Я світло бачу лише на роботі – у мене вдома його нема. Як у Києві енергетики повертають світло в квартири

Графіки відключень світла діють в Україні з 2022 року.

За цей час країна кілька разів була близька до блекауту – так, як розуміють це енергетики: вихід з ладу електростанцій, втрата контролю над енергомережею і її розпад на окремі частини.

Нова хвиля масованих обстрілів почалася з нового року, разом із пониженням температури.

Під атакою опинилися Дніпро, Суми, Миколаїв, Кривий Ріг, Чернігів та Одеса (які вже лишалися без світла восени) та Київ.

Лише з початку 2026-го атаки росіян призвели до того, що в Києві та області без електроенергії лишилися понад мільйон споживачів, у столиці виникли перебої з тепло- і водопостачанням.

Станом на 29 січня, за словами мера Віталія Кличка, в Києві без опалення лишаються 454 багатоповерхівки.

Через надмірне навантаження на мережі в різних районах столиці цілодобово тривають ремонтні роботи.

"Українська правда" провела день з однією з ремонтних бригад ДТЕК і побачила на власні очі, як і в яких умовах ремонтують спалене обладнання.

Також ми спитали, чому в одних будівлях світла може бути більше, ніж в інших.

І поцікавилися, чому не можна вмикати всі прилади в будинку одночасно.

Кардіо через спалений трансформатор.

Оболонський район Києва, ранок, -5℃.

Типова радянська забудова спального району: дитячий садок по центру, по периметру схожі до зубного болю панельні дев'ятиповерхівки.

Під одним із будинків – припорошена снігом трансформаторна підстанція.

Біля неї вже стоять два авто ДТЕК.

Поруч енергетики, вдягнені в кілька шарів одягу: дві щільні куртки, теплі светри, червоні обвітрені обличчя закриті флісовими балаклавами.

Ремонтні бригади енергетиків працюють у Києві від самого ранку.

Київ, Оболонський район, січень 2026.

Всі фото – Стас Козлюк.

Ремонтники саме намагаються відкотити старі "Жигулі", які блокують проїзд вантажівки з маніпулятором, якщо та знадобиться.

Авто вкрите кригою, як і все навколо – напередодні пройшов крижаний дощ.

Чоловіки силкуються збити лід з дверей "Жигулів".

– Ну, я вставив ключа, але він не провертається, замерз замок.

Що робити будемо?.

– Пробуй крутити, "Жигуль" заважає.

Поруч стоїть жінка з сусіднього будинку.

Каже, це авто її батька.

Він побачив енергетиків і попросив винести їм ключі від машини, аби її відігнали убік.

Втім, відкрити творіння російського автопрому недостатньо: через холоди власник скинув клеми з акумулятора, тож далі треба відкрити капот.

– Я поняття не маю, що з нею робити, я в таких машинах не їздив ніколи.

Як у нього капот відкривається, господи?!.

Врешті ремонтники збираються навколо авто і відштовхують його під дерева.

Відкривають двері підстанції: всередині стоїть невеликий трансформатор, який перетворює 10 кВ (10 тисяч вольт) на 0,4 кВ, завдяки чому ми маємо в розетці побутову напругу в 230 вольт.

Чоловіки не сильно говіркі, зосереджені на трансформаторі.

Ремонтна бригада енергетиків перевіряє трансформатор перед тим, як ухвалити рішення про його заміну.

– Ми припускаємо, що він згорів.

Але спочатку треба протестувати.

Якщо наші підозри підтвердяться – будемо міняти.

Це займе кілька годин.

Щонайменше до двох годин чекати автокран і вантажівку з новим обладнанням.

А далі ще кілька годин, аби його встановити, – каже один із працівників ДТЕК, Денис.

Тим часом інші чоловіки з ремонтної бригади крутяться навколо трансформатора: накидають дроти, клеми, дивляться на показники тестувального обладнання.

Бригада викликає автокран і вантажівку.

– Це типова підстанція.

Вона має два трансформатори.

