У Харкові відкрили меморіальну дошку полковнику УНР Болбочану

Як передає кореспондент Укрінформу, дошку встановили на одному з будинків на вулиці, що має ім'я військового діяча.

Встановлення дошки ініціювали громадська організація “Деколонізація. Україна” та 3-тя бригада оперативного призначення Нацгвардії України “Спартан”, яка з 14 жовтня 2020 року має почесне найменування “імені полковника Петра Болбочана”.

У церемонії взяли участь військовослужбовці бригад НГУ “Спартан” і “Хартія”, представники міської ради та місцеві жителі.

“22 січня - День Злуки, це важливо для України, для нашого суспільства. Ми вирішили, що це буде хороша історія - саме сьогодні її встановити. Полковник армії УНР, видатний, у нього було кілька успішних операцій. Найвідоміша - похід на Крим. Життя та діяльність Петра Болбочана дуже тісно повʼязані з Харковом. Він закінчив Чугуївське військове училище (на Харківщині, - ред.). Тут він формував бойові бригади та працював", - сказав військовослужбовець НГУ, громадський активіст Володимир Скорик.

Дошку створив скульптор Ігор Семак. На ній символічно зображено похід на Крим та слова полковника: “З вірою твердою в конечну перемогу вперед за Україну”. Профінансували роботу президент Історичного клубу "Холодний Яр” Роман Коваль, Максим Коляденко, Олексій Кушак (які раніше стали співфундаторами встановлення погруддя Миколі Міхновському на Байковому кладовищі у Києві).

Петро Болбочан (1883, с. Геджев, нині Ярівка Чернівецької області — 1919, с. Балин, нині Хмельницької області) — український військовий діяч, полковник армії Української Держави та Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. З листопада 1918 року по січень 1919 року керував обороною північно-східної частини України.

Після вимушеного відступу військ Болбочана з Харкова полковника звинуватили у здачі міста без бою й заарештували. Як зауважують в Українському інституті національної пам’яті, ніхто не звернув увагу на об'єктивні обставини й умови, в яких тоді опинилася українська армія, адже відхід зберіг УНР найкращі військові частини. Водночас Болбочан критикував непослідовну та суперечливу політику уряду УНР та його міністрів.

Слідство так і не дійшло остаточних висновків. За наполяганням офіцерів Запорізького корпусу Болбочана звільнили. Згодом він підтримав антигетьманське повстання. Після повторного арешту над ним відбувся військово-польовий суд. Болбочана обвинуватили у невиконанні наказу, незаконному захопленні командування корпусом та участі в широкомасштабній змові з метою державного перевороту в умовах воєнного часу. 28 червня 1919 року о 22:00 полковника розстріляли на залізничній станції біля Балина.

Кандидат історичних наук Сергій Громенко, письменник і кримчанин, автор книги “Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року” вважає, що постать одного з найвидатніших українських полководців XX століття досі є недостатньо відомою в Україні.

В останні роки іменем Болбочана названо вулиці в Києві, Львові, Луцьку, Дніпрі, Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Смілі та інших населених пунктах.

Фото: В'ячеслав Мадієвський / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут