Путін прагне розморозити активи РФ через «Раду миру» Трампа

Наприкінці січня 2026 року, коли світова спільнота обговорювала нові кроки щодо врегулювання конфліктів, у Давосі Дональд Трамп представив свою ідею «Ради миру» — нової глобальної інституції, покликаної стати альтернативою чинним міжнародним організаціям. Трамп не просто оголосив про її створення, але й запросив низку держав, серед яких несподівано прозвучало ім'я і російського лідера.

Володимир Путін, відомий своєю хитрістю у міжнародних відносинах, одразу відреагував на цю пропозицію. Він заявив про готовність Росії розглянути приєднання до новоствореної Ради, але не без власної умови. Ця умова стосувалася заморожених російських активів у США. Путін запропонував використати один мільярд доларів з цих коштів як вступний внесок, а решту спрямувати на відбудову «територій, пошкоджених бойовими діями» після укладення мирного договору між Росією та Україною.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) одразу висловили припущення, що під «територіями, пошкодженими бойовими діями» російський лідер мав на увазі окуповані Росією регіони України. Це стало ключовим моментом, що виявив справжні наміри Кремля. Замість щирого прагнення до миру, Москва бачила в «Раді миру» інструмент для фінансування відновлення окупованих територій за рахунок Заходу, тим самим компенсуючи власні витрати на вторгнення.

Наступного дня після оголошення Трампа, 22 січня, у Москві відбулася зустріч Володимира Путіна з представниками команди Трампа — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Переговори тривали понад три години, і, за даними ISW, питання розблокування російських активів та їхнього використання для фінансування «Ради миру» та «відбудови» окупованих територій було одним із головних. Ця зустріч стала свідченням активної роботи Кремля над реалізацією свого плану.

Якщо пропозиція Путіна буде прийнята, це дозволить Росії не лише повернути значну частину заморожених коштів, але й зміцнити інтеграцію економіки, суспільства та інфраструктури тимчасово окупованих українських територій у центральну російську систему. Таким чином, Захід, погодившись на ці умови, фактично профінансує дії, що суперечать його політиці щодо України.

Наразі ситуація залишається невизначеною. Хоча Україна отримала запрошення до «Ради миру», ставлення до неї в Києві є обережним. Більшість країн Західної Європи проігнорували подію, яку очолив Трамп у Давосі, що свідчить про глибокі розбіжності у світовій спільноті щодо доцільності та умов нової ініціативи.

Нагадаємо, що створення «Ради миру» розглядається як спроба Дональда Трампа сформувати новий світовий порядок, що не залежить від Організації Об'єднаних Націй. Серед учасників першої зустрічі були представники 19 країн, переважно з Близького Сходу та Південної Америки, а єдиним європейським підписантом став угорський прем'єр Віктор Орбан. Ця ініціатива має контролювати виконання угод про припинення конфліктів, починаючи із сектору Гази та потенційно поширюючись на інші гарячі точки, включаючи війну Росії проти України.

Заморожені російські активи на мільярди доларів стали предметом обговорення після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Розморожування цих активів стало би серйозним успіхом для Кремля, дозволивши фінансувати його військові та економічні потреби, а також зміцнювати свій вплив на окупованих територіях.

«Схоже, Путін намагається домовитися про розморожування активів Росії не лише для фінансування „Ради миру“, але також для відновлення територій, які російські війська пошкодили під час повномасштабного вторгнення», — йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

«Фінансування відновлення в окупованій Україні поверне ці кошти до економіки РФ і допоможе країні-агресорці далі інтегрувати економіку, суспільство та інфраструктуру окупованої України в центральну російську систему», — додатково зазначили американські фахівці ISW, посилаючись на дані своїх досліджень.

Дії російського диктатора свідчать про послідовне використання будь-яких міжнародних ініціатив для власної вигоди, особливо у спробах обійти санкції та фінансувати агресивну політику. Це ставить перед світовою спільнотою складне питання про справжні цілі та наслідки співпраці з подібними ініціативами, підкреслюючи необхідність ретельного аналізу будь-яких пропозицій, що надходять від Кремля.