Небезпечний Трамп, 33 мобільні ТЕС, і суперечка Маска з міністром: що чекає Європу?

На тлі глобальних змін, де Європа більше не є пріоритетом у зовнішній та безпековій політиці США, як наголосила висока представниця ЄС Кая Каллас, континент усвідомлює необхідність активізації власної оборони. Це розуміння стало каталізатором для пропозицій, які можуть змінити архітектуру європейської безпеки, формуючи новий шлях для континенту.

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс ініціював так званий "ракетний тур" державами ЄС. Його мета – оцінити спроможності промисловості щодо виробництва ракет, які є терміновим пріоритетом. Кубілюс також запропонував створити Раду безпеки Європи, щоб координувати масштабні трансформації у оборонній сфері та допомогти Європі стати "сильним, але лагідним гігантом".

Паралельно з цими ініціативами, політична напруженість зростає на тлі особистих зустрічей та коментарів. Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, за даними Politico, висловив занепокоєння станом розуму тодішнього президента США Дональда Трампа після їхньої зустрічі у Флориді, назвавши Трампа "небезпечним". Ці враження суперечать офіційній позиції Білого дому, який демонструє спільні фото Трампа та Путіна, додаючи неясності у глобальну політичну картину.

Водночас, Німеччина продовжує надавати значну підтримку Україні, анонсувавши передачу 33 мобільних теплоелектростанцій, що здатні забезпечити електроенергією мільйони людей. Посол Німеччини Гайко Томс підкреслив, що завдання полягає у швидкому підключенні цих установок, що є критично важливим для України. Німеччина також вже поставила дев'ять систем ППО IRIS-T, готуючись до нових постачань.

На тлі цих подій відбувається суперечка між Ілоном Маском та міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським щодо використання терміналів Starlink. Сікорський закликав Маска звернути увагу на використання терміналів Starlink у БПЛА, на що Маск, у відповідь, назвав міністра "слинявим недоумком", підкресливши, що Starlink є основою військового зв'язку України. Цей інцидент поглиблює дискусії про роль приватних компаній у конфліктах.

Сьогодні, коли Україна та США допрацьовують угоду щодо повоєнної відбудови, а Франція обіцяє додаткові літаки, стає очевидним, що міжнародна співпраця залишається ключовим фактором. Президент Франції Емманюель Макрон наголошує на необхідності повноцінної участі європейців у переговорах, які їх безпосередньо стосуються, підкреслюючи спільні зусилля у розв'язанні конфліктів та забезпеченні стабільності.

Глобальні зміни в геополітичному ландшафті викликають занепокоєння серед європейських лідерів. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен не вірить у повернення світового порядку, який панував дотепер, підкреслюючи, що впевненість у мирному майбутньому втрачена. Ці настрої посилюються напруженими відносинами з Росією, що виявляється у зростанні військової активності та гібридних загрозах, як-от контрабандні метеозонди з Білорусі, що тричі закривали аеропорт Вільнюса.

Також, Угорщина активно обговорює питання передвиборчої кампанії, що впливає на відносини з Україною. МЗС України висловило протест угорському послу Анталу Гейзеру через заяви щодо нібито втручання України у вибори та закликало припинити антиукраїнську риторику. Ці події підкреслюють складність дипломатичних взаємодій у регіоні, де внутрішні політичні процеси можуть суттєво впливати на міжнародні відносини.

"Я знаю, що ведеться активна робота, щоб спробувати з'ясувати, чи можна примирити погляди обох сторін з цього питання. Це все ще міст, який ми не перейшли", – сказав державний секретар США Марко Рубіо, акцентуючи на складнощах у питанні майбутнього статусу Донбасу.

"Спільна оборона була б нашою силою у світі сили. У світі гігантів ми теж маємо стати гігантами. Лагідним гігантом, який сприяє міжнародному праву та співпраці. Але все ж сильним гігантом", – заявив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, закликаючи держави-члени ЄС взяти на себе провідну роль у європейській обороні.

На тлі цих глибоких трансформацій, Європа та її союзники стоять на порозі нової ери, де спільні зусилля, дипломатична винахідливість та посилення оборонних можливостей стануть вирішальними для збереження стабільності та процвітання. Подальші дії визначать, чи зможе континент адаптуватися до викликів і вибудувати міцну архітектуру безпеки, здатну протистояти майбутнім загрозам.