Замкнене коло боргів на балансуючому ринку блокує розвиток енергетики – УВЕА

Стан розрахунків на балансуючому ринку електроенергії є критичним і вже став серйозним бар’єром для інвестицій в енергетичний сектор. Про це заявила партнерка юридичної компанії Altelaw&Sempra, голова правового комітету Української вітроенергетичної асоціації Ольга Савченко. 

За її словами, масштаби заборгованості на балансуючому ринку стрімко зросли й досягли рівнів, які ще нещодавно здавалися малоймовірними.

«Станом на 20 листопада 2025 року заборгованість учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» сягнула 41 млрд грн – рівня, який ще донедавна здавався малоймовірним для цього сегмента», – зазначила Савченко.

Вона наголосила, що протягом 2025 року борг зростав не епізодично, а системно.

«Протягом 2025 року борг зріс на 18,6%, причому зростання мало не разовий, а системний характер, що свідчить про глибокі структурні проблеми в архітектурі балансуючого ринку», – підкреслила експертка.

Паралельно, за її словами, формується і зустрічна заборгованість системного оператора.

«Борг НЕК «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку в середині листопада досяг 21 млрд грн, встановивши історичний максимум і продемонструвавши зростання на 27% порівняно з початком року», – сказала Савченко.

Вона зауважила, що в результаті на балансуючому ринку склалася замкнена боргова модель.

«Таким чином, у системі балансування фактично зафіксовано замкнене коло боргів, яке самовідтворюється», – зазначила вона.

На думку Савченко, проблема полягає не лише в абсолютних обсягах заборгованості, а й у її впливі на інвестиційні рішення.

«За такого стану розрахунків будь-які регуляторні спрощення або стимули перестають бути аргументом для інвестора, зокрема при ухваленні рішень щодо реалізації проєктів з будівництва установок зберігання енергії», – наголосила експертка.

Вона підкреслила, що саме розвиток систем зберігання енергії є критично важливим для енергосистеми, однак боргова криза фактично блокує цей напрям.

На її переконання, ситуація потребує системного, а не точкового рішення. Вона вважає, що ключовими мають стати зміни у підходах до спеціальних обов’язків і неплатежів.

«Йдеться насамперед про перегляд механізмів ПСО як системний крок, а також про реальне врегулювання проблеми неплатежів великих боржників, у тому числі підприємств критичної інфраструктури», – підсумувала експертка.