Зараз знеструмлений лише один, тож у людей навколо має бути світло.

Але чим довше він працюватиме сам, тим більше шансів, що він може вийти з ладу через перенавантаження, – пояснює Денис.

Місцеві, побачивши рух навколо підстанції, починають збиратися у дворі.

Деякі зазирають усередину.

Ремонтна бригада енергетиків від'єднує трансформатор від мережі, щоб безпечно замінити його на новий.

– Це що, у нас трансформатор згорів? Це тому в нас не працює ліфт? – з цікавістю питає одна з жінок.

– Не факт.

Можливо, проблеми у вас в будинку, – спокійно відповідають ремонтники.

– Я просто чого питаю.

Пішки ходити вгору складно, втомлююся.

Іноді навіть дуже через це злюся.

А з іншого боку – я ж все розумію.

Та і це ж непогане кардіо! Коли ти ще так самотужки фізичними вправами позаймаєшся? – жінка починає сміятися, згодом вже серйозніше додає: – В мене мамі 90 років.

Вона дуже хоче на вулицю вийти.

Але без ліфта це неможливо.

Вона дуже погано ходить.

Дуже треба ліфт.

– Поставим новий трансформатор і побачим.

Але, якщо що – зверніться до свого ЖЕКу, – інструктують ДТЕКівці.

Поки чекають кран, трансформатор треба від'єднати від мережі.

Чоловіки відкручують гайки, знімають шини (металеві пластини, які передають на трансформатор великий струм), уважно його розглядають.

Помічають чорну пляму на корпусі.

Енергетики готуються до заміни трансформатора.

– Тю, можна було його і не перевіряти.

Його на корпус пробило.

Бачиш чорні плями? – пояснюють ремонтники.

– Це означає, що його замкнуло через перенавантаження.

Замикання сталося на корпус, і тому трансформатор вийшов з ладу.

З неба починає падати дрібний дощ.

Кілька місцевих відкопують свої авто з-під шару криги, щоби розчистити дорогу для техніки.

Пригадують, що ввечері напередодні почули щось схоже на вибух – подумали, що у двір прилетів "Шахед" – і побачили, як з підстанції піднімається дим.

Одразу ж подзвонили енергетикам.

Денис розтлумачує: росіянам немає сенсу обстрілювати трансформатори у спальних районах – їх надто багато.

Натомість, зауважує він, ще з 2022-го російські війська атакують вузлові підстанції, з потужнішими і, як наслідок, дефіцитнішими трансформаторами, намагаючись відрізати цілі області від енергопостачання.

Поки спілкуємося, з-за рогу будинку з ревом викочується синій "КамАЗ".

Довжелезна вантажівка привезла новий тритонний трансформатор.

Сусід "Теслу" заряджає від розетки і дивується, чого мережа не витримує.

Самотужки вивантажити новий трансформатор вантажівка не здатна – не вистачає місця.

Автокран, який мав би допомогти з цим, загубився на оболонських кругових перехрестях – через північ Київщини саме летять російські дрони, тож навігація в цій частині Києва не працює.

Лише чути, як на іншому кінці двору один із енергетиків голосно каже в слухавку: "Дивися, там буде коло.

Коло, чуєш? От тобі на колі треба на другий з'їзд, потім одразу праворуч… Як же тобі пояснити? Тебе зустрінуть на в'їзді у двір".

Один із чоловіків у сірій уніформі ДТЕК іде вглиб дворів, шукати загублений кран.

Ремонтна бригада енергетиків розбирає двері трансформаторної підстанції, щоби замінити згоріле обладнання.

– Іноді в мене немає сил навіть на свій будинковий чат.

Я на Оболоні живу.

І сусіди подеколи такі наївні! Наприклад, один заряджає від домашньої розетки свою Tesla.

І дивується, чого в будинку автомати спрацьовують і світло зникає.

Інша питає, чому світло вимикають.

Бо вона ж проводку поміняла в квартирі.

А те, що до її нової і гарної проводки електрика має ще якось потрапити – вона на задумується.

