Європа сказала "стоп" російському газу: які втрати очікують на Москву

Євросоюз офіційно запускає процес повної відмови від російського газу, який ще кілька років тому був ключовим енергоресурсом для блоку. 26 січня країни ухвалили рішення щодо поетапної відмови від трубопровідного та зрідженого газу.

Попри те, що за роки повномасштабної війни частка постачання газу з Росії до ЄС скоротилася, вона досі зберігається на певному рівні. Цим кроком Європа остаточно намагається позбутися залежності від російських енергоресурсів.

Для Росії ж це рішення означатиме подальше звуження доступу до одного з найприбутковіших ринків збуту.

24 Канал дізнався, що передбачає регламент щодо відмови від російського газу, коли Європа остаточно припинить імпорт за короткостроковими та довгостроковими контрактами, і як це вдарить по Росії.

Як Росія шантажувала Європу газом?

Як розповів для 24 Каналу експерт з енергетичних питань Ігор Стукаленко, ще у 2022 році, після того як Росія вторглася в Україну повномасштабно, Європа почала напрацьовувати план RePowerEU.

Зверніть увагу! Стратегічна частина плану RePowerEU полягала якраз у тому, щоб припинити імпорт російського палива, зокрема газу.

У той період загалом ситуація з постачанням газу була складна, зокрема через те, що росіяни шантажували європейський ринок.

Зауважте! Вибухи на газопроводах "Північний потік – 1" та "Північний потік – 2" трапилися 26 вересня 2022 року, що призвело до масштабних витоків газу. До слова, "Північний потік – 2" так і не був запущений в роботу, адже його будівництво завершилося лише 2021 року, а згодом Росія розпочала вторгнення в Україну.

Після цих подій російський газ все ще продовжував надходити до європейських країн, попри припинення постачання по північних трубопроводах "Північний потік" та Ямал – Європа.

• Відтак постачання мережевого газу (магістрального) продовжувалося двома маршрутами: українським та турецьким. Ці постачання були приблизно на таких рівнях: транзитом через Україну проходило десь в середньому до 50 мільйонів кубометрів газу на добу, через Туреччину – так само.
• Втім на початку 2025 року Україна закінчила транзитний контракт з "Газпромом". Натомість через "Турецький потік", а саме через пункт перетину кордону між Туреччиною та Болгарією, лише за вчора (26 січня – 24 Канал) надійшло 56 мільйонів кубічних метрів на добу, каже Стукаленко.

Ситуація з російським СПГ зовсім інша, адже постачанням цього газу до Європи не лише не зупинилося, вони ще й розвивалися з 2022 року.

Були різні причини, зокрема будівництво заводів з виробництва скрапленого газу на Ямалі, де була частка європейських компаній. На сьогодні постачання СПГ продовжується,
– додає пан Ігор.

За словами експерта, Євросоюзу тривалий час не вдавалося ухвалити чіткий план щодо заборони російського газу. І одна із причин – позиція Угорщини та Словаччини. Вони це аргументували й досі аргументують безпекою країни, а тому блокували остаточне ухвалення плану.

Наразі відомо, що Угорщина та Словаччина планують оскаржити в суді рішення ЄС про відмову від російських енергоносіїв. Зокрема, Петер Сіярто, міністр закордонних справ Угорщини, назвав регламент "масштабним юридичним шахрайством".

Єврокомісія ж визнала право Угорщини та Словаччини на судове оскарження, втім наразі там мають надію розв'язати питання обговоренням.

Які заборони прописані в регламенті щодо російського газу?

Як додає Стукаленко, ще у грудні 2025 року у Європейській раді вдалося досягнути певного компромісу. Ідеться про так звану програму поетапного скорочення імпорту російського газу:

• Перша заборона стосується нових контрактів щодо постачання. Є певна кількість контрактів, які ще працюють на сьогодні, але нових укладати вже не будуть. Дедлайн – 1 січня 2026 року.
• Друга стосується СПГ. Є два види контрактів: довготривалі та короткострокові. Короткострокові забороняють укладати вже з 25 квітня цього року.
• Третя – довгострокові контракти по СПГ. До 1 січня 2027 року припиняється дія таких контрактів.
• Четверта стосується магістрального газу – до 17 червня має закінчитися укладання нових короткострокових контрактів. Щодо довгострокових – до 30 вересня 2027 року.

Єдине, щодо цих контрактів є примітка про можливе перенесення дати, але не пізніше 1 листопада 2027 року. Гадаю, що така примітка стосується таких країн, як Угорщина, у першу чергу,
– додає експерт.

Крім того, в регламенті збережено пункт про призупинення, що дає можливість Європейські комісії призупинити дію рішення до чотирьох тижнів у разі раптових подій, як-от загроза енергопостачання.

Також до 1 березня 2026 року держави ЄС зобов'язані підготувати національні плани диверсифікації газових постачань та визначити можливі труднощі із заміщенням російського газу.

Отже, як зауважує для 24 Каналу економіст Олег Гетман, чинними до певного періоду будуть лише старі контракти щодо постачання російського газу, а нові не укладатимуться.

