/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F584bb74aa3438de8800ca5882b845a36.jpg)
Вид, що опинився за крок від вимирання з вини людей, відновлюється: їх винищували заради хутра
Хороші новини для науки — вчені щойно виявили, що в Каліфорнії відновлюється популяція чарівних куниць розміром з тхора. Наприкінці 20 століття їх майже повністю знищили заради хутра.
Мало хто чув про прибережних куниць (Martes caurina humboldtensis або гумбольдтська куниця) — ці потайливі та чарівні лісові хижаки майже вимерли наприкінці 20 століття. На щастя, тепер учені виявили, що популяція цих ссавців розміром з тхора повільно відновлюється в лісах Тихоокеанського Північного Заходу, пише Popular Science.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Відомо, що прибережні куниці є родичами ласок, видр, норок, росомах і оленів. Представники виду менші за середню домашню кішку: дорослі самці в середньому досягають від 50 до 60 сантиметрів завдовжки й важать до 1,8 кілограма. Куниці також є хижаками, а основу їхнього раціону складають птахи та яйця, дрібні ссавці, ягоди та горіхи.
Колись прибережні куниці були широко розповсюджені по всій території Північної Каліфорнії, Південного Орегону та штату Вашингтон. Однак їхня популяція та ареал різко скоротилися протягом 20 століття: причиною стало надто цінне хутро тварин, а також вирубка лісів.
У результаті до кінця 20 століття тварини майже повністю вимерли, принаймні так вважали. У 1996 році біолог Лісової служби США все ж виявив крихітну популяцію в прибережних лісах Північної Каліфорнії. Сьогодні прибережні куниці внесені до списку видів, що зникають, і захищені законом.
У недавньому дослідженні вчені з Університету штату Орегон витратили три місяці на документування популяції куниць у Північній Каліфорнії. Команда використовувала неінвазивні методи, щоб оцінити чисельність популяції. Загалом їм вдалося зібрати дані та ідентифікувати 46 різних куниць.
На великих висотах найбільші групи куниць спостерігалися вздовж лісистих вершин хребтів із постійним сніговим покривом узимку. На менших висотах їх можна було помітити в ярах і болотах прибережних лісів. Усе це вказує на те, що за останні 30 років крихітній популяції куниць вдалося відновитися, проте робота з порятунку виду все ще не закінчена.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що австралійські куниці можуть повністю зникнути через секс і відсутність сну.
Раніше Фокус писав про те, що "чарівна маленька тварина" повернулася в австралійські зарості: їх не бачили 62 роки.