Багатоповерхівки без світла і з холодними батареями: що зламалося в системі та чи можна це виправити

Сильні морози та чергова хвиля ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі знову оголили одну з найболючіших проблем українських міст – вразливість систем теплопостачання. У Києві тисячі квартир залишилися без опалення саме тоді, коли температура опускалася до критичних показників.

Чи можна було запобігти масовим відключенням та що зараз робити людям у холодних квартирах? Відповіді на ці на інші запитання редакція Коротко про шукала разом із експертами.

Не тільки ракети…

Сьогодні питання опалення в українських містах – це не просто про комфорт. Це про безпеку, виживання та довіру людей до влади в умовах війни. Недивно, що зараз у мережі чимало обговорень та коментарів «як було потрібно діяти, щоб запобігти такому колапсу».

І хоча всі ми знаємо, як зручно бути у лавах розумних заднім числом, все ж таки не дає спокою запитання: чи є якісь очевидні речі, які дійсно мали б зробити до морозів?

Допис експерта, провідного аналітика ЕАЦ Владислава Смірнова «Чому Київ згасає не через ракети», опублікований у фейсбуці минулого тижня, розлетівся мережею тисячами репостів та цитат. На думку автора, сьогодні Київ темний не тільки тому, що не змогли захистити енергетичні об’єкти, а й тому, що роками гроші на захист йшли в окремі кишені.

Владислав Смірнов перерахував величезні помилки, які він, не добираючи толерантних слів, називає злочинами.

1. Ще у 2022-му після перших атак стало зрозуміло, що величезні радянські ТЕЦ є легкими мішенями, які неможливо сховати. Єдиний вихід – тотальна децентралізація. За чотири роки місто та держава мали закупити і встановити тисячі міні-ТЕЦ та газопоршневих станцій, створивши «енергетичні острови». Гроші на них виділялися, гранти від партнерів заходили, але замість мережі з тисячі малих «сердець», яку неможливо знищити ракетним залпом, влада продовжувала вливати кошти в латання старого "монстра", бо децентралізація невигідна чиновникам.
2. Звіти про «три рівні захисту» ми слухали роками та дивилися презентації, на це пішли астрономічні суми. Але настає січень 2026-го, прилітає дрон – і вузлова підстанція вигорає вщент. Як це можливо, якщо вона «захищена»? Відповідь проста: захист був бутафорським. Кожен знищений сьогодні трансформатор – це пам’ятник корупції.
3. Провал програми українських БпЛА-перехоплювачів та систем РЕБ. Замість того, щоб наситити об’єкти енергетики тисячами дешевих антидронових засобів, ми покладалися на дорогі західні системи, ресурс яких не нескінченний. Макроекономіка не зацікавлена в дешевих і ефективних рішеннях. Їй потрібні дорогі, довготривалі контракти, де можна сховати маржу. Наше небо діряве, бо гроші пішли не на «щит», а на «схеми».

«Комунікації не розраховані на війну»

За словами енергетичного експерта Юрія Корольчука, сьогодні (наша розмова відбулася 20 січня. – Авт.) Київ користується електрикою приблизно на 30% - більше підстанції просто не можуть пропустити.

До припущень, що колапсу можна було запобігти, експерт ставиться з певною долею скепсису. На його думку, хто б і що б зараз не говорив, 100%-го «рецепту» все ж таки немає.

- Хіба що повністю перебудувати систему теплопостачання в Києві – тобто розбивати місто на мікрорайони і будувати нові котельні. Але зараз це утопія, - зазначив Корольчук у розмові з Коротко про. - Наші комунікації не розраховані на війну, і вище голови стрибнути неможливо.

Щодо поточної ситуації, то Корольчук каже, що розуміє логіку міської влади: рішення злити воду, а потім поступово запускати отриманий теплоносій, у таких умовах цілком логічне. Це, принаймні, не дало впасти в колапс всій системі. Якщо б внутрішньобудинкові системи теплопостачання були знищені, відновити наступний опалювальний сезон вдалося б не більше на 20%.

До того ж, додає експерт, все, що сьогодні відбувається в сфері генерації та розподілу енергії, переслідує мету - зберегти цілісність атомних електростанцій. АЕС мають пройти зиму, а потім їх виводитимуть в поточний ремонт.

Що можна зараз зробити

Порад від експертів всіх рівнів щодо того, що зараз має робити влада, безліч: провести негайний аудит систем теплопостачання, повну інвентаризацію найбільш вразливих ділянок мереж, котелень та теплопунктів, забезпечити міські котельні та теплові пункти автономними генераторами та запасом палива. У середньостроковій перспективі індивідуальні теплові пункти (ІТП) мають стати частиною національної програми відновлення, а не приватною ініціативою окремих будинків.