Те, що мережі старі, деякі не мінялися з 1960-х, і вони не розраховані на ці навантаження в умовах, коли енергосистему обстрілюють щодня дронами і ракетами, люди навіть не задумуються, – розпачливо каже енергетик.

Загалом, як розповідають ремонтники, найскладніша ситуація – на лівому березі, на Троєщині.

Втім, бригада працює по всьому Києву, і не можна сказати, що найчастіше доводиться їздити саме до Деснянського району.

Узагальненими цифрами аварій звичайні майстри не оперують.

Ситуація зі знеструмленнями – динамічна.

Напередодні без електрики міг бути мільйон абонентів.

На ранок, коли ми з ними зустрілися, без світла було трохи більше ніж пів мільйона людей.

Ситуація змінюється щогодини, оскільки частину обладнання міняють, частину ремонтують, частина виходить з ладу.

Плюс де-не-де з'являється інформація про приліт чергового дрона по енергетичній інфраструктурі.

– Я десь бачив, що вже і центральна влада людям пояснює: будь ласка, не вмикайте одразу енергоємні прилади, це шкодить мережам.

Було б легше, якби було опалення.

Люди хочуть зігрітися, вмикають кондиціонери, обігрівачі.

А простий масляний обігрівач тягне 1–1,5 к.

Вт енергії.

Плюс бойлер, який також може споживати до 2 к.

Додайте сюди ще зарядну станцію (а може і не одну), яка тягне з мережі ще кіловат.

А ще може бути кондиціонер на 1–1,5 к.

І це ми не рахуємо заряджання павербанків і роботи плиток, електрочайників і що там іще може бути.

Виходить от що: приміром, у нас розрахунок, що квартира споживає десь 5 к.

Вт енергії, але нині ця цифра вища.

Мережі просто не розраховувалися на таке навантаження! – пояснює Денис.

До нас під'їжджає ще одна ремонтна бригада: на бортах авто напис "ДТЕК Одеські електромережі".

З машини вистрибують кілька чоловіків, усміхаються до своїх колег, тиснуть руки, питають, що треба робити і де саме.

Кажуть, працюють у Києві два дні, тож не готові говорити про ситуацію в столиці.

Загалом до Києва з'їхалися понад десяток ремонтних бригад з усієї України.

І це при тому, що на тій же Одещині ситуація з енергетикою теж критична.

А прифронтові міста, такі як Херсон і Запоріжжя, передають до столиці додаткові когенераційні установки і котельні, які, напевно, не завадили б і їм самим.

Вкрита льодом частина трансформатора.

Тим часом з-за того ж самого рогу будинку у хмарах синюватого диму виїжджає вантажний МАЗ.

Перед ним поспіхом, наскільки це можливо на обмерзлій дворовій дорозі, крокує один із енергетиків.

Великі машини стають майже впритул до трансформаторної і одна до одної.

Водії радяться, як краще виймати і ставити обладнання: заважають паркани і автівки поруч.

Автокран ремонтної бригади енергетиків намагається проїхати запаркованими дворами, щоб замінити згорілий трансформатор.

– Імовірно, коли цю підстанцію збудували, то тут не було ані парканів, ані парковки.

Це вже згодом з'явилося.

Запарковані двори заважають.

Особливо, коли люди ставлять авто під трансформаторними підстанціями.

А як щось станеться – ти туди дістатися не можеш.

І бігаєш, шукаєш власників, просиш їх машини відігнать, – скаржиться Володимир, водій вантажівки, що привезла новий трансформатор.

– Але буває по-різному, – додає Денис, – недавно працювали на Воскресенці, то там ми не встигли приїхати – то люди вже все розчистили, машини повідганяли, аби ми швидше роботу зробили.

До когось починає доходити, певно.

– Але є й люди, які дороги перекривають, бо їм відключення світла через розбиту енергетику не подобаються… м'яко кажучи, це дурні люди, – втомлено іронізує Володимир.

