Росія змінила пріоритети: чому наступ на Донбасі відходить на другий план?

На Сумському напрямку бої тривають у тактичній зоні, де російські війська намагаються прорватися до рубежу Писарівка-Мар’їне. Їхня мета — досягти ефективної дальності вогню по Сумах. Попри окремі просування, зокрема захоплення Андріївки, основну мету — вийти до зазначеного рубежу — ворог поки що не досяг. Також тривають бої в районі лісового масиву поблизу хутора Садки, який залишається під контролем Збройних сил України.

На Вовчанському (Харківському) напрямку тактична група російських військ «Бєлгород-Харків» продовжує спроби просування вздовж Сіверського Дінця та в напрямку Вовчанськ – Білий Колодязь. У цьому районі підрозділи 6-ї загальновійськової армії, 11-го та 44-го армійських корпусів намагаються закріпитися в Симинівці та Графському після захоплення Синельниково і Цигельного. За понад три місяці боїв ворог просунувся лише на 4,1-4,2 км західніше Вовчанська.

Основна дирекція наступу російських військ у напрямку Білого Колодязя стикається з запеклим опором на південних околицях Вовчанська. Активація ворога кілька місяців тому була обумовлена бажанням прорватися на Великий Бурлук. Однак розпорошення зусиль 6-ї загальновійськової армії на трьох напрямках — Вовчанськ, Мілове та плацдарм на Осколі — призвело до того, що просування недостатнє для проривів оборони ЗСУ.

Напрямок Великого Бурлука, який вважається головним для наступу 6-ї загальновійськової армії, також не є особливо сприятливим для російських військ. Минулого року їм вдалося просунутися на 7-7,5 км у деяких районах, досягнувши рубежу Одрадне-Дворічанське. Проте подальший наступ почав згасати, попри спроби просунутися від плацдарму на Осколі та від Мілового. Реалізація плану обійти вузол оборони ЗСУ в районі Колодязного зазнала невдачі.

Ці події відбуваються в оперативній зоні російського угрупування військ «Север», яке діє на Північнослобожанському (Суми), Південнослобожанському (Харків/Вовчанськ) та Великого Бурлука напрямках. Ворог задіяв значні сили, такі як 6-та загальновійськова армія, 11-й, 14-й та 44-й армійські корпуси. При цьому просування на 4,5 км за 3 місяці в районі Вовчанська та на 7,5 км від Мілового до Красного Першого вважаються тактично скромними.

Російське командування надає велике значення угрупуванню «Север», яке є «накопичувачем резервів» і відповідало за формування нових дивізій і корпусів у 2025 році. Це може пояснюватися тим, що російське керівництво вважає цю зону перспективною для швидкого досягнення успіху або ж розглядає північно-західний театр воєнних дій як пріоритет. Плани також передбачають подальше нарощування сил через формування ще однієї загальновійськової армії на базі одного з армійських корпусів.

«Шансів захопити весь Донбас немає: Росія переходить до плану «Б»»

Стратегічні дії Росії на Сумському та Харківському напрямках формують основу для майбутнього «обмінного фонду», який, як припускається, може бути використаний у подальших переговорах. Це вказує на зміну фокусу від амбіційних цілей на Донбасі до більш прагматичних завдань у прикордонних регіонах, відображаючи адаптацію до реалій тривалого конфлікту.