- Влада має самоорганізуватися та, насамперед, забезпечити об’єкти критичної інфраструктури резервними джерелами живлення, щоб у критичні моменти люди були забезпечені хоча б мінімальними комунальними послугами, - зазначив у коментарі Коротко про голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. – Також треба зайнятися децентралізацією теплопостачання в міських багатоквартирних будинках, працювати над покращенням кадрової ситуації в комунальній сфері. Дуже важливо потурбуватися про маломобільних та малозабезпечених людей: сформувати евакуаційні маршрути, забезпечити людей медичною допомогою, гарячою їжею, домовитися, куди саме їх вивозити.

Як панацея останнім часом мешканцям багатоквартирних будинків подаються ідеї створення ОСББ. Мовляв, досить створити таке об’єднання – і всі питання з опаленням та світлом вирішуватимуться значно простіше. Проте як експерти, так і самі мешканці будинків з ОСББ одностайно впевнені: такі об’єднання нічого не вирішують, адже вони не створені для того, щоб купувати генератори.

Олег Попенко вважає, що всі тези на кшталт «без ОСББ нікуди і ніяк» - маячня. За його словами, ОСББ не є об'єктом господарюючої діяльності та не несе жодної відповідальності: це громадська організація, у яку об'єднались співвласники для голосування.

Звісно, ОСББ може стати справжнім помічником та «рятувальником», але тут все залежить не від назви та повноважень, а від конкретних людей.

Зважаючи на те, що в «притомних» правліннях ОСББ часто не дуже розуміють, як реагувати на нові виклики, виникає питання про співпрацю влади та ОСББ. Можливо, влада б могла замість закликів переїжджати з Києва створити якісь алгоритми дій для ОСББ? Звісно, не обов’язкові, а рекомендовані, з залученням спеціалістів. Але експерти кажуть, що ці очікування утопічні.

- Влада не може створити алгоритми дій для ОСББ, бо влада і ОСББ – це протилежні сторони майже в усіх питаннях, не знаю, хто їх може розглядати як партнерів, - зазначає Юрій Корольчук. - Влада зацікавлена в тому, щоб отримати якомога більше з таких організацій, а ОСББ зацікавлене в отриманні якісних послуг за мінімальними цінами та в тому, щоб їх не залучали виконувати не властиві їм функції.

За словами Корольчука, у нього слушних порад, що і кому робити, немає. Бо будь-яка порада щось купити, щось зробити та щось збудувати має відштовхуватися від реальності.

- Всі ОСББ, які щось могли зробити, все зробили. Генератори-батареї купили, а хто ще не купив, то після цієї зими, напевне, куплять та передбачать витрати на пальне, - зазначив Корольчук. - Міська влада також навряд чи зможе зробити більше того, що вже є. Хіба що якісь гроші дадуть з міського бюджету або спробують домовитися з європейцями стосовно кредитів на відновлення системи теплопостачання.

Конкретні поради дає голова ОСББ Станіслав Донцов.

- Думаю, що після ремонтних робіт та нормалізації температури ми повернемося до прогнозованих графіків подачі електрики, - пише експерт на своїй сторінці в фейсбуці. - Але навіть в таких умовах ОСББ та КК (керуюча компанія. – Авт.), що поставили гібридні інвертори, мають 6-8-10-12 годин резервного живлення. А якщо у вас є сонячні панелі, в сонячні дні зимова генерація може перекрити ваше поточне споживання у світловий день, ви будете мати на 4-6 годин більше резерву для живлення місць загального користування будинку.

Донцов вважає, що, враховуючи ризики, варто мати і генератор про запас, щоб мати план Б, якщо живлення не буде понад 24 години. Тож, багатоквартирному будинку потрібні:

1. Гібридний інвертор та акумуляторна батарея для 10+ годин резервування.
2. Сонячні панелі на даху. Для зимової генерації експерт радить їх розмістити під різким кутом 60-90 градусів.
3. Один-два генератори, що покривають найбільш критичне споживання: опалення, водопостачання, зв'язок.

Щодо порад мешканцям Києва, то, кажуть експерти, нам залишається тільки за можливості виживати – інших варіантів немає. Втім, люди і без порад це роблять – насамперед, тимчасово переїжджають до родичів, кому є куди їхати. Захід України залишається умовно комфортним, хоча, звісно, не у всіх є родичі та не у всіх є гроші на переїзд та оренду житла.

Якщо немає куди поїхати, доведеться виживати в тих умовах, що є. І за можливості допомагати вразливим сусідам - літнім людям, самотнім, людям з інвалідністю тощо. Але знов-таки, люди це роблять самі, не чекаючи на поради, бо за чотири роки війни вже звикли розраховувати тільки на себе. Адже найчастіше залишаються з усіма проблемами сам на сам.