Тайное оружие США, детали переговоров с РФ, группа премьера Армении: все за выходные

В ОАЕ у суботу завершився новий раунд переговорів – у тристоронньому форматі між Україною, США і Росією.

Домовилися продовжувати контакти.

За словами Зеленського, незмінною залишається проблема територій, адже Росія досі прагне контролювати весь Донбас.

Крім того, український президент повідомив, що гарантії безпеки від США готові на 100%.

А ще – "жахливі" заяви Шредера, безлюдна роботизована зона на сході НАТО, Орбан йде проти Орбана.

Все важливе і цікаве за вихідні, 24 та 25 січня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Деталі переговорів з РФ.

У суботу в Об’єднаних Арабських Еміратах завершився новий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією стосовно потенційного завершення війни, який стартував ще у п’ятницю.

За словами секретаря РНБО Рустема Умєрова, на зустрічі у п'ятницю йшлося про параметри закінчення війни та "подальшу логіку" переговорного процесу.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що це перший такий формат за доволі довгий час – дводенні тристоронні зустрічі: "Багато встигли обговорити, і важливо, що розмови були конструктивними".

За його словами, головне, на чому зосередились обговорення, – це можливі параметри закінчення війни.

"Дуже ціную, що є усвідомлення необхідності американського моніторингу та контролю за процесом закінчення війни й дотриманням реальної безпеки.

Американська сторона піднімала питання можливих форматів утвердження параметрів закінчення війни та необхідних для цього безпекових обставин", – зазначив Зеленський.

Президент розповів, що переговори тривали зокрема за участі військових трьох сторін.

З українського боку були Рустем Умєров, Кирило Буданов, Андрій Гнатов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця, Вадим Скібіцький.

З американського боку були Стів Віткофф, Джаред Кушнер, Ден Дрісколл, Алекс Гринкевич, Джош Грюнбаум.

З російського боку були представники воєнної розвідки та їхньої армії.

Президент розповів, що переговори тривали зокрема за участі військових трьох сторін.

З українського боку були Рустем Умєров, Кирило Буданов, Андрій Гнатов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця, Вадим Скібіцький.

З американського боку були Стів Віткофф, Джаред Кушнер, Ден Дрісколл, Алекс Гринкевич, Джош Грюнбаум.

З російського боку були представники воєнної розвідки та їхньої армії.

За даними журналіста Axios Барака Равіда, тристоронні переговори між Україною, Сполученими Штатами та Росією в Об’єднаних Арабських Еміратах відновляться наступної неділі, 1 лютого.

Крім того, як пише Axios, американські посадовці назвали переговори України та Росії в Об’єднаних Арабських Еміратах 23-24 січня "кроком" до можливої зустрічі українського президента та правителя РФ.

У неділю президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не змінила свою позицію щодо територіального питання, а для прогресу потрібна готовність всіх сторін до компромісу, зокрема і американська.

"Ми йдемо на те, що ми спілкуємось в тристоронньому форматі.Це такі перші кроки може для того, щоб знайти той самий компроміс.

Але для компромісу потрібно, щоб всі сторони були готові до компромісу, до речі, і американська сторона також", – додав український президент.

Удар по "столу переговорів".

А в ніч на суботу, 24 січня, російські ударні безпілотники поцілили в житлові будинки в Індустріальному та Немишлянському районах Харкова, щонайменше 27 людей постраждали.

По Києву російські окупанти вдарили ударними безпілотниками та балістичними ракетами.

Зафіксовано влучання у трьох районах, відомо про щонайменше одного загиблого і трьох постраждалих.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернув увагу, що кремлівський правитель Владімір Путін віддав наказ про удар у момент, коли в ОЕА тривали переговори щодо мирного процесу під егідою США.

"Його ракети вразили не тільки наших людей, але й стіл для переговорів", – підкреслив він.

За словами міністра, ця атака є свідченням того, що "місце Путіна не за столом мирних переговорів, а на лаві підсудних спеціального трибуналу".

У МЗС Молдови заявили, що російська атака по Україні у ніч на суботу, 24 січня, суперечить усім заявам Росії про її прихильність до миру.

"Ці дії суперечать будь-яким заявам про прихильність до миру.

Республіка Молдова солідарна з Україною", – зазначили у міністерстві.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наголосив, що чергова масована атака РФ на Україну свідчить про небажання Кремля домовлятись про мир.

"У той час як в Абу-Дабі тривали мирні переговори, Росія заговорила мовою, яку вона знає найкраще – мовою терору", – підкреслив він.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна закликав посилити тиск на РФ за допомогою більш жорстких санкцій і більш суворих обмежень, одночасно нарощуючи підтримку України.

Велика Британія засудила останню хвилю російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі України, а Словаччина передасть ноту протесту російському послу через атаки на українську енергетику.

Папа Римський Лев XIV у своїй недільній молитві згадав про війну в Україні, закликавши "всі сторони" активізувати зусилля для досягнення миру.

