27 січня: Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту та мощей Іоана Златоустого

Основним символом цього дня є подія 27 січня 1945 року, коли війська 1-го Українського фронту звільнили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі. Ця дата стала визначальною для встановлення Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту Генеральною Асамблеєю ООН у 2005 році, підкреслюючи глобальну важливість збереження пам'яті про жертв.

В Україні, як і в багатьох країнах світу, цей день є офіційною датою вшанування пам'яті мільйонів євреїв та представників інших меншин, які стали жертвами нацистського терору. Він слугує суворим нагадуванням про небезпеку ненависті, фанатизму та упередженості, закликаючи до постійної пильності та боротьби проти будь-яких проявів дискримінації.

Паралельно з цими подіями, православна церква 27 січня за новоюліанським календарем шанує перенесення мощей святителя Іоана Златоустого, який помер у вигнанні в місті Комани у 407 році. Через 30 років після його смерті, імператор Феодосій II наказав перенести святі мощі Іоана до Константинополя, де вони були урочисто зустрінуті народом.

Ця подія має глибоке символічне значення. Згідно з патериком, коли мощі прибули до храму Святої Софії, народ вигукнув: «Прийми престол свій, отче!», і мощі святителя відкрили уста, відповівши: «Мир усім!». Іоан Златоустий і сьогодні шанується як неперевершений проповідник та захисник знедолених, чиї настанови залишаються актуальними.

Незважаючи на скорботні та релігійні події, цей день також має свої народні прикмети, пов'язані з погодою. Наші предки вірили, що ясне небо та яскравий місяць віщують сильні морози найближчими днями, а сніг, що йде великими пластівцями, навпаки, обіцяє швидке потепління та відлигу.

Так само, якщо хмари пливуть проти вітру, очікували потужний снігопад, а біле полум'я у печі, на відміну від червоного, вважалося вісником швидкого потепління. Ці спостереження, передані крізь століття, додають особливого колориту цьому дню, поєднуючи історичні події з природними явищами.

Історична значущість 27 січня розширюється за межі цих подій. Цей день став свідком багатьох інших важливих моментів: від вигнання Данте Аліг'єрі з Флоренції у 1302 році та заснування Університету Джорджії у 1785-му, до оголошення Оттави столицею Канади у 1859 році. Також 27 січня 1860 року вперше було опубліковано повне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, а у 1880-му Томас Едісон запатентував електричну лампу розжарювання.

Сучасна історія також відзначила 27 січня знаковими подіями, як-от початок активних боїв за Дебальцеве у 2015 році під час Війни на сході України та стрілянина на заводі Південмаші у Дніпрі у 2022 році, що призвела до загибелі п'яти осіб, підкреслюючи безперервний ланцюг подій, що формують суспільство.

Цей день є яскравим прикладом того, як історія і пам'ять переплітаються з віруваннями та народними традиціями, формуючи унікальний відбиток у календарі. Він закликає нас не лише пам’ятати минуле, а й активно працювати над створенням кращого майбутнього, сповненого миру, взаєморозуміння та поваги до кожної людини.