США можуть вийти з НАТО: у Bloomberg оцінили, чи зможе Європа захистити себе самостійно

Про це заговорив колишній верховний головнокомандувач Організації Північноатлантичного договору та колумніст Bloomberg Джеймс Ставрідіс.

Чи зможе Європа захиститись без допомоги США?

За інформацією видання, наразі найбільший військовий бюджет у НАТО зосереджений у США. Він становить близько 900 мільярдів доларів, однак нещодавно Трамп пропонував збільшити його до 1,5 трильйона доларів. Друге місце у світі за оборонними витратами посідає Європа – близько 400 мільярдів доларів.

До слова, Росія витрачає на обороноздатність 140 мільярдів доларів, а Китай – 250 мільярдів доларів.

Нові зобов'язання європейських країн виділяти 5% ВВП (3,5% на армію та 1,5 на інфраструктуру та кіберпотенціал) роблять витрати на оборону дуже високими.

У разі виходу США з Альянсу оборонна промисловість та технології можуть зазнати суттєвих скорочень, оскільки найбільші компанії-підрядники, зокрема Lockheed Martin, Northrop Grumman, Boeing, General Dynamics і RTX (раніше Raytheon), розташовані в США, і майже половина світових лідерів у цій галузі також американські.

Варто зауважити, що і тут Європа не пасе задніх. Європейські країни мають досить сильну промислову базу, де розташовані 8 з 25 найбільших підрядників, включаючи BAE (Велика Британія), Leonardo (Італія), Airbus (Франція/Німеччина), Thales (Франція), Saab (Швеція) та Rheinmetall (Німеччина).

Ставрідіс вважає, що США наразі лідирують за рівнем технологій, оскільки виробляють чимало винищувачів п'ятого покоління, зокрема F-35, безпілотників для розвідки й ударів, провідних систем протиповітряної оборони – Patriot і THAAD, а також високотехнологічних супутників, важливих для розвідки.

Європа, натомість, робить ставку на виробництво військових кораблів і дизельних підводних човнів, які не поступаються багатьом американським аналогам. Завдяки підтримці України європейські країни також швидко нарощують виробництво танків, гаубиць і боєприпасів, випереджаючи США у цих сферах.

Європа може досить швидко наздогнати Штати у виробництві менш складних видів озброєння, таких як дрони, стрілецька зброя, гелікоптери, транспортні літаки, ракети наземного базування та ППО малої дальності.

Колумніст припускає, що така мета не є неосяжною, втім для її реалізації знадобиться чимало часу.

Що стосується чисельності військ, то, хоча США можуть покладатися на повністю добровільні збройні сили, багато європейських членів Альянсу задоволені певною формою призову. Дев'ять країн вже мають його, включаючи обидві скандинавські країни, а Німеччина збирається його відновити,
– повідомив Ставрідіс.

Водночас існує серйозна проблема ядерного щита. Хоч Британія та Франція мають невеликі ядерні ударні сили, Європа більше не матиме стратегічного захисту, який надає Вашингтон. Тож європейські країни будуть змушені розвивати та нарощувати власний потенціал. За прогнозами колумніста, Німеччина та Польща, ймовірно, приєднаються до ядерного клубу, або Європа все ж зможе домовитись з американцями про збереження спільних ядерних сил протягом певного періоду.

Вихід США з Альянсу може бути вигідним для Європи, адже НАТО більше не буде брати участь у глобальних конфліктах, як це сталось через американські пріоритети в Афганістані чи Іраку.

"НАТО могло б зосередитися на своїх сусідах, зокрема на захисті України, яка, ймовірно, зрештою приєднається до НАТО після виходу США. Альянс все одно матиме шість країн-членів в Арктиці", – стверджує Ставрідіс.

США може вийти з НАТО: що відомо?

За словами Ставрідіса, НАТО створили після Другої світової війни десять європейських і дві північноамериканські країни. Перший генсек описав Альянс, як організацію, яка має "тримати росіян поза межами, американців всередині та німців під контролем". Цей вислів пов'язаний із перебігом холодної війни, загрозою Радянського Союзу та небезпекою від Німеччини.

Також генсек висловлював занепокоєння, що США можуть знову піти з континенту після закінчення бойових дій, як зробили після Першої світової війни.

Ймовірність повторення цього сценарії зросла після загостренняконфлікту між Європою та США щодо Гренландії. За останні кілька тижнів європейські країни направили на острів невеликі військові контингенти – формально для оцінки обороноздатності перед потенційним російським чи китайським втручанням. Однак насправді таке рішення було прийнято на тлі погроз США про анексію Гренландії.

Наразі США не демонструють готовності до військового вторгнення, а політика Трампа щодо острова переважно стримана. Водночас існують й інші теми, де команда американського президента, схоже, готова поставити під сумнів трансатлантичну єдність.