Нелегальне казино в Telegram: конфлікт регулятора та непідконтрольного месенджера
Протягом певного часу «ПлейСіті» активно налагоджувало зв'язки з різними платформами для боротьби з незаконною рекламою грального бізнесу. Багато з них демонстрували готовність до співпраці та взаємодії, що дозволяло регулятору досягати певних успіхів у цьому напрямку.
Однак представництво Telegram в Україні виявилося єдиною платформою, яка не відгукувалася на жодні звернення та не реагувала на законні вимоги «ПлейСіті». Це створило значну перешкоду в ефективному регулюванні сфери онлайн-казино.
Голова «ПлейСіті» Геннадій Новіков був відвертим у своїх коментарях, зазначивши, що саме через цю відсутність комунікації Telegram залишається найбільш проблемним сегментом у подоланні нелегальної реклами азартних ігор.
Він пояснив, що реклама в Telegram поділяється на два основні типи: пряма реклама в каналах та у блогерів, а також реклама через платформу Telegram Ads. Щодо реклами у блогерів, Новіков відзначив зменшення її обсягів після моніторингу та скарг, згадуючи кейс Telegram-каналу «Труха Україна».
Водночас, у липні 2025 року «ПлейСіті» вже оштрафувало Telegram-канал «Труха Україна» на 4,8 млн грн за систематичну нелегальну рекламу казино, яка використовувала маніпулятивні фрази. Цей випадок став яскравим прикладом спроб покарати порушників, навіть попри відсутність прямої комунікації з месенджером.
Наразі «ПлейСіті» активно розробляє інструменти технічного впливу на платформи, що ігнорують державні вимоги. Паралельно з цим, у Верховній Раді України знаходиться законопроєкт щодо регулювання месенджера Telegram, ініційований депутатом Миколою Княжицьким.
Метою законопроєкту є захист національної безпеки, оскільки існує загроза використання Telegram для інформаційних операцій проти України, збору чутливих державних та персональних даних громадян, що може мати серйозні наслідки в умовах збройної агресії. Ця ініціатива підкреслює ширший контекст боротьби за інформаційний суверенітет.
Ситуація з Telegram висвітлює складність взаємодії державних регуляторів з глобальними цифровими платформами, які не завжди підпорядковуються національному законодавству. Відсутність прямої комунікації створює "сірі зони", які можуть використовуватися для маніпуляцій та порушень, зокрема, у сфері грального бізнесу.
Геннадій Новіков, голова «ПлейСіті», повідомив: «Єдина платформа, яка не реагує на наші законні вимоги, – це Telegram. Саме тому він залишається проблемним сегментом».
Невирішені питання комунікації з глобальними платформами, такими як Telegram, ставлять перед українською державою нові виклики у забезпеченні інформаційної безпеки та правопорядку. Подальші дії регулятора та законодавців покажуть, чи зможе Україна встановити ефективний контроль над цифровим простором, який є критично важливим для її суверенітету та захисту громадян.