77% європейців: чому Трамп не гідний Нобелівської премії миру?

Наприкінці минулого року, коли політичні пристрасті виходили за межі національних кордонів, компанія стратегічних комунікацій FGS Global провела масштабне опитування. Воно охопило понад 11 тисяч респондентів у 23 країнах Європейського Союзу, намагаючись зрозуміти ставлення до однієї з найсуперечливіших фігур сучасності – президента США Дональда Трампа.

Результати опитування виявилися промовистими: 77% опитаних європейців рішуче заявили, що президент США не заслуговує на Нобелівську премію миру. Це рішення було ухвалене ще до того, як Трамп знову виступив із жорсткими заявами на адресу Європи, зокрема Данії, що лише підтвердило існуюче негативне сприйняття.

Громадяни ЄС також висловили глибокий песимізм щодо глобальних наслідків його політики. 69% респондентів заявили, що з острахом дивляться на вплив Трампа на світову економіку. Трохи менше, 64%, відзначили негативні наслідки його дій для миру та безпеки.

Такий самий відсоток європейців, 64%, вважає, що політика американського лідера має поганий вплив безпосередньо на їхні країни. Ці цифри яскраво ілюструють широке невдоволення і почуття нестійкості, викликане діями Трампа.

Ці знахідки спонукали багатьох європейців до думки, що їхнім лідерам необхідно активізуватися та бути готовими до змін. 71% респондентів повністю підтримали ідею, що їхні країни повинні більш наполегливо відстоювати свої національні інтереси, навіть якщо це призведе до конфліктів з іншими державами.

Крім того, 57% опитаних висловилися за збільшення інвестицій у європейську безпеку та оборону. Особливо відчутною ця недовіра є в Німеччині, де 76% громадян вважають США ненадійним партнером, а вищий показник недовіри, 83%, зафіксовано лише до Росії.

Опитування від FGS Global – це не єдина ознака зростаючого невдоволення Дональдом Трампом. Паралельно, як пише "Європейська правда", паризька платформа Le Grand Continent зафіксувала, що 51% європейців вважають Трампа "ворогом Європи".

Ці дані з'явилися після того, як президент США почав тиснути на Данію та Європу з наміром придбати Гренландію. Такі дії лише посилили сумніви щодо його довгострокової політики та намірів щодо європейських союзників.

Результати цих опитувань відображають глибоке занепокоєння європейців щодо напрямку світової політики та необхідність переосмислення власних пріоритетів. Вони підкреслюють зростаюче бажання громадян ЄС бачити своїх лідерів більш рішучими та самодостатніми на міжнародній арені, особливо у відповідь на виклики, які несе сучасний світ.