Нічні зміни — стрес для тіла: які звички реально рятують сон та серце

Нічна робота для організму — це не норма, навіть якщо ви так працюєте роками.

Мозок сприймає нічне неспання як сигнал небезпеки й запускає стресові процеси, повідомляє Юрій Габорець.

Коли людина не спить уночі, підвищується рівень кортизолу — гормону стресу. Через це знижується імунітет, активуються запальні реакції, а серце працює з перевантаженням. Лікар Юрій Габорець пояснює, що регулярні нічні зміни пов’язані з вищими ризиками проблем із серцем, обміном речовин і постійною втомою. Водночас шкоду можна зменшити, якщо діяти послідовно.

Перший крок — сон одразу після зміни. Ідеально, якщо це кілька годин, але навіть 30–40 хвилин мають користь. Головна умова — повна темрява і тиша. Саме в таких умовах виробляється мелатонін, який допомагає мозку перейти в режим відновлення та зменшує запалення.

Після роботи варто обрати воду, а не каву. Кофеїн додатково підвищує кортизол і заважає глибокому сну. Лікар радить випити не менше пів літра води до ранку та відкласти каву хоча б до другої половини дня. Це стабілізує тиск і полегшує роботу серця.

Їжа також має значення. Легкий перекус із білком і клітковиною кращий за солодке "для бадьорості". Так ви уникнете різких стрибків глюкози й додаткового стресу для нервової системи.

Навіть після денного сну організму потрібне світло. Двадцять хвилин на вулиці допомагають "перезапустити" біологічний годинник, зменшують запалення та підтримують синтез вітаміну D. Світло — це сигнал мозку, що небезпека минула.

Магній і вітамін D підтримують нервову систему, сон і імунітет. Також корисні легка прогулянка або 10–15 хвилин руху після зміни — цього достатньо, щоб допомогти тілу перейти в режим відновлення.

Раніше ми повідомляли, душ у темряві лікує безсоння? Чому цей тренд раптом хвалять лікарі?

Лікарі радять повернутися до звичайних будильників замість смартфонів - детальніше на Знай.ua.