Що відбувається із врожаєм на окупованих територіях? Нове дослідження

Росіяни збирають масштабні врожаї на тимчасово окупованих територіях Україні. На розвиток сільського господарства на цих територіях впливає дефіцит води та наслідки техногенної катастрофи після підриву дамби Каховської ГЕС. Проте ці наслідки мають як позитивні, так і негативні сторони для різних територій окупованих Росією. Про це пише «Главком» із посиланням на дослідження Тexty.org.

За даними дослідження, підрив Каховської ГЕС не сильно вплинув на агровиробництво на окупованих територіях. Зокрема супутники не фіксують різкого падіння у цій сфері. До прикладу, у 2023 році Росія зібрала на тимчасово окупованих територіях 1,63 млн га пшениці, а у 2025 році 1,59 млн га.

Як змінювалася посівні площі на окупованих територіях

Йдеться про поля соняшнику та пшениці. На основі даних космічного моніторингу Землі, на окупованих територіях України посівні площі соняшника у 2022 становили понад 1,2 млн га, а у 2025 трохи менше ніж 1 млн га. Площі пшениці на окупованих територіях збільшилися у 2025 році, в порівнянні з 2021. Наприклад, у 2022 році вони сягали понад 2,2 млн га. У 2025 році трималися позначки у 1,6 млн га.

Стан врожаю на окупованих територіях

Експерти пояснюють, що якість врожаю пшениці залежить від озимих сортів. А також від вологи, що накопичується у ґрунтів взимку, тому ще до спеки відбуваються важливі етапи росту пшениці.

Для соняшника помітний спад урожайності за роками, проте незначний. «Соняшник – друга за посівними площами агрокультура України, яку висівають у квітні-травні. У 2023 році на окупованих територіях було засіяно 1,1 млн га соняшнику, а у 2025-му – 0,93 млн га», – йдеться у дослідженні.

Як пояснює докторка технічних наук, професорка, завідувачка кафедри математичного моделювання та аналізу даних Фізико-технічного інституту НТУУ КПІ Наталія Куссуль, у період з 2024 по 2025 рік почалося відновлення сільського господарства на окупованих РФ територіях.

Раніше така ж ситуація спостерігалася в Донецькій і Луганській областях. У цих регіонах спочатку фіксувався різний занепад врожаю, а потім почалося відновлення. Однак фахівці зазначають, що ця статистика не свідчить про відсутність проблем.

Як підрив Каховської ГЕС вплинув на врожайність окупованих територій

Підрив російськими окупаційними військами дамби Каховської ГЕС мав вплив на врожайність, зокрема на окупованих територіях Херсонщини. За даними супутникових знімків, техногенна катастрофа викликала зменшення посівних площ.

Як повідомляють дослідники кафедри математичного моделювання та аналізу даних Фізико-технічного інституту НТУУ КПІ, у 2025 році площі посівних полів у Херсонській області зменшилися на близько 22%, у порівняно з 2023 роком.

Найбільше через підрив ГЕС постраждали поля, які залежали від води у водосховищі. Адже завдяки ГЕС зрошували до 300 тис. га посушливих земель Херсонської та Запорізької областей та навіть Криму.

Разом із цим значна частина посівних полів на окупованих територіях Херсонщини страждають від посухи. «Кліматичні умови українського степу не пристосовані для вирощування зернових без зрошування», – зазначають вчені.

Що впливає на обсяги врожаю на окупованих територіях

На кількість врожаю з окупованих територій впливає розташування лінії фронту. Наприклад, через те, що фронт зсунувся в бік України, з’явилася можливість обробляти поля, що були занедбані через близьке розташування бойових дій на окупованих територій. Росіяни збільшили посівні площі в окупованій Луганській області.

Під водою опинились будинки, поля та населені пункти, особливо постраждало лівобережжя на Херсонщині. Підрив призвів до численних людських жертв, серйозних екологічних наслідків та вплинув на безпеку Запорізької атомної електростанції.

Аовідомлялося, що за підсумками 2025 року російські війська окупували 4 336 квадратних кілометрів української території, що становить близько 0,72% від загальної площі України. Загалом за період з 1 січня 2023 року по 1 січня 2026 року приріст окупованих територій склав 7 463 км², або 1,28% території України. Аналітики зазначають, що у порівнянні з попередніми роками 2025-й став одним із найскладніших для Сил оборони України.