Щодо військової допомоги.

Президент Володимир Зеленський у контексті масованої російської атаки в ніч на 24 січня закликав партнерів надати Україні додаткові засоби протиповітряної оборони.

За його словами, російські окупанти випустили по Україні понад 370 ударних дронів та 21 ракету різних типів.

Під ударами перебували Київ, а також Київська, Сумська, Харківська та Чернігівська області.

"Розраховуємо на реакцію та допомогу всіх наших партнерів.

Кожна ракета до Patriot, NASAMS, усіх нших систем допомагає захищати критичну інфраструктуру й пройти людям холод зими", – підкреслив президент.

У Нідерландах та Німеччині також закликали надати потужну підтримку протиповітряній обороні України на тлі атак РФ.

Тим часом France24 повідомляє, що Франція передала Україні дрони, здатні летіти на відстань 500 кілометрів.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш остаточно відкинув можливість продажу Україні чеських літаків L-159.

Допомога українській енергетиці.

В ході засідання "енергетичного Рамштайну" у форматі G7+ партнери ухвалили рішення щодо підтримки України на тлі масованих атак РФ на енергосистему.

За словами віцепрем'єра Олексія Кулеби, США нададуть понад 400 мільйонів доларів, Німеччина – 60 мільйонів євро, Велика Британія та Нідерланди – по 23 мільйони євро, Італія – 10 мільйонів, плюс додатково 50 мільйонів закладено в бюджеті на 2026 рік.

Кулеба додав, що Україна розраховує на підтримку партнерів у розширенні децентралізованої генерації для тепла і води, наповненні Національного резерву мобільного енергетичного обладнання, формуванні "банку" критичного обладнання, масштабуванні фізичного захисту енергообʼєктів.

Тим часом чеська ініціатива Darek pro Putina ("Подарунок для Путіна") за 4 дні зібрала понад 3,8 мільйона євро на генератори для Києва.

Візит до Литви.

У неділю президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська прибули до Вільнюса для участі у заходах до річниці Січневого повстання.

Зеленський під час зустрічі з литовським колегою Гітанасом Науседою обговорив підтримку української енергосистеми.

Лідери також обговорили військову співпрацю двох країн, спільні оборонні проєкти та співпрацю в рамках програм PURL та SAFE.

Йшлося також про пропозицію Литви відкрити експортну платформу зброї у Вільнюсі.

Серед інших тем зустрічі – дипломатична робота та результати зустрічей з американцями та росіянами в Абу-Дабі.

На спільній пресконференції Гітанас Науседа наголосив, що Литва прагне, щоби Україна до 2030 року стала членом Європейського Союзу.

Президент України у Вільнюсі вручив міністру закордонних справ Литви Кястутісу Будрісу державну нагороду – орден "За заслуги".

Своєю чергою, президент Литви Гітанас Науседа нагородив міністра закордонних справ України Андрія Сибігу Командорським хрестом Ордена Великого князя Литовського Гедиміна.

Щодо гарантій безпеки від США.

На спільній з литовським президентом пресконференції Володимир Зеленський заявив, що документ про гарантії безпеки від Сполучених Штатів готовий до підписання.

"Документ готовий на 100 відсотків, ми очікуємо від партнерів, готовності, дати та місця, коли ми його підпишемо", – сказав український президент.

За його словами, угоду мають ратифікувати Конгрес США та Верховна Рада України.

Окремо президент згадав про європейську частину гарантій безпеки.

У них, за словами Зеленського, мають бути зафіксовані результати роботи "коаліції рішучих" та дата набуття членства в ЄС.

Як пише Politico, Сполучені Штати переконані в тому, що їхні гарантії безпеки для України мають більше значення, ніж європейські, попри відмову Вашингтона відправляти військових для моніторингу припинення вогню.

Представники Міністерства оборони США заявили, що американські зобов'язання, ймовірно, включатимуть супутникову та розвідувальну підтримку, польоти дронів для моніторингу лінії розмежування та логістичну підтримку.

"Жахливі" заяви Шредера.

Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер просить не демонізувати Росію, а купувати в неї енергію.

"Я також проти демонізації Росії як вічного ворога.

Росія – це не країна варварів, а країна з великою культурою та різноманітними історичними зв’язками з Німеччиною.

"Німецька ганьба" полягає в тому, що ця країна була жорстоко захоплена німецькими солдатами під час двох світових воєн.

Тому ми маємо особливий обов’язок докладати зусиль для досягнення миру з Росією та Україною", – зазначив колишній канцлер Німеччини.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна назвав "жахливими" заклики ексканцлера Німеччини Герхарда Шредера.

"Повномасштабна агресія Росії проти України є прямим результатом років політики умиротворення та десятиліть віри в те, що торгівля приборкає агресію.

