Японія: найбільша у світі АЕС зупинена за 16 годин після першого запуску

21 січня, після 24-годинної затримки через відмову сигналізації контрольних стрижнів, енергоблок № 6 АЕС «Касівадзакі-Каріва» нарешті отримав дозвіл від Японського агентства з ядерного регулювання і розпочав свою роботу. Цей перезапуск став першим для оператора Tepco з моменту аварії на АЕС «Фукусіма-1» у 2011 році, спричиненої землетрусом та цунамі, що призвели до потрійного розплавлення активної зони.

Радощі були недовгими. Вже за кілька годин після запуску реактора № 6 спрацювала сигналізація щодо одного зі стрижнів. Це сталося під час виведення контрольних стрижнів, що керують ядерною реакцією, і призвело до негайного призупинення цього процесу. Така несправність обладнання викликала тривогу серед операторів.

Приблизно через 16 годин компанія Tepco оголосила про «планове тимчасове вимкнення». За словами керівника станції Такеюкі Інагакі, реактор був відключений, щоб провести повне розслідування причин спрацювання сигналізації. Пошук причин став пріоритетом, адже до цього тижня Tepco не могла перезапустити жоден зі своїх реакторів після Фукусіми.

Офіційна зупинка реактора відбулася рано вранці 23 січня. Сигнал тривоги надійшов з панелі керування двигуном, що приводить у рух регулювальні стрижні, а також виникла проблема з інвертором. Інагакі підтвердив, що розслідування може зайняти більше одного-двох днів, і наразі точні терміни завершення робіт не визначені.

Атомна електростанція «Касівадзакі-Каріва», що її називають найбільшою у світі за загальною потужністю 8,2 ГВт, до аварії на Фукусімі забезпечувала електроенергією столичний регіон Токіо. Після катастрофи усі 54 ядерні реактори в Японії були зупинені, проте країна вже перезапустила 14 з них. Очікувалося, що введення в експлуатацію першого реактора станції збільшить постачання електроенергії для регіону Токіо приблизно на 2%.

Перезапуск реактора № 6 (який є киплячим водяним реактором потужністю 1 315 мегаватів) мав стати символом відродження ядерного сектору Японії. За даними МАГАТЕ, АЕС має у своєму складі 7 киплячих водяних реакторів. Пізніше, у 2026 році, планувалося ввести в експлуатацію ще один блок потужністю 1,36 ГВт, а приблизно у 2030 році — ще один такої ж потужності.

Після аварії на «Фукусімі-1» у 2011 році рівень енергетичної самодостатності Японії значно знизився, а уряд позиціонує перезапуск атомної енергетики як центральний елемент енергетичної стратегії. Мета уряду — досягти 30-40% енергетичної самодостатності до 2040 фінансового року, а також забезпечити 20% виробництва електроенергії за рахунок атомної енергетики (порівняно з 8,5% у 2023 році).

Для відновлення роботи АЕС у Японії необхідно не тільки відповідати суворим стандартам безпеки, встановленим Управлінням з ядерного регулювання, а й отримати «розуміння» з боку місцевих жителів. У грудні 2025 року законодавці префектури Ніїґата підтримали рішення губернатора щодо відновлення роботи станції, що відкрило шлях до перезапуску, незважаючи на неоднозначне ставлення частини місцевих мешканців. Наприклад, у вересні 2025 року близько 60% опитаних жителів вважали, що умови для відновлення роботи ще не створені.

«Ми не припускаємо, що розслідування та пов’язані з ним роботи завершаться за один-два дні. Наразі ми взагалі не можемо сказати, скільки часу це займе», — заявив керівник станції Такеюкі Інагакі, коментуючи ситуацію з несправністю обладнання.

«Наразі наш пріоритет — продовжити розслідування причин», — додав Інагакі, запевнивши, що після зупинки реактор стабільний і жодного радіоактивного впливу на навколишнє середовище немає.

Інцидент на «Касівадзакі-Каріва» підкреслює складність і високу відповідальність відродження атомної енергетики. Залежність Японії від імпорту ресурсів, що сягає 60-70% виробництва електроенергії, змушує країну шукати альтернативні джерела. Проте безпека залишається найвищим пріоритетом, і подальші події покажуть, наскільки успішно Японія зможе поєднати ці два аспекти.