Тижневий мораторій Трампа: Чому він може допомогти Росії, а не Україні

Починаючи з 29 січня, коли колишній президент США Дональд Трамп заявив про досягнення домовленості з президентом Росії Володимиром Путіним щодо тижневого припинення вогню під час сильних морозів в Україні, світ завмер в очікуванні. Здавалося, що це може бути моментом перепочинку, однак Інститут вивчення війни (ISW) одразу ж висловив застереження, зазначаючи, що запропонований мораторій може зіграти на руку Кремлю.

Ідея Трампа передбачала, що Росія нібито погодилася утриматися від атак по Україні до 1 лютого. Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, підтвердив готовність Києва припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі, якщо Москва утримається від атак на українську енергетику. Він також наголосив на підтримці ініціатив США, спрямованих на деескалацію, та готовність до тристороннього діалогу щодо припинення вогню.

Проте реальність виявилася іншою. Вже 29 січня, незважаючи на заяви про досягнуті домовленості, російські війська атакували енергосистему України. Ці удари призвели до знеструмлень у кількох областях, що поставило під сумнів істинність заяв про перемир'я та наміри російської сторони.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) підкреслили, що тимчасова пауза у далекобійних ударах, за умови її дотримання обома сторонами, є вигідною саме для Росії. Кремль може скористатися цим часом для накопичення запасів ракет та безпілотників, що дозволить підготуватися до подальших масованих атак. У той же час Україні довелося б призупинити свої удари по енергетичній інфраструктурі Росії.

Досвід минулого також свідчить про те, що Росія вже пропонувала короткострокові перемир'я в межах так званої когнітивної війни. Це створювало ілюзію готовності до переговорів, тоді як насправді вона послідовно відмовляється підтримувати тривалі або постійні домовленості щодо припинення ударів по цивільних об'єктах, на чому наполягають Київ та Вашингтон.

Отже, цей епізод із запропонованим мораторієм показав, що будь-яке тимчасове припинення вогню без чітких гарантій та довгострокових зобов'язань з боку Росії може бути використане не для миру, а для підготовки до нового витка ескалації, дозволяючи агресору перегрупуватися та накопичити сили.

Подібні короткострокові пропозиції є частиною ширшої стратегії Кремля, яка, за оцінками Інституту вивчення війни (Інституту вивчення війни), спрямована на введення в оману міжнародної спільноти та створення вигляду миротворчих зусиль. Це дозволяє Росії продовжувати свої воєнні дії, одночасно прагнучи уникнути посилення міжнародного тиску.

У контексті енергетичної війни, де енергетична інфраструктура є ключовою ціллю, будь-яке припинення атак є критично важливим. Проте, якщо мораторій не є взаємним і довгостроковим, він може лише посилити вразливість однієї сторони, тоді як інша накопичує ресурси для подальших ударів.

Таким чином, історія з тижневим мораторієм є яскравим нагадуванням про необхідність ретельної оцінки будь-яких пропозицій щодо припинення вогню, особливо коли вони надходять від сторони, яка систематично відмовляється від дотримання міжнародних норм і домовленостей. Лише стійкі та перевірені механізми припинення конфлікту можуть забезпечити справжню деескалацію.