Поки ми говорили, ремонтна бригада розібрала ворота й витягла старий трансформатор за допомогою маніпулятора й тросів: вручну в ідеальних умовах пересунути його майже неможливо, що вже говорити про холод, сніг і лід.

Після години підготовки енергетики витягли згорілий трансформатор з підстанції, щоби замінити його на новий.

Автокран чіпляє новий трансформатор, три тонни металу повільно пропливають над будівлею підстанції і зависають над входом – для початку треба прикрутити до нього нові колеса.

Потім трансформатор ставлять на землю – його треба відчистити від снігу і льоду, тобто води, яка проводить струм і може спричинити коротке замикання.

На це іде майже година: ремонтна бригада, озброївшись віниками, викрутками й молотками повільно збиває намерзлий лід з темно-сірого металу.

Місцеві ж стоять віддалік, уважно спостерігають, знімають на телефони.

Енергетики готуються встановити новий трансформатор замість згорілого.

– Я вже намагаюся простими словами людям пояснювати, – зізнається Володимир, – От дивіться: є трос.

Трос може витримати, припустимо, 200 кілограмів ваги.

І якщо ви причепите до нього 200 кілограмів ваги, обережно його піднімете – трос витримає.

Але якщо ви цю ж вагу різко скинете, не знаю, у яму – то 200 кілограмів перетворяться, наприклад, на 600.

Трос не витримає і порветься.

Те ж саме відбувається з мережами, коли люди включають все, що є у квартирі: бойлери, кондиціонери, обігрівачі.

Зрозуміло, що опалення нема, світла нема.

Але якщо так робити, то світла не буде взагалі.

Вмикати треба все поступово, треба час, аби обладнання витримало, – каже Володимир.

Ремонтна бригада розчищає новий трансформатор від снігу і льоду перед тим, як встановити його на підстанцію.

Трансформатор знову піднімають у повітря.

Кілька ремонтних бригад намагаються заштовхати його на місце, в пази.

Виходить погано: сніг і лід змерзлися, налипли на підлогу трансформаторної, металеві колеса не проходять.

– Один, два, три, взяли!!! Давай!!! – кричать чоловіки.

Трансформатор не піддається.

Тріщать і ламаються дерев'яні палиці, які намагалися використовувати замість важелів.

Не допомагають і металеві ломи: три тонни металу з місця зрушити неможливо.

– Загалом ми працюємо коли як.

Буває, що по 10, буває по 14 годин на добу.

Викликів багато, аварій багато.

Я світло бачу лише на роботі – у мене вдома його нема.

Можуть будинки через дорогу світитися.

І ми навіть можемо бути в одній групі.

Але зараз групи не діють.

Світло дають, як і кому можуть.

У мене взагалі було: аварія на трансформаторній.

Я з ДТЕК.

Але аварій так багато, що я не можу додзвонитися в ДТЕК, аби лишити заявку, – сміється Володимир.

Зрештою допомагає маніпулятор вантажівки – механічна рука разом із київською та одеською ремонтними бригадами заганяють трансформатор на робоче місце.

Чоловіки радіють, але зарано: старі шини виявляються закороткі.

Через це треба їхати на базу, вибирати нові.

Після цього команда має підключити трансформатор, перевірити його справність і лише потім увімкнути.

На це йде ще кілька годин: частина команди їде на базу, частина використовує перерву, щоб пообідати.

Ремонтна бригада намагається зсунути з місця застряглий тритонний трансформатор, щоб під’єднати його до мережі.

– Ви не думайте, що ми так все кинемо.

Ніхто звідси не поїде, поки обладнання не запустим.

Людей без світла ми не залишимо, – запевняють ремонтники.

У ДТЕК зауважують: заміна трансформаторів у дворах житлових будинків під час повномасштабного вторгнення була непересічним явищем.

І такі аварії могли траплятися в Києві раз на кілька тижнів.

Нині ж, після початку 2026-го, у столиці може бути кілька таких випадків за добу.

А через погоду і запарковані автомобілями двори такі роботи замість кількох годин можуть тривати цілий день.