/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F0a298eee4478403b5225a6321965b434.jpg)
Фразу "не умнічай" можна замінити на влучнішу: вас запам'ятають
Якими українськими словами та висловам можна замінити фразу "не умнічай", пояснила мовознавиця Марія Словолюб.
Як українською сказати "не умнічай"?
Ви точно потрапляли в ситуацію, коли вам нав'язували непрохані поради, власний досвід, порівняння чи намагалися продемонструвати знання та рекомендації, без ваших прохань.
Досить часто типовою реакцією є попросити співрозмовника помовчати і часто через фразу – "не умнічай!". До цього типового короткого виразу всі звикли, він зрозумілий, втім є маленьке "але" – це росіянізм.
Цікаво! Деякі словники фіксують слово "ум", як те саме, що – розум. Навіть маємо вираз – "видатні уми", у значенні – науковці, дослідники чи мудреці. Однак, "умах / вмах" означає і – вмить, негайно: "Кайдан казав, що треба вибратися вмах, а сам ліз по драбині, як ведмідь". (Юрій Мушкетик).
Навіщо чуже, коли українські словники та мовознавці пропонують добірки з влучних та дотепних слів та висловів, які більше притаманні українцям.
Фраза "не умнічай" – це калька з російської, яка в українській мові звучить неприродно. У нас є свої виразні й колоритні способи передати це значення – застерегти когось від надмірної "мудрості" чи показної розумності.
Тож замініть його на:
- не мудруй,
- не вимудровуй,
- не мудрагель,
- не розумкуй,
- не філософствуй,
- не викаблучуйся,
- не химер.
У "Словнику української мови" (СУМ-20) є дієслово "мудрувати" – тлумачиться як "вигадувати щось зайве, надмірно розумувати".
В "Етимологічному словнику української мови" зазначено, що мудрий походить від праслов’янського mǫdrъ ("розумний, досвідчений"), а "мудрувати" – "поводитися як мудрий, але часто з іронією".
Чим замінити "не умнічай": дивися відео
А для невдалого коментаря чи зауваження, можна скористатися народними висловами:
- "Не всяке слово до ладу" – підкреслює, що не кожна репліка доречна.
- "Слово не горобець: вилетить – не впіймаєш" – нагадує про необережність у висловлюваннях.
- "З чужого голосу й півень не співає" – натяк, що повторювати чи кидати недоречні слова не варто.
- "Де багато слів, там мало діла" – влучно про пусті коментарі.
- "Не дзвони, коли дзвону нема" – образно про беззмістовні зауваження.
- "Не до ладу пришите слово" – як про невчасну чи недоречну репліку.
- "Краще мовчати, ніж дурне казати" – універсальна порада для тих, хто не вміє стримати язик.
- "Не будь такий розумний, як твого батька діти" – іронічна примовка на надмірну самовпевненість.
- "Не вчи вченого їсти хліба печеного" – дякую і сам розберуся, бо розумію
Отже, замість суржику "не умнічай" можна підібрати низку значно цікавіших варіантів чи то літературно і правильно, чи додавши народного колориту. Говоріть українською цікаво!
Які ще вислови збагатять вашу мову?
Фразеологізми – це частина народної мудрості, яка збереглася у народній мові. Раніше 24 Канал писав, про походження відомих висловів, найпопулярніші з них, які даються, як завдання на НМТ та їх користь для нашого мовлення. А також пропонував добірки фраз та їх значення, як можна влучно використати:
- 7 цікавих фразеологізмів, якими ви вразите співрозмовників.
- Нащо "зайцю стоп-сигнал": звідки взялася фраза та що вона означає
- "Цвісти і пахнути": які ще компліменти можна зробити квітучими фразеологізмами.
- Що ж це за "мірка грошей", про яку співають у "Щедрику": перевірте свої знання давніх мірил.
Досліджуйте фразеологізми та говоріть ними! Звучіть незвично і влучно!