Вчений вважає, що Велику піраміду Гізи збудували 25 000 років тому: у нього є докази

Нова стаття представляє метод датування, який називається методом відносної ерозії (REM), розроблений італійським інженером Альберто Доніні. Характер ерозії, спостережуваний біля основи пам'ятки, може вказувати на можливу дату будівництва на десятки тисяч років раніше, що потенційно сягає пізнього палеоліту, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Якщо це підтвердиться додатковими доказами, така гіпотеза суттєво вплине на сучасні інтерпретації ранньої історії Єгипту. Водночас вона викликає занепокоєння щодо аналітичних припущень, екологічних змінних та того, як оцінки на основі ерозії повинні оцінюватися в рамках встановленої археологічної практики.

Дослідження зосереджується на аналізі ерозії вапняку на рівні землі. Значна частина Великої піраміди спочатку була покрита полірованими облицювальними каменями з високоякісного вапняку. Історичні записи свідчать, що ці облицювальні блоки були видалені та повторно використані в Каїрі, зокрема після землетрусу 1303 року н. е. та під час періоду Мамелюцького султанату.

В результаті деякі поверхні вапняку були піддані впливу природних умов протягом приблизно 675 років, тоді як сусідні поверхні, ймовірно, залишалися відкритими з моменту спорудження пам'ятки.

REM порівнює ерозію на цих сусідніх поверхнях, що складаються з одного і того ж матеріалу і піддаються подібним умовам навколишнього середовища. Вимірюючи різницю в зносі поверхні, метод намагається оцінити, як довго старі кам'яні поверхні були відкриті.

Доніні дослідив дванадцять місць навколо основи піраміди. У кожній точці він оцінював або ерозію у вигляді ямок — невеликих порожнин, утворених хімічним і фізичним вивітрюванням, — або більш рівномірну втрату поверхні. Вимірювання були зосереджені на оцінці глибини або обсягу вапняку, що був видалений з часом.

Один із прикладів стосувався плити, на одній стороні якої були глибокі ямки, що свідчили про тривалу експозицію, тоді як протилежна сторона мала помітно менший знос після того, як була відкрита в середньовічний період. Застосувавши лінійну модель ерозії до співвідношення між цими поверхнями, в дослідженні було оцінено, що період експозиції для цієї однієї точки перевищував 5700 років до теперішнього часу.

Інші вимірювання дали значно вищі значення. Кілька точок вказували на ерозію, що відповідає від 20 000 до понад 40 000 років впливу. При усередненні по всіх дванадцяти місцях, розрахований середній час впливу досяг приблизно 24 900 років до теперішнього часу, що еквівалентно приблизно 22 900 р. до н. е.

У статті зазначено, що REM не має на меті визначити точну дату будівництва. Натомість метод надає широку часову оцінку. Щоб усунути невизначеність, аналіз включає розрахунки стандартного відхилення та гаусівський розподіл ймовірностей.

Використовуючи цю модель, дослідження дійшло висновку, що ймовірність того, що піраміда була побудована десь між приблизно 9000 р. до н. е. і 36 000 р. до н. е., становить 68,2 %, причому найвища ймовірність припадає на початок 20 000-х років до н. е. Доніні описав ці висновки як попередні та наголосив на необхідності додаткових вимірювань і незалежної оцінки.

Визнано кілька джерел невизначеності. Кліматичні умови в стародавньому Єгипті, ймовірно, були вологішими, ніж сьогодні, що могло збільшити швидкість ерозії в далекому минулому. А сучасне забруднення та дощі могли прискорити ерозію в останні роки, що вплинуло на порівняльні результати.

Людська діяльність також ускладнює інтерпретацію. Зараз біля основи піраміди спостерігається інтенсивний рух відвідувачів, тоді як в давнину рівень активності був набагато нижчим. Періоди, коли кам'яні поверхні були поховані під піском, могли зменшити ерозію на тривалі проміжки часу, подібно до того, що спостерігається у Сфінкса.

Через ці фактори в дослідженні стверджується, що окремі вимірювання можуть сильно відрізнятися, але усереднення декількох точок допомагає зменшити похибку.

Оцінки на основі REM різко відрізняються від встановленої хронології. Традиційне датування базується на написах, історичних записах, слідах від інструментів, радіовуглецевому аналізі пов'язаних органічних матеріалів та ширшому археологічному контексті, які всі разом дозволяють впевнено датувати будівництво четвертою династією Єгипту.

У статті висловлюється припущення, що піраміда може бути старшою за Хуфу і могла бути відреставрована або повторно використана під час його правління. На цей час дослідження не пройшло рецензування в провідних археологічних журналах, і його висновки залишаються поза академічним консенсусом.

Важливо Відкриття породило питання: археологи знайшли некрополь римських часів у Франції, проте є один нюанс (фото)

Багато археологів відзначають, що швидкість ерозії значно варіюється з часом і її важко моделювати лінійно протягом таких тривалих періодів. Наразі Велика піраміда продовжує асоціюватися зі Стародавнім царством, але триваючі дослідження демонструють, що дискусії про її походження залишаються активними.

Раніше Фокус писав про старовинний хрест-релікварій, знайдений у Туреччині. Ця знахідка датується IX–XI століттями н. е.

Також ми розповідали про незвичайні ліки, які древні римляни виготовляли з людських екскрементів. Залишки цієї субстанції вчені виявили під час дослідження древнього артефакту.