Ця віра фінансувала переозброєння та замкнула Європу в енергетичній залежності, яка підтримувала грошовий потік агресора", – написав міністр.

Тсакхна додав, що політика Wandel durch Handel (перекл.

"зміни через торгівлю", переконання, що економічні відносини з авторитарними режимами сприяють їхній демократизації – ред.) зазнала невдачі й до неї немає шляхів повернення.

Більш того, лідерка німецької ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель різко розкритикувала постачання німецької зброї Україні та заявила, що Берлін має повернути виділені кошти, а також компенсувати збитки за пошкодження газопроводу "Північний потік".

Безлюдна роботизована зона НАТО.

За даними Welt am Sonntag, НАТО готує безлюдну роботизовану зону на кордоні з Росією і Білоруссю.

Бригадний генерал Бундесверу Томас Ловін став першим генералом НАТО, який публічно розповів про нову концепцію оборони – Eastern Flank Deterrence Line (EFDL) (Лінія стримування на східному фланзі).

За інформацією газети, цю концепцію планують реалізувати за можливості вже до кінця 2027 року.

У парламенті Британії закликали розпочати випуск військових облігацій, щоб залучити близько 20 мільярдів фунтів стерлінгів для зміцнення армії.

Орбан йде проти Орбана.

Лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що у разі перемоги опозиції на виборах міністерство закордонних справ Угорщини очолить Аніта Орбан.

Угорський глава МЗС Петер Сійярто назвав кандидатуру Аніти Орбан на пост очільника МЗС від опозиції "ідеальною" для України та керівництва ЄС.

Тим часом угорський прем’єр Віктор Орбан бідкається, що Україна "перейшла в наступ" і втручається в угорські вибори.

"Вони погрожують і відкрито втручаються у вибори в Угорщині.

Їхня мета – забезпечити собі фінансування і якомога швидше увійти до Європейського Союзу", – написав Віктор Орбан у соцмережі Х.

Він додав, що як член Європейського Союзу Угорщина має право сказати "ні".

"Наш патріотичний уряд чітко каже "ні".

Ми не хочемо, щоб гроші угорських сімей надсилалися до України, і ми не хочемо, щоб Угорщину втягнули у війну.

Ми повинні показати, що угорцям не можна погрожувати чи залякувати їх.

Ми не такі.

Окрім Брюсселя, ми надсилаємо чіткий сигнал і Києву: ми не будемо платити!" – зазначив Орбан.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що Європейський Союз є зоною миру, а вступ України до ЄС наблизить мир і гарантуватиме безпеку та процвітання для всієї Європи і для всього угорського народу.

"Але це не те, чого хоче Путін.

Він хоче, щоб війна тривала.

Блокуючи членство України в ЄС, Орбан виконує бажання Путіна.

Водночас Орбан блокує відновлення миру в Європі і перетворює Угорщину на спільника режиму Кремля.

Сьогодні Орбан діє навіть не як Міклош Горті, а як посіпака Гітлера Ференц Салаші.

Це урок Другої світової війни", – написав Сибіга.

Таємна зброя США і нова стратегія оборони.

Президент США Дональд Трамп повідомив, що ключову роль у операції із захоплення венесуельського авторитарного лідера Ніколаса Мадуро відіграла нова секретна зброя, яку він називає The Discombobulator (дискомбобулятор).

За його словами, секретна зброя "вивела з ладу обладнання", коли американські гелікоптери 3 січня прибули в Каракас, щоб заарештувати Мадуро та його дружину за звинуваченнями у торгівлі наркотиками та зброєю.

Тим часом Пентагон опублікував нову стратегію національної оборони на 2026 рік, в якій сказано, що основний фокус уваги американських збройних сил зосереджуватиметься на внутрішній безпеці.

Одночасно, згідно з документом, США надаватимуть "більш обмежену" підтримку союзникам в Європі та інших регіонах.

Однак новий документ закликає до "шанобливих відносин" з Пекіном, не згадуючи союзника США Тайвань, який Китай вважає своєю територією.

А загроза з боку Росії у документі описується як "постійна, але керована", що зачіпає східних членів НАТО.

Щодо союзників, то на острові Гренландія, який є складовою Данії, відкинули бажання США контролювати її мінеральні ресурси.

Президент США Дональд Трамп опублікував "фото" з пінгвіном у Гренландії, хоча вони там не живуть, а також пригрозив Канаді 100% митами за угоду з Китаєм.

А прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні сподівається, що Трамп отримає Нобелівську премію миру.

Решта новин.

Трамп анонсував візит свого віцепрезидента до Вірменії та Азербайджану.

Федеральні агенти США вдруге за місяць застрелили людину, у Сенаті погрожують шатдауном.

Зіткнення поїздів в Іспанії: розслідування вказує на наявність тріщин у рейках.

Британія створює власний аналог ФБР для боротьби з тероризмом і організованою злочинністю.

Прем’єр-міністр Вірменії заснував свій музичний гурт.