В онлайн-медіа зросла частка посилань на військове командування в матеріалах про війну, — дослідження ІМІ

Українські онлайн-медіа дедалі частіше посилаються у новинах про війну на військове командування та експертів. Натомість поодинокими є репортерська присутність і свідчення з місця подій. Про це свідчать результати моніторингового дослідження ІМІ, яке охопило 10 найвідвідуваніших онлайн-медіа України (за Similarweb) і новини про війну, опубліковані 15–16 січня 2026 року.

Частка посилань на військове командування в матеріалах про війну в топових українських онлайн-медіа зросла до 21% (у червні 2025 року було 14%). Це Генштаб, командування оперативних угруповань, видів і родів військ, а також офіційні зведення й повідомлення структур Сил оборони. 

Також медіа посилалися на повідомлення від місцевої влади (обласні та міські адміністрації, їхніх керівників і речників, а також інші органи самоврядування ) — 19,9% (раніше 25,6%), та експертів (військові аналітики, оглядачі, представники дослідницьких центрів, колишні військовослужбовців та інші коментатори) — 19,1% (раніше 9,6%). 

Аналітик ІМІ Дмитро Баркар вважає, що зростання частки експертних інтерпретацій майже вдвічі є сигналом про ризик підміни факту інтерпретацією.

«Експертний коментар сам по собі не є проблемою: навпаки, він може пояснювати складні процеси й допомагати аудиторії розуміти фронт, оборонну промисловість чи міжнародну підтримку. Проблема виникає тоді, коли редакція використовує експерта як замінника підтверджених даних, а припущення або прогнози подаються як факт або як доказ. Тому роль редакції не просто дати слово експерту, а верифікувати, хто ця людина, яка її компетенція саме в цій темі, чи розрізняє вона факти, оцінки та гіпотези, чи посилається на відкриті джерела, чи не тиражує чутки й не підсилює чийсь порядок денний», — сказав Дмитро Баркар. 

Згідно з дослідженням ІМІ, журналісти як джерело інформації фігурували в 5,9% випадків (проти 5,7% раніше), а військовослужбовці — у 7,6% (без змін), що може свідчити про те, що системне документування війни з місця подій у новинних стрічках є радше винятком.

Водночас ІМІ зафіксував 5,8% випадків, коли матеріали не містили чітко названого походження інформації, натомість там посилалися на анонімні чи неперевірені сторінки в соцмережах. За результатами попереднього моніторингу ІМІ, таких публікацій було 4,4%. 

Повідомлення, де джерелом виступають президент України Володимир Зеленський або представники ОП, становлять 5,7%, тоді як у червні минулого року частка дорівнювала 5,8%. Ще 4,4% — іноземні медіа, публічні особи, бізнес-структури, громадські ініціативи та інші нерегулярні джерела (проти 7,6% у червні).

«Нинішній низький рівень присутності журналістів у зоні бойових дій та невелика кількість матеріалів про військових мають кілька пояснень. Доступ до фронту й прифронтових територій ускладнений, зокрема через зарегульованість військових комунікацій і процедур допуску. Додається і ресурсний фактор: редакціям часто бракує людей, коштів та технічних можливостей, щоб підтримувати системну роботу кореспондентів на місцях.

Водночас збільшення частки власних репортерських матеріалів могло б помітно підвищити якість висвітлення війни. Це сприяло б підвищенню рівня персоніфікації через історії безпосередніх учасників бойових дій. Солдати й офіцери тоді частіше ставали б героями матеріалів не лише в повідомленнях про загибель. Також це розширило б тематику контенту. Зрештою, це дало б більше перевіреного фактажу з місця подій і потенційно зменшило б частку недостовірної інформації», — зазначили в ІМІ.

Моніторинг проводився серед 10 онлайн-медіа України, що, за даними Similarweb, мають найбільше заходів користувачів: OBOZ.UA, Цензор.Нет, ТСН, РБК-Україна, «Українська правда», 24 канал, УНІАН, NV, Кореспондент.net, «Фокус». За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного витягнуто новини, що безпосередньо стосуються війни Росії проти України, опубліковані протягом 15 та 16 січня.

Фото: ІМІ