Прима-балерина Наталія Мацак коментує скандал навколо "Лебединого озера"

Наталія Мацак, солістка Національної опери України імені Тараса Шевченка, разом зі своїм чоловіком, Сергієм Кривоконем, гастролювали Європою, виконуючи балет "Лебедине озеро". Ця постановка, традиційно асоційована з російською культурою, спричинила хвилю критики в Україні, викликаючи дискусії про доцільність виконання творів Петра Чайковського.

Прима-балерина пояснила, що артисти погодилися на участь у європейській постановці, не знаючи заздалегідь, що до неї увійде фрагмент "Лебединого озера". Вона підкреслила, що створення вистави не передбачало співпраці з російськими хореографами чи режисерами.

Мацак публічно вибачилася перед тими, хто болісно сприйняв участь українських артистів у цій постановці. Вона зазначила, що критика, яка виникла, підкреслює чутливість суспільства до будь-яких проявів, що можуть бути асоційовані з країною-агресором.

У своєму дописі в соціальній мережі Facebook Мацак повідомила, що на пропозиції про створення власних українських постановок часто отримували відповідь, що це можливо "одразу після класики". Вона наголосила, що фінансова підтримка для українських балетних проєктів на світовій арені обмежена.

Балерина акцентувала на тому, що "скасувати світову класику ніхто не зможе". За її словами, українські танцівники мають унікальну можливість зайняти місця на європейських сценах, які раніше належали росіянам. Вона зауважила, що "Лебедине озеро" у 1991 році стало символом падіння радянської імперії, і можливо, цю виставу варто розглядати як нагадування про кінець кожної імперії зла.

Наразі українські артисти активно працюють над власною постановкою українського "Щедрика", що є частиною їхньої місії популяризації української культури за кордоном. Цей проєкт, на думку Мацак, має на меті продемонструвати світові український балет, щоб уникнути ситуації, коли їхнє місце займуть російські митці.

Цей скандал став черговим етапом у тривалій дискусії про роль російської культурної спадщини в сучасному світі, особливо після початку повномасштабного вторгнення. Українське суспільство неодноразово висловлювало обурення щодо присутності російських творів на міжнародних сценах, тоді як інші вважають, що мистецтво має залишатися поза політикою.

Раніше вже був випадок, коли балетна трупа, яка презентувала себе як "Балет України", виступала з виставою "Лускунчик" у Швеції, але згодом виявилося, що вона пов'язана з Росією. Також наприкінці 2025 року Міністерство культури України ухвалило рішення перейменувати Національну музичну академію України імені Чайковського на Національну музичну академію України, що свідчить про послідовну політику декомунізації та відмови від російських наративів у культурі.

"Ми не знаємо, звідки виникла інформація про російських хореографів чи режисерів, однак нікого з країни-агресора не було долучено до балету, в якому ми брали участь. Ми хочемо перепросити у всіх, хто болісно сприйняв виконання нами цього балету", – прокоментувала прима-балерина Наталія Мацак.

Танцівниця додала: "Або ми покажемо український балет на світовій сцені, або це місце займуть вони. Наші внутрішні чвари та моралізаторство фактично відкривають двері росіянам на світову сцену і закривають доступ українцям до комунікації з європейцями звичною для них мовою мистецтва".

Історія Наталії Мацак та її колег висвітлює складну дилему, з якою зіштовхується українська культура: як зберегти своє місце на світовій сцені, відстоюючи при цьому національні інтереси та протистоячи агресії. Це нагадування про те, що культурний фронт є таким же важливим, як і військовий, і потребує підтримки та розуміння.