Великий і незвичайний: археологи знайшли давньоримський некрополь з купою артефактів

Які таємниці приховувала територія поблизу Анне-су-Ланс?

Масштабні археологічні роботи провели в комуні Анне-су-Ланс у регіоні Па-де-Кале на півночі Франції. Дослідження відбувалися на ділянці Le bois des mottes, що розташована в межах колишнього вугільного басейну. Розкопки організував Національний інститут превентивних археологічних досліджень Франції у межах підготовки території під житлову забудову площею близько 9 500 квадратних метрів, пише Arkeonews.

Ще у 2022 році регіональні служби охорони спадщини призначили попередню археологічну діагностику. Вона показала настільки вагомі результати, що у 2024 році стартували повноцінні рятівні розкопки. У роботах брала участь команда з п’яти фахівців, зокрема антрополог, який спеціалізується на поховальних практиках.

Загалом археологи зафіксували 263 археологічні об’єкти. Значна частина з них належить до 20 століття та пов’язана з Першою і Другою світовими війнами. Ями з колючим дротом, металевими елементами, уламками будівель і навіть пластиком свідчать про інтенсивне військове та промислове використання цієї місцевості. Також виявили великі котловани, пов’язані з видобутком осадів для цегельних печей, які працювали тут до середини минулого століття. Усе це серйозно порушило давні культурні шари.

Копайте глибше

Попри це, під сучасними нашаруваннями збереглися надзвичайно цінні залишки ранньоримського періоду, коли територія входила до земель племені атребатів, інтегрованих до Римської імперії, йдеться у звіті INRAP.

Однією з ключових знахідок стала римська дорога довжиною понад 155 метрів. Вона орієнтована з північного заходу на південний схід і перетинає місцевість перпендикулярно до великого античного шляху між Ленсом і Турне. Археологи вважають, що це була другорядна дорога, яка з’єднувала сільські поселення з основною транспортною мережею Галлії. Хоча первинне покриття не збереглося, чітко простежуються ущільнені вапнякові шари та придорожні рови з ознаками регулярного оновлення.

Рештки стародавньої дороги / Фото Géraldine Teysseire, Inrap

На схід від дороги виявили великий галло-римський некрополь із 38 поховальними структурами. Більшість із них – 35 поховань – є вторинними кремаціями 1 століття нашої ери. Спалені рештки померлих вкладали в чотирикутні ями, часто у керамічних посудинах, іноді з харчовими приношеннями.

Особливу увагу дослідників привернули два поховальні вогнища. Ці витягнуті ями мають сліди багаторазового використання, високих температур, вугілля, обвугленої деревини та фрагментів кісток і кераміки. Їхня близькість до могил є нетиповою, адже зазвичай такі споруди розміщували далі від місць поховань.

Кремаційне вогнище, розміщене в ямі / Фото Nina Diner-Stephan, Inrap

Найзагадковішою знахідкою стало одиночне поховання пізньоримського часу, датоване 3 – 4 століттями нашої ери. Поховання розташоване окремо біля дороги. Людину поклали на спину в прямокутну яму, ймовірно, у дерев’яній труні, про що свідчать залізні цвяхи. Серед супровідних речей – кераміка, взуття та дві монети, розміщені біля щелепи та коліна, що відповідає пізньоримським уявленням про шлях у потойбіччя.

Кремаційні урни / Фото Nina Diner-Stephan, Inrap

Кремаційні урни / Фото Nina Diner-Stephan, Inrap

Чому ця людина була похована окремо, через кілька століть після припинення використання кремаційного некрополя, поки що залишається відкритим питанням. Подальші дослідження мають з’ясувати хронологію ділянки, структуру поселення поблизу дороги та можливу наявність інших втрачених шляхів.