Новий світоустрій за Карні – сигнал SOS для Західного партнерства

Виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, прем’єр-міністр Канади Марк Карні фактично проголосив розпад старого світового порядку, що базувався на стратегічному партнерстві Заходу, пріоритеті міжнародного права та спільних цінностях.

Не будучи ідеальним і не забезпечуючи повної рівності між великими й малими державами, цей порядок, утім, гарантував відносну стабільність і зрозумілі правила гри, які зрештою сприяли глобальному процвітанню.

Особливі права великих гравців компенсувалися їхньою відповідальністю за дотримання правил – і саме тому такі асиметрії вважалися прийнятними.

Подібні думки й висновки останнім часом лунають від багатьох політиків і аналітиків. Однак Карні пішов далі. Він спробував закласти ідеологічні підвалини нового світового порядку, який, на його переконання, має передбачати диверсифікацію зв’язків середніх і малих держав – як із великими центрами сили, так і між собою.

Йдеться про різноформатну співпрацю, спрямовану на протидію домінуванню та безкарності глобальних лідерів. Конфігурації таких коаліцій у різних сферах можуть відрізнятися, адже головною метою є виживання слабших, захист їхніх інтересів і водночас збереження поваги до цінностей.

Хоча при обґрунтуванні необхідності змін канадський прем’єр прямо не називає імені президента США Дональда Трампа, всім очевидно, що передусім ідеться саме про нього. Усім – включно з самим Трампом.

Політика тиску, яку обрала нова американська адміністрація як щодо опонентів, так і щодо союзників, підриває стратегічне партнерство Заходу – політичне, економічне й військове. Хоча не всі формати співпраці зруйновані, стовідсоткової впевненості в них більше не мають ані канадці, ані європейці. Наслідком дефіциту довіри до Вашингтона стала активізація контактів колишніх партнерів США з іншими світовими гравцями – зокрема Китаєм, країнами Латинської Америки та Індією.

Карні не лише не применшує і не приховує диверсифікацію економічних зв’язків Канади на користь інших великих гравців, у тому числі й противників Заходу. Навпаки – він наголошує на ній як на єдиному можливому варіанті економічної політики для держави, що прагне захистити власні інтереси від тиску великого сусіда.

Нова торговельна угода Канади з Китаєм, укладена у січні 2026 року, радикально знижує тарифи на імпорт китайських електромобілів – зі 100% до 6,1% – і передбачає квоту в 49 тисяч автомобілів на рік із можливістю її подальшого збільшення. Натомість Китай скасовує високі мита на канадську канолу (ріпак) і горох, полегшуючи доступ канадських фермерів до китайського ринку.

Ця угода продовжує торішній тренд диверсифікації канадського експорту, зокрема енергоносіїв, у відповідь на недружні тарифні рішення та політичні заяви США. Як зазначив Карні, Канада також домовилася про всеосяжне стратегічне партнерство з Європейським Союзом, включно з приєднанням до SAFE – європейських механізмів оборонних закупівель. Крім того, Оттава веде переговори про зони вільної торгівлі з Індією, країнами АСЕАН, Таїландом, Філіппінами та блоком МЕРКОСУР.

Реакція президента Трампа на політику Карні є емоційною й показово чутливою. Нездатність Вашингтона одноосібно протистояти всьому світу стане ще очевиднішою, якщо нові правила гри почнуть активно застосовувати й європейці. Вони, власне, вже рухаються в цьому напрямку. Про це свідчить і підписання Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю з південноамериканським блоком МЕРКОСУР, і прагнення європейських столиць до прагматичних економічних відносин із Пекіном.

Водночас стратегічний розрив між Європою та Вашингтоном наразі стримується не лише масштабами взаємної торгівлі, а й безпековими інтересами. Європа поки що не здатна самостійно протистояти загрозам з боку Москви без підтримки США. Це стосується і України.

Оприлюднення прем’єр-міністром Канади Марком Карні концепції нового світового порядку має стати гучним тривожним дзвінком, а не похоронним дзвоном для Західного партнерства.