• Нагадуємо, 27 держав – членів ЄС офіційно ухвалили постанову про поступове припинення імпорту російського газу з трубопроводів та зрідженого природного газу до ЄС, пишуть у пресслужбі Ради Євросоюзу. Нові правила також включають заходи щодо ефективного моніторингу та диверсифікації енергопостачання.
• За порушення правил у регламенті передбачені санкції: для фізичних осіб – штраф щонайменше 2,5 мільйони євро; для компаній – штраф щонайменше €40 мільйонів євро, або щонайменше 3,5% від загального річного світового обороту компанії, або 300% від оціненого обороту відповідної транзакції.

Яким буде вплив на Росію?

Стукаленко заявляє, що в теперішніх умовах російський газ становить від 12 до 13% у загальному пакеті імпорту Європи. Раніше його частка могла становити навіть до 50%.

Попри це Європа досі платить Росії чималі кошти за газ:

• Відповідно до даних звіту CREA за грудень 2025 року, Угорщина стала найбільшим імпортером ЄС, придбавши російського викопного палива на суму 337 ​​мільйона євро, із яких трубопровідного газу – на 207 мільйонів ​​євро.
• У звіті йдеться про те, що ЄС досі залишається найбільшим покупцем СПГ Росії, забезпечуючи реалізацію майже половини (49%) загального обсягу її експорту. Щодо трубопровідного газу, то ЄС також лідерував серед покупців, імпортуючи 35% трубопровідного газу Росії.
• А якщо взяти 5 найбільших імпортерів російського викопного палива разом з ЄС, то вони всі разом заплатили у грудні Росії 1,4 мільярда євро.
• Проте у 2024 році Європейський Союз заплатив Росії приблизно 21,6 – 23 мільярди євро за імпорт енергоносіїв, зокрема газу та нафти. А в першій половині 2025 року ЄС імпортував російських енергоресурсів, включно з трубопровідним газом та СПГ, на понад 11,4 мільярда євро, писав Reuters.

Гетман розповідає, що саме Угорщина та Словаччина зараз отримують газ з Росії через "Турецький потік" – єдиний трубопровід, який досі транзитом постачає газ до Європи.

• На рік це 18 мільярдів кубометрів, тобто орієнтовно 5 мільярдів євро, які сплачують ці країни Росії.
• Крім того, росіяни продають обсяг СПГ Європі орієнтовно на 7 мільярдів євро на рік.
• Тому заборона цих двох ресурсів коштуватиме російському бюджету приблизно 12 мільярдів євро.

Це буде доволі відчутно, особливо на фоні того, що зараз в росіян шалений дефіцит бюджету, каже пан Олег. А ще додається різкий спад цін на світову нафту: російська марка нафти Urals на 15 – 20 доларів за барель дешевша, ніж міжнародна еталонна марка нафти Brent.

Торік через спад ціни на нафту російський бюджет мав дефіцит у близько 5 трильйонів рублів, і цього року дефіцит буде таким самим.

Тобто ще більше дефіциту, ще більше кредитів на внутрішньому ринку під великі відсотки, а також друкування рублів, що призведе до девальвації нацвалюти, можна очікувати вже цього року в Росії,
– додає Олег Гетман.

Які країни можуть замінити російський газ для ЄС?

Стукаленко додає, що після заборони на російський газ для ЄС важливими шляхами постачання залишається трубопровідний газ з Норвегії. Крім того, це ще й пункт з'єднання між Африкою та Європою, через який іде імпорт газу з Алжиру.

Залишається важливим південний коридор постачання, зокрема газ з Азербайджану, якому, до речі, надаються певні преференції в регламенті щодо заборони російського газу,
– зауважив пан Ігор.

• Цікаво, що в документі навіть окремо прописано щодо митного оформлення та подання декларацій щодо походження газу, аби не пропускати до ЄС російський газ під виглядом якогось іншого.
• Річ у тім, що частина газу з Азербайджану йде через Туреччину. Враховуючи те, що в Туреччині є чимало джерел надходження ресурсу, Європа хоче перестрахуватися, аби через пункт передачі до них не потрапляв російський газ.

Проте постачальників СПГ є чимало, а основний для Європи – американський СПГ. Крім того, ринок СПГ схожий до ринку нафти. І того, що сьогодні виробляється, вже більше ніж того, що споживається.

Крім того, інфраструктура СПГ у Європі доволі суттєва – практично все узбережжя Середземного моря, Північного моря, Балтійського моря, а також Атлантичного океану,
– підсумував енергетичний експерт.

Позитивно налаштований щодо цього і Гетман, який наголошує на тому, що Європі вдалося диверсифікувати свої постачання.

Ті обсяги, що залишилися, – це менше ніж 10% від обсягів, які ЄС споживає того чи іншого газу. Тому замінити цей обсяг не важко, і зробити це можна впродовж року,
– каже Гетман.

Як і Стукаленко, Гетман говорить про американський СПГ, майже половину якого США постачають до Європи. Також постачальниками СПГ до Європи є окремі країни Аравійського півострова та Африки.