Латвія бачить тривожні паралелі: Росія сприймає її як Україну до війни

Кінець січня 2025 року приніс тривожні новини до Латвії. Бюро захисту Конституції (SAB) опублікувало несекретну частину свого щорічного звіту, що містив глибокий аналіз поточної ситуації безпеки та прогнози на майбутнє. Цей документ став джерелом серйозного занепокоєння, вказуючи на посилення загрози з боку Російської Федерації.

Протягом останніх років сприйняття Москвою Заходу лише посилюється, і це впливає на всю її зовнішню політику. Згідно зі звітом SAB, Росія вважає, що вже вступила в пряму конфронтацію із Заходом, і ця боротьба розгортається не тільки в Україні, а й у глобальному та ідеологічному вимірах. Таке загострення сприйняття загрози з російського боку значно підвищує ризики для безпеки всієї Європи.

Одним з гібридних інструментів, який Росія активно використовує для реалізації своїх планів, є застосування правових механізмів на міжнародній арені. Цей метод спрямований на дискредитацію Латвії на міжнародному рівні та створення постійного тиску з метою змусити країну змінити свою політику щодо Росії та російськомовного населення. Окремий розділ звіту присвячений детальному поясненню цього механізму впливу.

SAB також висловлює припущення, що Росія продовжуватиме становити значну військову загрозу для європейських країн та НАТО. Мілітаризація російської економіки, як зазначається у звіті, триватиме навіть після можливого завершення або заморожування війни в Україні. Це свідчить про довгостроковий характер мілітаристських намірів Росії.

Найбільше занепокоєння викликають свідчення того, що Росія починає сприймати Латвію дедалі більше так, як вона це робила з Україною до початку війни. Хоча наразі Росія не становить прямої військової загрози для Латвії, низка ознак вказує на потенційні довгострокові плани Москви в регіоні. Цей висновок додає напруженості та вимагає пильної уваги до розвитку подій.

Директор SAB Егілс Звєдріс, коментуючи щорічний звіт, наголосив, що рівень загрози з боку Росії залишатиметься високим і необхідно цілеспрямовано працювати над його зменшенням. Він також зазначив, що потрібно бути готовими до можливих спроб Росії вплинути на парламентські вибори, які відбудуться в Латвії восени цього року. Засекречена частина звіту буде розглянута Кабінетом міністрів та Комісією з національної безпеки парламенту для затвердження напрямків діяльності Бюро на 2026 рік.

Генеральний директор Департаменту зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін раніше заявляв, що наразі відсутні ознаки намірів Росії здійснити напад на будь-яку з країн Балтії або на Альянс НАТО загалом.

Попри це, постійна адаптація та створення Росією нових гібридних інструментів, разом із її мілітаризацією, свідчить про зміну парадигми безпеки в регіоні, яка вимагає постійної готовності та аналізу з боку країн-членів НАТО.

"Протягом останніх кількох років сприйняття Москвою Заходу як екзистенційної загрози для режиму посилилося. Росія вважає, що вона вже вступила в пряму конфронтацію із Заходом: боротьба відбувається не тільки в Україні, але й у глобальному та ідеологічному вимірі. Посилене сприйняття загрози з боку Росії означає значне збільшення загроз безпеці Європи", – зазначено у звіті SAB.

"Рівень загрози з боку Росії залишатиметься високим, тому ми маємо цілеспрямовано працювати над його зменшенням. Ми також маємо бути готовими до того, що Росія намагатиметься вплинути на парламентські вибори, які відбудуться в Латвії восени цього року", – прокоментував директор SAB Егілс Звєдріс.

Ситуація, що розгортається, вимагає від Латвії та її союзників максимальної пильності та системної протидії гібридним загрозам. Залишається сподіватись, що спільні зусилля допоможуть зберегти стабільність та мир у регіоні, демонструючи чітке розуміння викликів.