виїхали з міста, зважаючи на те, що попереду ще майже декада січня.

«Мені не відомо, як саме мер все це розраховував. Ходять чутки, що по мобільних телефонах. Демографічним методом отримати такі цифри дуже важко або й неможливо, бо люди ніяк не реєструють свій виїзд з міста», — розповів ТСН.ua Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

Похибки мобільного підрахунку та «хлібний» метод

Щодо підрахунку людей за даними мобільних операторів, то демограф вказує на суттєві вади такого методу.

«Якщо у людини дві сім-карти різних операторів, то її двічі порахують як ту, що виїхала. Тоді цілком можливо, що цифру у 600 тисяч треба дещо зменшити. Інші методи підрахунку не витримують критики, як-то підрахунок по проданому у Києві хлібу або споживанню послуг. Демографи ставляться до таких методів вкрай скептично. Та й у сучасних умовах, в яких знаходиться місто, неможливо порахувати чисельність населення ні по спожитій воді, ні по кількості спожитої електрики — підрахунок неможливий, якщо брати до уваги довготривалі відключення. Так, візуально у транспорті Києва людей стало менше, погоджуюся, але це не показник, бо, можливо, що збільшилась частка людей, які працюють з дому», — зазначає Олександр Гладун.

До речі, деякі вишки мобільних операторів встановлені на межі Києва та області. З цим теж може бути плутанина: людина працює у Києві, а живе за Кільцевою дорогою. Тут все залежить від того, де розташована вишка мобільного оператора: в Києві чи області. І тому можливі нестиковки — все залежить від того, як таку особу порахують.

Суто теоретично такий підрахунок людей, які виїхали з Києва, можливий, але наскільки він відповідає дійсності — невідомо.

Чи допоможе відтік населення комунальним службам?

На думку Олександра Гладуна, виїзд такої великої кількості людей є логічною реакцією на ситуацію та заклики міської влади. Якщо ці дані — 600 тисяч мешканців — відповідають дійсності, то для виснаженої інфраструктури Києва це може стати своєрідним «перепочинком», адже навантаження на мережі та транспорт суттєво зменшиться. Демограф зазначає, що за відсутності опалення та електрики у місті, рішення людей перечекати холод у безпечніших місцях є цілком виправданим.

«Для функціонування міста та комунальної інфраструктури такий виїзд людей — це кращий варіант. Буде менше дзвінків до міської адміністрації про те, що немає світла, води, тепла, зменшиться навантаження на громадський транспорт, особливо метрополітен. Мабуть, тому мер і закликав це зробити, бо місту реально не вистачає зараз і електриків, і сантехніків», — пояснює фахівець.

Водночас він додає, що відтік населення з Києва — це скоріше «емоційна хвиля», яка є тимчасовою, і вже з потеплінням, у лютому, люди почнуть повертатися.

«Я в цьому нічого поганого не бачу. Якщо люди таким чином збережуть своє здоров’я та життя — це навпаки для них дуже добре. Для економіки це матиме, мабуть, гірші наслідки, але для населення, що залишилося у Києві, шанси отримати швидше допомогу зростають», — зазначає Олександр Гладун.

Вплив на економіку та сусідні регіони

За словами Олександра Гладуна, вплив на економіку столиці залежить від того, хто саме покинув місто.

«Якщо люди працювали дистанційно, то впливу на економіку не буде, якщо пенсіонери — теж ні. Якщо ж виїхали зайняті люди — це вже гірше. Але я думаю, що навряд чи ті люди, які повинні безпосередньо ходити на роботу, виїхали з Києва. Тому що це їхня зарплата та робоче місце. Можу сказати про наш інститут. Ми з Києва не виїжджаємо, але на роботу не ходимо, бо у приміщенні періодично немає опалення, працюємо з дому дистанційно. Доводиться більше часу витрачати на координацію, бо багато телефонних дзвінків замість особистого спілкування. Тим не менш, ми, як наукова установа, можемо так працювати. За такої ситуації, яка зараз склалася у Києві, нехай людина краще працює у теплі, ніж вона буде працювати у холоді», — каже демограф.

Теоретично, якщо 600 тисяч киян дійсно виїхали, то населені пункти, куди вони перебралися, отримають певне додаткове навантаження. Проте Олександр Гладун вважає, що воно не буде критичним:

«Люди з Києва переїхали не в одне місце і не назавжди, а тимчасово. Тут невідомо, куди саме вони переїхали — у сільську чи міську місцевість. Якщо у сільську місцевість, то там електрики, можливо, теж немає, але там є автономний обігрів. І їм так краще буде провести цей час. Якщо у невеличкі міста, то там може бути і електрика, і тепло. Відповідно, ми не знаємо — чи великим буде навантаження на інфраструктуру, чи не велике, або ж середнє. Людям все одно треба буде сплачувати за послуги — у такому містечку збільшиться споживання води. Але я не думаю, що 600 тисяч людей якось сильно вплинуть на інфраструктуру інших українських міст. До того ж оцінка у 600 тисяч осіб, як я вже казав, може бути завищена», — підсумовує Олександр Гладун.

До речі, у КМВА не підтвердили інформацію мера Києва про те, що 600 тисяч киян покинули місто у січні. Там додають, що за такого відтоку абонентів ситуація з електропостачанням у місті була б зовсім іншою. Хіба що люди поїхали з Києва і забули вимкнути світло.