Європейське НАТО: Україна має ініціювати новий безпековий альянс

Деякі західні експерти й досі стверджують, те що відбувається з Україною, має значення лише для українців. А ми, мовляв, зробили більше, ніж повинні були робити для країни, що не є членом НАТО.

Такий підхід скептиків ігнорує той факт, що Україна сьогодні є єдиним реальним щитом для всієї архітектури європейської безпеки. Якщо проаналізувати ситуацію глибше, стає очевидним, що допомагаючи Україні, Захід не робить їй «послугу», а здійснює найвигіднішу інвестицію у власне виживання. Тому перемога України – це не лише питання справедливості, а стратегічна необхідність для безпеки всього демократичного світу.

Європейці, як і Сполучені Штати багато допомагали Україні, але абсолютно не достатньо, щоб переломити ситуацію в російсько-українській війні на користь України. У той час, як підтримка України – це не «благодійність», а раціональний розрахунок, що дозволяє уникнути значно масштабнішої та дорожчої війни в майбутньому.

Сподіватися на те, що колись під час свого другого президентського терміну Дональд Трамп стане переконаним прихильником Української держави, не дуже випадає. У такому разі європейці мають взяти на себе відповідальність за долю Європейського континенту. Адже війна в Україні – це перший крок Путіна. Європа мусить визначити для себе, стане він останнім, чи будуть наступні кроки.

За ситуації, котра складається, постає питання – чи готові європейці самостійно далі допомагати Україні боротися за свою незалежність. Чи об’єднана Європа вирішить заощадити на своїй безпеці, а потім буде чекати на вторгнення орд російських варварів й на свою територію.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп витратив рік на те, щоб довести всьому світові, що з диктатором Путіним домовитися ні про що неможливо. Але він продовжує гнути свою політичну лінію, роблячи вигляд, що «мир» з Москвою вже близько, цим надаючи шанс Кремлю й далі продовжувати свою криваву війну в Україні.

Україна протистоїть у нерівній боротьбі страшному тоталітарному монстру – Російській Федерації. І якщо американці готові відмовитися від своїх демократичних ідеалів, які вони десятиліттями поширювали на навколишній світ, то тільки питання часу, коли демократичний Тайвань буде окупований Китаєм.

У такому разі, з США сигналізують, що вже майже готові розділити світ на три сфери впливу з тоталітарними правителями Росії та Китайської Народної Республіки. Якщо це дійсно станеться, то на міжнародну спільноту чекають страшні часи. А поділ суверенної території України, яка була одним із засновників ООН, стане лише початком зміни кордонів багатьох країн, тими, хто виявиться сильнішим.

Від 1945 року жодна держава-член ООН не була анексована або ліквідована, але це стало головною метою Путіна щодо України. Наразі це безпрецедентний злочин проти великої європейської нації, котрий здійснюється за бажанням божевільного диктатора. Колись Захід знайшов можливість надсилати потужну допомогу тоталітарному СРСР під час німецько-радянської війни. А от демократичній Україні він допомагав так дозовано і багаторазово дуже невчасно, що повністю утримувати фронти протистояння з москалями ЗСУ дуже важко.

Не просто спрогнозувати, якими будуть остаточні рішення Америки та Європи, проте українці та Україна ніколи не визнають анексії Криму Російською Федерацією у 2014 році і чотирьох українських областей в 2022. Для нас це не анексовані території, а окуповані Московщиною, і в цьому велика різниця.

Та якщо один з радників Дональда Трампа публічно заявляв, що повернення Криму Росією нереалістичне і “не є метою Сполучених Штатів”, то якою була ваша мета, коли ви гарантували безпеку Україні, попередньо забравши в неї ядерну зброю?

Чи ми рухаємося до світу, де більші нації силою знищують менші та забирають у них їхні законні землі? Якщо це так, то попри небезпеку від розповсюдження ядерної зброї, володіння нею може здаватися єдиним дієвим запобіжним засобом для забезпечення продовження існування менших країн.

У цьому контексті не Трамп, а самі українці вирішують, чи продовжувати війну за повернення своїх міжнародно визнаних територій, чи припинити бойові дії та здатися на милість підступного ворога. Адже вибір продовжувати боротьбу – це не просто питання територій, а питання фізичного виживання української нації та її права жити у вільній державі.

Путін формулював різні політичні обманки для обґрунтування початку свого нічим неспровокованого вторгнення на територію України. Але він ніколи не оголошував одні зі своїх найбільших цілей – незаконне привласнення чужих родючих сільськогосподарських угідь, заграбастання цінних природних ресурсів та багато чисельного людського потенціалу. І це при тому, що за 12 років війни, він озвучував майже всі можливі виправдання, крім цих.

Те, що диктатор вирішив силою привласнити українські природні ресурси, щоб отримати фінансову та економічну вигоду, є нічим іншим, як геополітичним рекетом. Оскільки окупація територій, які Російській Федерації не належать, стала стрибком назад до імперіалізму ХІХ століття. І хотілося б знати, як Сполучені Штати мають намір й далі залишатися наддержавою, якщо вони відступлять від світових справ і спасують перед державою-терористом Росією?

Хочеться вірити в те, що Європа почне пробуджуватися, і це стане необхідною передумовою для успішного протистояння імперським зазіханням росіян. Європейський Союз мусить повернутися до ідеї про заснування потужного європейського військового альянсу.

Варто подумати про те, щоб українці долучилися до такого нового військового союзу Європи, основою якого може стати українська армія. Оскільки нині жодна армія Європи, крім ЗСУ не здатна протистояти агресії з боку Російської Федерації.

На сьогодні ця ідея вже перейшла з розряду теоретичних міркувань у площину офіційних пропозицій та міжнародного обговорення. Цей військовий союз міг би стати новою архітектурою безпеки, де Україна є не просто отримувачем допомоги, а головним донором безпеки для всього континенту.

Такій новий альянс, котрий буде покликаний реалізувати гарантування безпеки європейських держав, міг би отримати назву Альянс європейської безпекової ініціативи – Alliance of the European Security Initiative (AESI).

Ідея альянсу європейської безпекової ініціативи (Alliance of the European Security Initiative) базується на необхідності фундаментальної трансформації безпекової архітектури континенту. А Україна, маючи унікальний бойовий досвід, може стати ключовим ініціатором та фундаментом такого об’єднання.

Війна Росії в Україні висвітлила усі вразливі сторони європейської безпеки. Тому настає час розпочати трансформацію безпеки на Європейському континенті.

Україна, з її величезним досвідом війни з терористичною Російською Федерацією, має стати одним із ініціаторів створення Альянсу європейської безпекової ініціативи (AESI).

Адже загальноєвропейська безпека мусить бути неподільною. Цей принцип є фундаментом сучасної архітектури безпеки, де безпека кожної окремої держави нерозривно пов’язана з безпекою всіх інших.