Кремль викачує гроші з росіян: інфляція перетворюється на прихований податок

Бізнес у Росії почав підіймати ціни ще минулого року, використовуючи зміни в податковому законодавстві, зокрема підвищення ПДВ з 20% до 22%, лише як привід для нового витка подорожчання. Справжнє зростання витрат значно перевищує 2%, адже логістичні послуги з початку року вже зросли на 10–20%.

ПДВ, маючи мультиплікативний ефект, проходить крізь усю економіку — від закупівлі сировини до кінцевого споживача. Зі зростанням доданої вартості збільшується й сума податку, а всі додаткові витрати, включно з посиленим навантаженням через затримки з відшкодуванням та конфлікти з податковими органами, зрештою перекладаються на покупця.

Регіони Росії відчувають цей тиск нерівномірно, проте всюди він є болючим. На Далекому Сході інфляцію традиційно прискорює довга логістика та імпорт з Китаю й країн Південно-Східної Азії, що призводить до зростання цін на плодоовочеву продукцію та електроенергію. У Дагестані ж, поряд з логістичними труднощами, з жовтня тарифи зростуть майже на 20%.

Окремо відзначилася Чувашія, яка лідирує за підвищенням тарифів, де деякі позиції можуть подорожчати до 33%. Загалом по країні підвищення тарифів коливається від 8% до 22%, що є лише середніми показниками. Важливо, що тарифи зростають не тільки для населення, а й для бізнесу, що неминуче спричиняє новий виток інфляції.

Транспортна складова в деяких товарах, таких як хліб, досягає 70–80% собівартості. Подорожчання логістики автоматично відбивається на роздрібних цінах, і цей процес керований, про що свідчить перенесення основного тарифного удару на період після виборів до Держдуми. Навіть рецесія в цивільних галузях та скорочення зарплат не стримують цей процес, а навпаки, створюють ризик стагфляції — поєднання економічного спаду зі зростанням цін.

Проте, головним рушієм інфляції залишаються прямі дії держави: податки, акцизи, мита, тарифи та штрафи. Навіть якщо бізнес почне закриватися, а податкові надходження зменшаться, тиск буде перенесено безпосередньо на населення через нові податкові правила, штрафи або розширення податкової бази, адже для Кремля питання стоїть не в оздоровленні економіки, а у пошуку грошей для продовження війни.

За даними Служби зовнішньої розвідки України, фінансування війни потребує ресурсів, і держава системно посилює їхнє викачування з власних громадян, перетворюючи інфляцію на прихований податок для всіх. Це дозволяє Кремлю активно витрачати свою «заначку».

Так, у Центрі протидії дезінформації повідомляли, що ліквідна частина Фонду національного добробуту може повністю вичерпатися протягом 2026 року. За чинних цін на нафту у 36–40 доларів за барель коштів фонду вистачить приблизно на 1–1,3 року, а при зниженні ціни до 30–35 доларів фонд може «стати порожнім» ще до кінця поточного року. Кошти з фонду активно використовуються для покриття дефіциту бюджету, що виникає через падіння нафтогазових доходів, а у разі вичерпання фонду, доведеться різко скорочувати бюджетні витрати, зокрема пенсії.

«Для Кремля питання стоїть не в оздоровленні економіки, а у пошуку грошей. Якщо бізнес почне закриватися і податкові надходження скоротяться, тиск легко буде перенесений безпосередньо на населення – через нові податкові правила, штрафи або розширення податкової бази. Фінансування війни потребує ресурсів, і держава системно посилює їхнє викачування з власних громадян, перетворюючи інфляцію на прихований податок для всіх», — зазначили в Службі зовнішньої розвідки України.

Таким чином, російська економіка перебуває під тиском, де інфляція перетворюється на свідомий інструмент державної політики. Оскільки Кремль шукає шляхи фінансування своїх військових амбіцій, звичайні громадяни і бізнес несуть основний тягар цих рішень, що веде до погіршення їхнього добробуту та економічної стабільності в країні.