Що дорожче — перемога України чи прорив Росії та хто насправді платить за війну

Згідно з Кільським інститутом, із 2022 року інституції ЄС і держави-члени зобов’язалися надати Україні 165,7 млрд євро підтримки, тоді як США — близько 130,6 млрд євро.

Експерт з питань ЄС Ґйорґі Фольк у межах проєкту для EU NEIGHBOURS east проаналізував популярну тезу популістів про те, що «фінансування України надто дорого обходиться» і поділився із ТСН.ua своїми висновками.

Європейська парламентська дослідницька служба (ЄПДС) також зазначає, що станом на 2025 рік ініціатива «Team Europe» випередила США за загальним обсягом фінансової, гуманітарної та військової допомоги.

У сфері військового обладнання країни ЄС також виділили цього року трохи більше, ніж Вашингтон: 65,1 млрд євро проти 64,6 млрд євро, плюс ще 32,8 євро млрд європейських зобов’язань.

Втім, ситуація складніша: значна частина американської допомоги — це гранти, тоді як близько 75% фінансування ЄС становлять кредити на вигідних умовах із тривалим пільговим періодом і субсидією відсотків. Це зменшує негайні витрати, але означає більші довгострокові ризики — з розрахунком на погашення коштом російських активів або «репараційних кредитів».

Вартість бездіяльності

Дослідження норвезької аналітичної компанії «Corisk» та Норвезького інституту міжнародних справ порівнює два сценарії:

• Сценарій 1 — часткова перемога Росії: Москва відсуває фронт на захід, Україна змушена погодитися на «невигідне перемирʼя» та втрачає до половини території. Це коштувало б Європі 524–952 млрд євро лише на біженців і соціальні витрати за чотири роки, а з урахуванням додаткових оборонних витрат — 1,2–1,6 трлн євро.

• Сценарій 2 — перемога України: Європа озброює Україну (1,5 тис.–2,5 тис. танків, 2 тис.–3 тис. артсистем, до 8 млн дронів, сучасна ППО), що дозволяє відкинути російські війська і змусити Кремль до справедливого миру. Вартість оцінюється у 522–838 млрд євро за чотири роки — приблизно вдвічі менше, ніж у разі російської перемоги.

Скільки коштувала б війна Росії проти НАТО?

Офіційних розрахунків ЄС щодо війни проти НАТО немає, але існують оцінки потреб європейської оборони в разі втрати підтримки США.

За аналізом брюссельського аналітичного центру «Bruegel» у 2025 році, Європі знадобилося б щонайменше 300 тис. додаткових військових і близько 250 млрд євро щорічних оборонних витрат без допомоги США.

Згідно з норвезьким дослідженням, загальні витрати Європи сягнули б 1,2–1,6 трлн євро у разі війни Росії проти НАТО за описаним вище сценарієм 1.

Цього достатньо, щоб перевищити всі нинішні витрати ЄС на підтримку України — і це без урахування можливих руйнувань інфраструктури у країнах Балтії чи Скандинавії та нових хвиль біженців.

Хто підтримує Україну?

Актуальні дані ініціативи Кільського інституту «Ukraine Support Tracker» показують, що Угорщина витрачає на підтримку України порівняно небагато — попри, а можливо, й саме через близькість війни.

Натомість менш заможні держави Балтії, а також нордичні країни, витрачають найбільше відносно свого ВВП. Польща, Чехія та Словаччина також демонструють виняткову щедрість у «середньому діапазоні», тоді як за абсолютними обсягами лідирують Німеччина та Франція.

Водночас серед міжнародних кредиторів і донорів існує широкий консенсус щодо нагальної потреби гарантувати безперервну підтримку України. В заяві від 26 листопада 2025 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) підкреслив: «Оперативні дії донорів є критично необхідними для запобігання проблемам із ліквідністю«.

МВФ наголошує, що фіскальні й зовнішні фінансові потреби України є величезними, а ризики — «винятково високими» через тривалість та інтенсивність війни й коливання донорської підтримки. Світовий банк оцінює зовнішні фінансові потреби України у 2025 році в 37 млрд євро — отже, забезпечення фінансування з початку 2026 року є нагальним.

Свіжі дані Кільського інституту також сигналізують про різке падіння військової й оборонної підтримки у 2025 році. Україна переживає рік із рекордно низькою кількістю нових рішень про надання допомоги з початку повномасштабної війни у 2022 році. Європа виділила лише близько 4,2 млрд євро військової допомоги — цього недостатньо, щоб компенсувати припинення підтримки США.

Водночас внутрішні диспропорції в Європі зросли: Франція, Німеччина та Велика Британія значно збільшили свої внески, але відносно ВВП усе ще поступаються нордичним країнам. Натомість Італія та Іспанія зробили мінімальні внески.

Варто зазначити, що Німеччина є головним донором систем ППО й танків, тоді як Польща, Чехія та країни Балтії передали найбільше важкого озброєння.

Ірландія також активно долучається: цього місяця прем’єр-міністр Міхал Мартін оголосив про фінансову підтримку України в розмірі 125 млн євро у межах п’ятирічного партнерства — додатково до попередньо оголошених 35,4 млн євро гуманітарної та стабілізаційної допомоги.

Крім цього, витрати на біженців особливо відчутні в Німеччині, Польщі, Румунії й Чехії.

Скільки ЄС витрачає на Україну: цифри й факти

За даними Європейської парламентської дослідницької служби (ЄПДС) за жовтень 2025 року, інституції ЄС та 27 держав-членів у форматі «Team Europe» мобілізували близько 177,5 млрд євро фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україні з лютого 2022 року.

Сюди входить макрофінансова допомога та програма «Ukraine Facility» із бюджетом 50 млрд євро на 2024–2027 роки, з яких 38,27 млрд євро — це пряма бюджетна підтримка, переважно у вигляді пільгових кредитів. Також враховується військова допомога, яку ЄПСД оцінює в 63–65 млрд євро, включаючи поставки держав-членів і виплати з Європейського фонду миру.

Нарешті, підтримка біженців — стаття витрат, яку громадськість рідко напряму пов’язує з Україною, — становить близько 155 млрд євро в період з початку 2022 року до серпня 2025-го за оцінками ЄПДС.

Всього програми ЄС, військова допомога й витрати на біженців складають приблизно 330 млрд євро за 3,5 роки. У річному вимірі це 90–100 млрд євро, тоді як ВВП ЄС-27 у 2024 році перевищував 15 трлн євро, — а це приблизно 0,6–0,7%.

Важливу роль відіграють і фінансові інституції ЄС. У липні 2025 року Група Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) повідомила, що мобілізувала для України 3,6 млрд євро підтримки та кредитів з початку повномасштабного російського вторгнення — переважно на енергетику, транспорт і фінансування малого й середнього бізнесу.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є найбільшим інституційним інвестором в Україні під час війни: на Конференції з відновлення України 2025 року в Римі банк повідомив про фінансування на суму 7,6 млрд євро і планує щорічно виділяти 1,5–2 млрд євро.

Це не «розкішні інвестиції», а електростанції, мости, системи теплопостачання, прикордонні пункти й розвиток малого бізнесу — усе те, без чого країна на передовій швидко перетворилася б на «хронічно нестабільного сусіда».

Гороскоп / © Credits Війна в Україні / © Associated Press Війна в Україні / © Associated Press У Києві та області в суботу та неділю стовпчики термометрів сягнуть -17°C вночі