НАТО активно залучене до реформи формату «Рамштайн» - Гетьманчук

Про це заявила голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук в інтерв’ю РБК-Україна, передає Укрінформ. 

«Минулого року НАТО почало відігравати значно помітнішу роль у контактній групі «Рамштайн». Чотири засідання відбулися саме в штаб-квартирі НАТО. І Альянс безпосередньо сьогодні залучений до реформи «Рамштайну», яка наразі відбувається», - сказала Гетьманчук.

Вона пояснила, що лідерство в Контактній групі і надалі належить Британії і Німеччині, які роблять дуже важливу справу, в якийсь момент виникла потреба більш активної щоденної роботи та координації.

«Саме тому ми говоримо про своєрідний координаційний офіс із залученням НАТО, який створений, щоб робота групи не обмежувалася тільки відповідними зустрічами – коли країни прийшли, оголосили внески і розійшлися до наступного засідання. І ніхто на щоденній основі не відстежував, не підштовхував країни виконувати свої зобовʼязання», - зауважила голова Місії України при НАТО.

Вона додала, що під час своєї першої участі у засіданнях «Рамштайну» була здивована тим, що одні й ті самі країни на кожній зустрічі оголошували ті самі внески.

«Я навіть запитала в організаторів: чому не можна зробити так, щоб на засіданнях слово пріоритетно надавалося тим країнам, які готові оголосити новий внесок, а не повторювати вже неодноразово озвучене. Ми, безумовно, вдячні за попередню допомогу і нам важливо знати, як вона реалізується. Але якщо країна бере слово, щоб оголосити новий внесок, то він має бути справді новим. Таких питань багато, тому ми й говоримо про реформу», – наголосила Гетьманчук.

За її словами, Україна розраховує, що наступне засідання «Рамштайну» у штаб-квартирі НАТО відбудеться вже за новою логікою – з чітким розумінням того, хто і як виконав попередні зобов’язання, а також які нові внески будуть зроблені. Водночас, підкреслила вона, критично важливо, щоб ці внески відповідали визначеним Україною пріоритетам.

Саме тому на засіданнях Контактної групи українська сторона неодноразово презентувала партнерам детальний і водночас зрозумілий перелік пріоритетів на поточний рік – із розподілом за напрямами посилення конкретних спроможностей та за інструментами, які Україна вважає найбільш ефективними, з чіткими фінансовими параметрами, зазначила голова Місії України при НАТО.

Зокрема, йдеться про визначені обсяги фінансування на посилення протиповітряної оборони, інвестиції в українське оборонне виробництво та закупівлю артилерійських боєприпасів, передусім далекобійних. Далі ці напрями деталізуються: які саме системи ППО потрібні, на які сегменти оборонного виробництва мають спрямовуватися інвестиції.

Аналогічний підхід застосовується і до інструментів підтримки. Так, у сфері ППО одним із ключових механізмів визначена програма PURL, а у питанні боєприпасів – Чеська ініціатива, пояснила Гетьманчук.

Як повідомляв Укрінформ, тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль під час 32-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» заявив, що оборонні потреби України в 2026 році становитимуть 120 мільярдів доларів. Він закликав союзників виділити з власних бюджетів на оборонні потреби України в наступному році щонайменше 0,25% ВВП.